12 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/854/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест» звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області від 16.11.2020 №2139150/30800690, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 25.09.2020 №1 до податкової накладної від 29.07.2020 №2 та зобов'язати зареєструвати розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 25.09.2020 №1 до податкової накладної від 29.07.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних у день його направлення, а саме 15.10.2020.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ним, відповідно до приписів Податкового кодексу України, складено та направлене для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі також - ЄРПН) розрахунок коригування. Однак, його реєстрація зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України із зазначенням, що остання відповідають вимогам п.5 «Критеріїв ризиковості платника податку». Позивач скористався правом на подання додаткових документів та пояснень, проте Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме розрахункових документів та/або банківських виписок.
Суд ухвалою від 11.02.2021 прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
У встановлений ухвалою суду строк представником відповідача надано відзив на позов, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що у зв'язку з ненаданням Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області документів, прямо передбачених вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію, вона правомірно прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування з підстав ненадання платником податків розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест» зареєстровано 21.04.2000 та має основний вид економічної діяльності - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; та допоміжні види економічної діяльності - 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві; 10.61 - Виробництво продуктів борошно-круп'яної промисловості; 10.71 - Виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 47.11 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.30 - Роздрібна торгівля пальним.
В 2020 році ТОВ «Борзна-Агроінвест» засіяно 30га кукурудзи, 10 га проса та 25 га соняшника, з яких зібрано в 2020 році урожай зернових культур, а саме: пшениці озимої 1340,0 центнерів, жита озимого 880 центнерів, кукурудзи на зерно 500 центнерів, проса 250 центнерів, соняшнику 641,5 центнера.
Вирощену продукцію ТОВ «Борзна-Агроінвест» реалізувало 29.07.2020 згідно видаткової накладної №РН-0000006, а саме було відвантажено 23000 кг пшениці Фермерському господарству «ЕКОЛАЙФ» на суму 126 408,00 грн в тому числі ПДВ 21068,00 грн згідно Договору №4 від 21.07.2020.
На підставі вищевказаної накладної була виписана податкова накладна №2 від 29.07.2020 та зареєстрована 13.08.2020 (реєстраційний номер 9199459576), та включено в податкову декларацію за липень місяць 2020 року. Кошти за продукцію не надійшли і тому за усною домовленістю між підприємствами, 25.09.2020 товар пшениця в кількості 23000 кг був повернутий покупцем.
Згідно накладної на повернення №10 від 25.09.2020 складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 до податкової накладної від 29.07.2020 №2, який подано на реєстрацію до Єдиного реєстру.
За результатами перевірки зазначеного розрахунку коригування до податкової накладної, ДПС України направлено 15.10.2020 позивачу квитанцію про зупинення реєстрації поданого на реєстрацію розрахунку коригування.
В зазначеній квитанції про зупинення реєстрації розрахунків коригування ДПС України повідомлено позивача про те, що відповідно до п.201.16 Податкового кодексу України реєстрація розрахунку коригування від 25.09.2020 №1 в ЄРПН зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 1001, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуг, що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку в ЄРПН.
Позивачем подано до контролюючого органу Повідомлення №1 від 10.11.2020 (копія додається), в якому міститься пояснення та копії документів в кількості 20 додатків на підтвердження господарської операції, необхідні для реєстрації розрахунку коригування.
За результатами розгляду поданих Позивачем пояснень та документів Головним управлінням ДПС в Чернігівській області прийнято Рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН. Як підстава прийняття зазначеного рішення відповідач зазначив - ненаданням платником податків розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірного розрахунку коригування, позивач звернувся із скаргою до Відповідача-2, втім, відповідач-2 своїми рішенням відмовив у задоволенні скарг, вказавши як підставу - ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач, не погодившись з відмовою в реєстрації розрахунку коригування, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
В силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пп.“б” п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається, згідно з приписами п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі також - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п.12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно приписів, наведених у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (надалі - Порядок зупинення реєстрації).
Відповідно до п.3 Порядку зупинення реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Згідно п.5 Порядку зупинення реєстрації Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 Порядку.
Відповідно до п.5 Критеріїв перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги..
Згідно п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних вбачається, що ДПС сформовано висновок про відповідність податкової накладної вимогам п.5 Критеріїв.
Слід зазначити, що п.5 Критеріїв є загальним та неконкретизованим, а посилання ДПС у квитанції на п.5 Критеріїв без зазначення конкретної інформації впливає на можливість надання у подальшому платником податків відповідних документів, оскільки незрозуміло у чому полягає ризиковість здійснення господарської операції.
Слід також звернути увагу, що Порядком не передбачено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
У п. 6 Порядку №1165 наводиться перелік документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Судом встановлено, що позивачем надавалися ГУ ДПС документи у достатній кількості для підтвердження підстав подання розрахунку коригування, що підтверджується відповідним повідомленням з поясненнями. При цьому, в оскаржуваному рішенні підставою для відмови у реєстрації розрахунку коригування зазначено ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок. Водночас, як зазначає позивач, оплата за продукцію не надійшла, що стало підставою для повернення товару та складення відповідного розрахунку коригування.
А отже, аналіз змісту оскаржуваного рішень свідчить про те, що воно не відповідає критерію вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на п.5 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування, оскільки останнє здійснено без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, а також без наведення конкретних аспектів, які належить висвітлити позивачу у своїх поясненнях.
Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації розрахунку коригування.
Між тим, позивач, одержавши квитанцію про зупинення реєстрації у межах строку, встановленого законодавством, надіслав до контролюючого органу копії документів, складених за відповідною господарською операцією.
За результатами розгляду поданих позивачем документів комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення, яким відмовлено у реєстрації у зв'язку з ненаданням платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок.
Суд зауважує, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Однак, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 5 Критеріїв ризиковості платників податку.
Крім того, рішення про зупинення реєстрації не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків, а рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: «ненаданням платником податку розрахункових документів, складених із порушенням законодавства».
Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування є необґрунтованим, оскільки протилежне підтверджується первинними документами, на підставі яких складалися як податкова накладна так і розрахунок коригування до неї.
Суд зауважує, що у випадку неконкретизації контролюючим органом переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Зупинення реєстрації ПН/РК не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування такого рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у зазначеній вище постанові від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19), висновки якого, в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування, суд зазначає таке.
Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
В даному випадку, зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем розрахунки коригування датою їх подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, “свобода розсуду” фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні розрахунки коригування.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач навів достатньо обставин на підтвердження своїх вимог, а відтак позов необхідно задовольнити повністю.
Згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 72-74, 77, 139,159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області від 16.11.2020 №2139150/30800690, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 25.09.2020 №1 до податкової накладної від 29.07.2020 №2.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 25.09.2020 №1 до податкової накладної від 29.07.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних у день його направлення, а саме 15.10.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест» судовий збір у сумі 1 135,00 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест» судовий збір у сумі 1 135,00 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест» (пров. Київський, 20, м. Борзна, Чернігівська область, 16400, код ЄДРПОУ - 30800690).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).
Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393).
Повний текст рішення виготовлено 12 квітня 2021 року.
Суддя Л.О. Житняк