12 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/873/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області (Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області) від 19.10.2020 №2045394/38166599 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.09.2020 №20 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.09.2020 №20 складену позивачем, датою її фактичного подання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ним, відповідно до приписів ст. 201 Податкового кодексу України, складено та направлене для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні. Однак, їх реєстрація зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України із зазначенням, що податкові накладні відповідають вимогам п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку». Позивач скористався правом на подання додаткових документів та пояснень до ДПС України, проте Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. Зазначає, що зобов?язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну є способом захисту прав позивача та гарантією того, що спір буде вирішено остаточно.
Суд ухвалою від 11.02.2021 прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
У встановлений ухвалою суду строк представником відповідача надано відзив на позов, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області ухвалено рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної по причині: недостатність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності. Робочою групою ГУ ДПС у Чернігівській області, зважаючи на те, що платником не надано повного переліку документів стосовно підтвердження інформації, зазначеній у спірній податковій накладній, прийнято рішення щодо відмови у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, вважає, що дії контролюючого органу, за відсутності всіх належних документів, вказують на правомірність під час прийняття такого рішення, а тому визнання його протиправним та необґрунтованим, і в свою чергу вказує на бездіяльність позивача, яка проявилась у ненаданні повного пакету документів.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримує, заперечує проти доводів, викладених у відзиві на позов, а також наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.
Суд ухвалою від 02.03.2021 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Чернігівській області про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовив.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
ТОВ «БІМЕКС-АГРО» (код ЄДРПОУ 38166599) було зареєстровано 21.05.2012, має статус платника єдиного податку 4 групи з 01.04.2015, Витяг з реєстру платників єдиного податку №1525123400128 від 21.05.2015 (а.с.35).
Основним видом діяльності підприємства є:
01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
01.13 -вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.
46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Має в оренді 120 га землі згідно поданої Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік. Договори оренди землі укладені з Менською районною державною адміністрацією в кількості 59,0556 га згідно поданої Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, остачу землі орендує паї у населення.
Між Позивачем (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН АГРО» (код за ЄДРПОУ 43689347) (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №4-08/2020 від 31.08.2020 (далі - Договір), за яким Продавець зобов'язувався поставити і передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з Покупцем і вказаних у даному договорі або додатках, а Покупець зобов'язується здійснити приймання та оплату товару. Пунктом 2. Договору було встановлено, що Продавець зобов'язується передати і поставити товар Покупцю на умовах FCA (автотранспорт Покупця) на складі Продавця (базис поставки), з моменту надходження на який товар вважається власністю Покупця (а.с.86-87).
07.09.2020 сторонами Договору був укладений Додаток №3 щодо передачі Продавцем Покупцеві товару - ячменю у кількості 360 тон ± 10%, загальна вартість якого становить 1 780 800,00 грн з ПДВ (а.с.90).
Того ж дня Продавцем був сформований Рахунок-фактура від 07.09.2020 №СФ-0000137 на оплату товару - ячменю кількістю 400 тон загальною вартістю 2 120 000,00 грн., в тому числі 353 333,33 грн ПДВ (а.с.106).
Передача товару та його оплата за Додатком №3 до Договору відбувалася наступним чином (розрахунки між сторонами Договору подані окремим додатком).
07.09.2020 Покупець здійснив попередню оплату товару в сумі 670 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується Випискою по рахунку за дату 07.09.2020 від 09.10.2020, за фактом здійснення чого Позивач склав Податкову накладну від 07.09.2020 №18. Того ж дня Продавець передав товар на суму 532 332,00 грн з ПДВ, про що свідчить Видаткова накладна від 07.09.2020 №РН-0000023, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість за поставкою на суму 137 668,00 грн з ПДВ.
Наступного дня Покупець перерахував на розрахунковий рахунок Продавця кошти в сумі 915 000,00 грн з ПДВ двома платежами (650 000,00 грн з ПДВ та 265 000,00 грн з ПДВ), про що свідчить Виписка по рахунку за дату 08.09.2020 від 09.10.2020, за чим Позивач склав Податкову накладну від 08.09.2020 №19.
У цей же день, 08.09.2020, Продавець передав товар Покупцеві на суму 1 045 054,00 грн з ПДВ, що відображене у Видатковій накладній від 08.09.2020 №РН-0000022. У зв'язку із цим на кінець дня 08.09.2020 заборгованість Позивача за поставкою склала 7 614,00 грн з ПДВ.
09.09.2020 Продавець здійснив передачу Покупцеві товару на суму 198 538,00 грн з ПДВ, що зафіксоване у Видатковій накладній від 09.09.2020 №РН-0000023, перша частина якої погасила виниклу раніше заборгованість в сумі 7 614,00 грн з ПДВ. На залишок у розмірі 190 924,00 грн з ПДВ Позивач склав Податкову накладну №20 від 09.09.2020 (а.с.22).
Протягом 09.09.2020-10.09.2020 Покупець оплатив поставлений товар у сумі 190 924,00 грн з ПДВ двома платежами:
09.09.2020 в сумі 186 500,00 грн з ПДВ, про що свідчить Виписка по рахунку за дату 09.09.2020.
10.09.2020 в сумі 5 424,00 грн з ПДВ, про що свідчить Виписка по рахунку за дату 10.09.2020.
Також Позивачем було надане підтвердження наявності наступної матеріально-технічної бази, достатньої для здійснення ним господарської діяльності:
Крім того, Позивачем також була документально підтверджена спроможність реалізовувати товар Покупцеві за Договором.
Між Позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС- АГРО ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 42115215) (Продавець) був укладений Договір купівлі-продажу від 03.07.2020 №10, за яким Продавець зобов'язався продати, а Покупець зобов'язався сплатити і прийняти ячмінь кількості і асортименті згідно із специфікацією.
Специфікацією до Договору від 03.07.2020 №10 встановлювалося, що товар - ячмінь передаватиметься Продавцем Покупцеві у кількості 450 тон загальною вартістю 2 079 000,00 грн з ПДВ.
Пунктом 3.3. Договору від 03.07.2020 №10 визначено, що перехід права власності на товар відбувається з моменту підписання видаткової накладної. У відповідності до цього 25.08.2020 Продавець передав, а Покупець прийняв товар - ячмінь кількістю 450 тон загальною вартістю 2 079 000,00 грн з ПДВ, що відображено у Видатковій накладній №РН-0000011, а 01.09.2020 - у кількості 170 тон загальною вартістю 910 530,00 грн з ПДВ, що відображено у Видатковій накладній №РН-0000019.
Також між Позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю БІМЕКС-АГРО ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 42115215) (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №12 від 02.09.2020, за яким Продавець зобов'язався продати, а покупець зобов'язався сплатити і прийняти ячмінь кількості і асортименті згідно із специфікацією.
Специфікацією до Договору від 02.09.2020 №12 визначалося, що товаром є ячмінь кількістю 450 тон, загальна вартість якого становить 418 500,00 грн з ПДВ.
03.09.2020 Продавець передав, а Покупець прийняв товар - ячмінь кількістю 450 тон вартістю 418 500,00 грн з ПДВ, про що свідчить Видаткова накладна №РН-0000015 від 03.09.2020.
Пунктом 2.1 Договору від 02.09.2020 №12 закріплено, що оплата за товар здійснюється після реєстрації податкової накладної, у зв'язку із чим Покупцем на дату подачі пояснень та копій документів така оплата не була здійснена.
Згідно із Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року від 05 06.2020 ячменю ярого Позивачем було засіяно 50 га площі посівної. До посівів ячменю залучався виконавець - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , що підтверджується Рахунком-фактурою від 15.10.2019 №ТА-0000443 та Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.10.2019 №ТА-0000031.
Наявність земельних ділянок підтверджено відомістю про наявність земельних ділянок від 18.02.2020 (а.с.40-43).
Отже, Позивачем до контролюючого органу були надані всі необхідні пояснення та документи, яких було достатньо для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних. Крім тог,. Позивач також документально підтвердив наявність достатньої кількості для реалізації покупцеві продукції, обсяги якої не перевищували обсяги придбаної та вирощеної.
Згідно з копією Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 30.09.2020 №9248969073 зазначену вище податкову накладну було прийнято, однак, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 09.09.2020 №20 в ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с.23).
Враховуючи вказане, позивачем до контролюючого органу подано повідомлення від 15.10.2020 №9 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого на підтвердження реальності здійснення господарської операції, за результатами якої було сформовано та подано спірну податкову накладну, та наявності достатньої кількості трудових ресурсів (а.с.27, 28-34, 135-193).
За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія ГУ ДПС у Чернігівській області) прийнято Рішення від 19.10.2020 №2045394/38166599 , яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 09.09.2020 №20 в ЄРПН, у зв'язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. У графі «Додаткова інформація (зазначити до якої інформації)» вказано: недостатність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності (а.с.25).
Вказане також підтверджується копією витягу з Протоколу засідання Комісії від 19.10.2020 № 167 (а.с.229).
Не погодившись із оскаржуваним рішенням, позивач скористався досудовим порядком врегулювання виниклого спору, та оскаржив відмову в реєстрації податкової накладної до контролюючого органу. За результатами розгляду, скарга була залишена без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Позивач, не погодившись з відмовою в реєстрації спірної податкової накладної, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
В силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пп. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається, згідно з приписами п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п.12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно приписів, наведених у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Згідно п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 Порядку №1165.
Відповідно до п.8 Критеріїв у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних вбачається, що ДПС сформовано висновок про відповідність податкової накладної вимогам п.8 Критеріїв.
Слід зазначити, що п.8 Критеріїв є загальним та неконкретизованим, оскільки не містить чітко визначених підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а вживання слів - «наявна податкова інформація» є неконкретизованим та незрозумілим. Посилання ДПС у квитанції на п.8 Критеріїв без зазначення конкретної податкової інформації прямо впливає на можливість надання у подальшому платником податків відповідних документів, оскільки незрозуміло у чому полягає ризиковість здійснення господарської операції.
Слід також звернути увагу, що Порядком №1165 не передбачено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
У п 6 Порядку №1165 наводиться перелік документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Разом з тим, у зазначеній вище квитанції податковим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Крім того, рішення про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містять вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.
Суд зауважує, що у випадку неконкретизації податковим органом переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати податковому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, внаслідок чого платник податків не може належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації такої податкової накладної, а для податкового органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування такого рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у зазначеній вище постанові від 22.07.2019 у справі №815/2985/18.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації спірної податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, теж не є законним.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Крім того, як вбачається з оскаржуваного рішення, воно містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. Однак, вказане спростовується наданими до суду матеріалами - копіями Повідомлення від 29.12.2020 №3 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, пояснень від 23.12.2020 № 2312/1 і додатків до них, що, крім того, підтверджують реальність здійснення господарської операції, за результатом якої була сформована спірна податкова накладна, а також наявність трудових ресурсів. Суд констатує, що перелік зазначених документів відповідає вимогам пункту 5 Порядку №520.
Також суд зазначає, що з оскаржуваного рішення неможливо встановити, копії яких документів досліджувались Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області. Тобто, відповідач не з'ясовував специфіку проведених господарських операцій та не визначив перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.
У графі «Додаткова інформація (зазначити до якої інформації)» оскаржуваного рішення зазначено: недостатність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.
З цього приводу, суд зауважує, що недостатність персоналу не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Крім цього, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкової вигоди (підприємницької діяльності).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.10.2019 у справі № 826/5875/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.10.2020 №2045394/38166599 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 09.09.2020 №20.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою їх подання, суд зазначає таке.
Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
В даному випадку, зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, "свобода розсуду" фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну фактичною датою її подання, і задоволення позовних вимог у цій частині.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач навів достатньо обставин на підтвердження своїх вимог, а відтак позов необхідно задовольнити повністю.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Так, право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.
У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).
Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.
За змістом ст.134 КАСУ, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.7 та ч.9 ст.139 КАСУ розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч.1 ст.139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Також, за змістом ч.9 ст.139 КАСУ, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем та адвокатом Лущенковим Станіславом Володимировичем укладено договір про надання правової допомоги від 04.01.2021 №04/01-21/3. Також, позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано детальний опис від 08.02.2021 №08/02-21/2до договору про надання правової допомоги на суму 10,250 грн. (десять тисяч двісті п'ятдесят гривень) (а.с.207-211).
За змістом ч.3 ст.30 Закону України від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховується, серед іншого, складність справи, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).
А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» ( заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постанові від 05.05.2018 у справі №821/1594/17.
Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 у справі №803/1032/18 (касаційне провадження №К/9901/69188/18) підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
У своїх запереченнях представник відповідача заперечує проти заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу, та вважає, що в даному випадку, зазначений розмір (10250,00 грн) витрат на правову допомогу є завищеним.
На думку представника відповідача справа не є складною з урахуванням її фактичних обставин, предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів. Так, згідно опису наданих послуг представник позивача включає 1000,00 грн. в загальну вартість послуг участь у судовому засіданні, але ухвалою суду від 11.02.2021 у справі встановлено, що вказана справа є незначної складності, а тому підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Також, одним з пунктів згідно опису наданих послуг представник позивача включає 1000,00 грн в загальну вартість послуг, а саме, здійснення представництва інтересів позивача в відносинах з відповідачем, але є не зрозумілим в чому полягає здійснення представництва інтересів, якщо представник Позивача перебуває в м. Миколаєві. Крім того, пункт перший опису наданих послуг включає в себе вже пункт п'ятий опису, а тому вимоги і в цій частині не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд погоджується із обґрунтуваннями представника відповідача в частині розміру витрат на правничу допомогу та вважає, що обґрунтованим і пропорційним до предмету спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 7 250,00 грн, яку належить стягнути солідарно з відповідачів.
Також, як слідує з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір на загальну суму 2270,00 грн, а тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» солідарно має бути стягнутий судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст. 72-74, 77, 139,159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.10.2020 №2045394/38166599 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 09.09.2020 №20.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.09.2020 №20, подану ТОВ «БІМЕКС-АГРО», датою її подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» судовий збір у сумі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень) та 3625, 00 грн. (три тисячі шістсот двадцять п'ять грн.) витрат на правову допомогу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» судовий збір у сумі 1 135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень) та 3625,00 грн. (три тисячі шістсот двадцять п'ять грн.) витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» (вул. Перемоги, буд. 9-А, с. Семенівка, Менський район, Чернігівська обл., 15562, код ЄДРПОУ - 38166599).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).
Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393).
Повний текст рішення виготовлено 12 квітня 2021 року.
Суддя Л.О. Житняк