Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
"12" квітня 2021 р. № 520/5/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді Спірідонова М.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0225423-5606-2030 від 22.05.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 46060.53 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0225424-5606-2030 від 22.05.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 4605.95 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0225425-5606-2030 від 22.05.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 11738.65 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0225426-5606-2030 від 22.05.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 3614.86 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0225427-5606-2030 від 22.05.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 1314.50 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0225428-5606-2030 від 22.05.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 1449.07 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №054186-0435-2030 від 13.11.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 5747,61 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0054187-0435-2030 від 13.11.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 6857,63 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що податкові повідомлення-рішення: №0225423-5606-2030 від 22.05.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 46060.53 грн; №0225424-5606-2030 від 22.05.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 4605.95 грн; №0225425-5606-2030 від 22.05.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 11738.65 грн; №0225426-5606-2030 від 22.05.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 3614.86 грн; №0225427-5606-2030 від 22.05.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 1314.50 грн; №0225428-5606-2030 від 22.05.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 1449.07 грн; №054186-0435-2030 від 13.11.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 5747,61 грн; №0054187-0435-2030 від 13.11.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 6857,63 грн. є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , не погоджуючись із сумами податкових зобов'язань, звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області з заявою про проведення звірки та перерахунку податку на нерухоме майно.
Не отримавши відповіді на заяву, позивач 10.11.2020 звернувся із адвокатським запитом до відповідача.
Листом від 17.11.2020 №20396/ФОП/20-40-04-35-26 Головним управління ДПС у Харківській області повідомлено, що за результатами проведеної звірки, по податку на нерухоме майно за 2019 рік проведено перерахунок за житлову нерухомість та донарахування податкових зобов'язань по об'єктам нежитлової нерухомості, по яких відсутня інформація та сформовано ОСОБА_1 податкові повідомлення - рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік, а саме: від 13.11.2020 №0054186-0435-2030 на суму 5747,61грн; та № 0054187-0435-2030 на суму 6857,63 грн. ППР за об'єкти житлової нерухомості, а саме: № 0225429-5606-2030 у сумі 1570,27 грн, від 22.05.2020 №0225430-5606-2030 у сумі 1442,64грн, згідно з пп.266.7.3 п.266.7 ст. 266 ПКУ вважаються скасованими (відкликаними).
ОСОБА_1 скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження подав скаргу на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22.05.2020 №0225423-5606-2030, №0225424-5606-2030, №0225425-5606-2030, №0225426-5606-2030, №0225427-5606-2030, №0225428-5606-2030, №0225429-5606-2030, №0225430-5606-2030, від 13.05.2020 №60686-5806-2038 до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 16.12.2020 №35386/6/99-00-06-02-04-06 скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС України у Харківській області від 22.05.2020 №0225429-5606-2030, №0225430-5606-2030; від 13.05.2020 №60686-5806-2038 та залишено без змін Головного управління ДПС України у Харківській області від 22.05.2020 №0225423-5606-2030, №0225424-5606-2030, №0225425-5606-2030, №0225426-5606-2030, №0225427-5606-2030, №0225428-5606-2030, а скаргу Ульянова Дмитра Володимировича адвоката фізичної особи-платника податку ОСОБА_1 задоволено частково.
ОСОБА_1 не погоджуючись із сумами податкових зобов'язань за 2019 рік за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначеними Головним управління ДПС у Харківській області в податкових повідомленнях-рішеннях: №0225423-5606-2030; №0225424-5606-2030; №0225425-5606-2030; №0225426-5606-2030; №0225427-5606-2030; №0225428-5606-2030 від 22.05.2020 та №0054186-0435-2030; №0054187-0435-2030 від 13.11.2020, вважаючи їх необґрунтованими, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 4.1.1, 4.1.3 пунктом 4.1 статті Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах зокрема як:
- загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;
- невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Відповідно пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
В силу вимог пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зокрема зобов'язаний:
- стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;
- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Отже, платник податків зобов'язаний сплатити відповідні податки у встановленому законом розмірі та у встановлений строк, в свою чергу невиконання чого тягне за собою притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства.
Згідно підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За приписами підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податковий кодекс України).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з підпунктом 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 265 Податкового кодексу України зазначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Суд зазначає, що ДК 018-2000 використовується у даному випадку не для визначення ставок оподаткування, а виключно для визначення статусу нежитлового приміщення, яке не зазначено у реєстрі прав на нерухоме майно, але визначено у технічній документації будівлі.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належать наступні об'єкти нерухомого майна:
- нежитлова будівля літ. АБ-1, загальною площею 346.5кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: цех, право власності зареєстровано 31.10.2019;
- нежитлова будівля літ. АБ1-1, загальною площею 1125.2кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: цех, право власності зареєстровано 31.10.2019;
- нежитлова будівля літ."ОА-2" площею 206,6кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: складські приміщення, право власності зареєстровано 14.05.2019;
- нежитлова будівля літ. ОБ-1, загальною площею 138.9кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: складські приміщення, право власності зареєстровано 31.10.2019;
- нежитлові будівлі: літ."О-1" загальною 126,2 кв.м, літ."П-1" загальною площею 113,1кв.м, літ."В-1" загальною площею 52,7 кв.м, літ."Н-1" загальною площею 80,7кв., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: складські приміщення, право власності зареєстровано 21.07.2010.
Так, судом з технічного паспорту встановлено, що нежитлова будівля літ. "АБ1-1", загальною площею 1125,2 кв.м. знаходиться у виробничому будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а згідно експлікації дана нежитлова будівля знаходиться в приміщенні громадського будинку; з технічного паспорта та експлікації встановлено, що нежитлова будівля літ. "ОА-2" знаходиться у громадському будинку; з технічного паспорта встановлено, що нежитлова будівля літ. "ОБ-1", загальною площею 138,9 кв.м. знаходиться у виробничому будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а згідно експлікації дана нежитлова будівля знаходиться в приміщенні громадського будинку; з технічного паспорта встановлено, що нежитлова будівля літ. "АБ-1" загальною площею 346,5 кв.м. знаходиться у виробничому будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а згідно експлікації дана нежитлова будівля знаходиться в приміщенні громадського будинку; з технічного паспорта та експлікації встановлено, що нежитлова будівля літ. "В-1" загальною площею 52,7 кв.м. знаходиться у громадському будинку; з технічного паспорта та експлікації встановлено, що нежитлова будівля літ. "Н-1" загальною площею 80,7 кв.м. знаходиться у громадському будинку; з технічного паспорта встановлено, що нежитлова будівля літ. "О-1", загальною площею 126,0 кв.м. знаходиться у виробничому будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а згідно експлікації дана нежитлова будівля знаходиться в приміщенні громадського будинку; з технічного паспорта та експлікації встановлено, що нежитлова будівля літ. "П-1" загальною площею 113,1 кв.м. знаходиться у громадському будинку.
Отже, судом з технічної документації нежитлових будівель встановлено, що нежитлові будівля, які перебувають у власності позивача не є будівлями промисловості.
Доказів в підтвердження факту використання вищевказаних приміщень позивачем у власній господарській діяльності ОСОБА_1 не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що нежитлові приміщення, що належать позивачу є об'єктом оподаткування в силу підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем в порядку та у спосіб визначений чинним законодавством України, а тому не підлягають скасуванню.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.