Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без розгляду
12 квітня 2021 року Справа № 520/1842/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 21.09.2018 по 26.10.2020; зобов'язати нарахувати та виплатити середній заробіток (грошове забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 21.09.2018 по 26.10.2020 у сумі 340427.75 грн.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без розгляду, виходячи із наступного.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиплатою позивачу у день звільнення з військової служби грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки. Отже, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Як визначено частиною першою, п'ятою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Суд зауважує, що для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Суд враховує, що остаточний розрахунок з позивачем проведено 26.10.2020, а позов подано до суду 08.02.2021 (06.02.2021 згідно поштового штемпеля).
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Положеннями статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов'язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.
Статтею 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі №560/4006/19 дійшов висновку, що оскільки предметом переданого на розгляд адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, яка не входить до структури заробітної плати, підстави для застосування частини третьої статті 233 КЗпП відсутні, а під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону (пункти 31, 32).
Судом також враховуються висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20, про те, що строк звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить один місяць, який установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, оскільки такий спір пов'язаний із звільненням з публічної служби і має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Щодо посилань позивача на висновки викладені в постанові ВС від 21.08.2019 у справі 620/4218/18, що стягнення сум компенсації не обмежені позовною давністю, суд зазначає, що вказані висновки стосуються виплати компенсації за невикористану додаткову відпустку учаснику бойових дій , тоді як спірні правовідносини стосуються виплати середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, який є за своєю суттю видом відповідальності роботодавця за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань.
З огляду на вищевикладене суд не погоджується із твердженнями позивача щодо дотримання ним строку звернення до суду з цим позовом. Жодних інших поважних причин, які об'єктивно не залежали від позивача та позбавляли його права на звернення за захистом до суду у строк передбачений чинним законодавством не зазначено.
Відповідно до п.8 ч.1 статті240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, про поновлення пропущеного строку ним не заявлено, позовну заяву належить залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 2, 122, 123, 240, 241-246, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Суддя Зоркіна Ю.В.