12 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/927/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за належні до видачі предмети речового майна в сумі 17 795,86 грн та стягнути з відповідача грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна в сумі 17 795,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при звільненні з військової служби йому не було виплачено грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно. Діючи в інтересах позивача, його адвокатом було направлено запити до відповідача та його заяву про виплату грошової компенсації та вимогами скласти відповідну довідку, проте, станом на лютий 2021 року відповідач так і не здійснив відповідного нарахування.
Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, вказавши, що станом на момент звернення позивача до суду, відповідачем не вчинено жодних дій щодо відмови позивачу у виплаті грошової компенсації, а тому вимоги є передчасними.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якому останній не погоджується з позицією відповідача, вважає її необгрунтованою та такою, що на увагу не заслуговує.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 відповідно до наказу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 31.03.2020 №214/06-20 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до п. 7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
На момент звільнення, грошова компенсація вартості за належні до видачі предмети речового майна позивачу не виплачена.
Через свого адвоката, позивач звернувся до відповідача із проханням провести розрахунок компенсації за належні до видачі предмети речового майна. У відповідь на звернення, відповідач листом від 27.11.2020 №19/1-12536 повідомив, що для оформлення довідки про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна позивачу слід надати оригінал речового атестата та заяву щодо виплати грошової компенсації.
Зазначені документи були направлені відповідачу разом із запитом від 27.11.2020 №649, на який, відповідач листом від 17.12.2020 №19/2-13640/нс надіслав довідку №4 (а.с.18) в якій зазначена сума грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 17 795,86 грн.
Оскільки станом на момент звернення до суду зазначена вище сума компенсації позивачу не виплачена, він звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №578 затверджено Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (далі - Порядок).
Цей Порядок визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.
Речовим забезпеченням є задоволення потреб персоналу у формі одягу, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, тканинах для пошиття форми одягу, нарукавних знаках і знаках розрізнення, спеціальному одязі та взутті, санітарно-господарському майні, постовому одязі, ремонтних матеріалах (далі - речове майно), що дає змогу створити необхідні умови для виконання персоналом службових завдань.
Речове майно за цільовим призначенням є речовим майном поточного забезпечення, а за використанням поділяється на майно особистого користування та інвентарне майно.
Речове майно особистого користування є власністю осіб, яким воно видано, з моменту його отримання, крім осіб рядового і молодшого начальницького складу, що навчаються у закладах освіти (далі - курсанти).
Інвентарне майно є державною власністю і перебуває на обліку в органі, установі, яка його видала в користування.
Відповідно до п.9 Порядку забезпечення речовим майном осіб із числа персоналу здійснюється в міжрегіональних територіальних органах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, закладах освіти, державній установі "Центр пробації" та уповноважених органах з питань пробації, державній установі "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України" та закладах охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби, державній установі "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", на підприємствах, де вони проходять службу або працюють.
Поставлення на речове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (далі - особи рядового і начальницького складу) в органі чи установі, на підприємстві здійснюється на підставі наказу керівника органу чи установи, підприємства про призначення на посаду та атестата на предмети речового майна (далі - речовий атестат) за формою згідно з додатком 1, а в разі присвоєння особі первинного спеціального звання або призначення на посаду спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами, - на підставі відповідного наказу керівника органу чи установи, підприємства.
Згідно п.23 Порядку грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін'юстом за пропозицією державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", державної установи "Центр пробації" відповідно до їх закупівельної вартості.
Як визначено п.27 Порядку під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.
Розмір грошової компенсації за неотримане речове майно визначається пропорційно часу, що минув з моменту виникнення права на отримання речового майна, до дати підписання наказу про звільнення із служби (не враховуючи місяць звільнення).
Відповідно до п.60 Порядку для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.
З аналізу викладених норм вбачається, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно виплачується особі з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення зі служби, за місцем служби за її заявою та відповідно до довідки про вартість речового майна.
Тобто, виданню довідки та такій виплаті має передувати звернення особи із відповідною заявою.
Як встановлено судом, матеріали справи містять довідку №4 про вартість речового майна, що належить до видачі, в якій вказана сума вартості речового майна, яку належить виплатити позивачу, а саме 17 795,86 грн, оформлену на підставі звернення позивача із відповідною заявою. А тому суд критично оцінює посилання відповідача на те, що вимоги позивача є передчасними, оскільки сторонами дотримані всі умови для виплати спірної компенсації, як то звільнення позивача зі служби, подання заяви та оформлення довідки.
Зазначені твердження не доводять ані відсутності у позивача права на отримання компенсації, що прямо передбачено нормами права, так і не свідчать про відсутність обов'язку відповідача виплатити таку компенсацію.
Як встановлено судом, грошова компенсація вартості за неотримане речове майно станом на момент звернення позивача до суду залишається не виплаченою.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, що полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно і його права в цій частині повинні бути поновлені шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 17 795,86 грн.
Згідно ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за належні до видачі предмети речового майна в сумі 17 795,86 грн.
Стягнути з Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна в сумі 17 795,86 грн (сімнадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень 86 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Департамент з питань виконання кримінальних покарань (вул. Юрія Іллєнка, 81, м.Київ, Київська область, 04050, код ЄДРПОУ 43501242).
Повне рішення суду складено 12.04.2021.
Суддя Л.О. Житняк