Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 квітня 2021 р. № 520/3152/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у ненаданні позивачу відповіді на електронну пошту щодо виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за електронним зверненням від 25.03.2020 року № ВЕБ-20001-Ф-С-20-014501. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка виразилася у не нарахуванні та не виплаті позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.04.2017 року по лютий 2020 року на суму 174543,77 грн. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.04.2017 року по лютий 2020 року на суму 174543,77 грн., відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
В обґрунтування позову зазначено, що з 01.02.2015 позивач був взятий на облік Київським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова як особа, переміщена з району проведення антитерористичної операції, згідно його заяви про поновлення виплати пенсії по втраті годувальника. Розпорядженням відділу з призначення пенсій взяття на облік та нарахування пенсії позивачу проводилося за матеріалами електронної пенсійної справи. З 01.04.2017 виплата позивачу пенсії було припинено у зв'язку з інформацією про не підтвердження фактичного місця проживання та скасуванням дії довідки переміщеної особи. Постановою Київського районного суду від 04.12.2017 визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії з 01.04.2017 та зобов'язано відповідача поновити виплату пенсії позивачу з 01.04.2017. З серпня 2018 року була поновлена виплата пенсії та частково виплачено заборгованість у розмірі 20286,04 грн. за період з 01.04.2017 по 04.12.2017, в подальшому виплату пенсії припинено. 28.02.2019 суддею Київського районного суду м. Харкова у справі №640/17243/17 за заявою позивача про визнання протиправними дій щодо неналежного виконання судового рішення, поданої в порядку ст.383 КАС України, була прийнята ухвала про відмову у задоволенні заяви. Другим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 11.06.2019, якою визнано протиправними дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова по припиненню з 04.12.2017 виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 04.12.2017 по справі №640/17243/17. Зобов'язано відповідача у місячний строк з дати отримання цієї постанови подати звіт про виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 04.12.2017. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 замінено відповідача у справі на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. У ході апеляційного провадження відповідачем поновлено позивачу виплату щомісячної пенсії з грудня 2019 року по 05.02.2020 виплачена заборгованість за період з жовтня 2017 року по 30.11.2019 у сумі 154257,73 грн. 05.03.2020 постановою Другого апеляційного адміністративного суду прийнято рішення про виконання відповідачем постанови від 04.12.2017 по справі № 640/17243/17. Позивач посилається на те, що відповідач не виплатив компенсацію втрати частини доходу у зв?язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії. 25.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходу у зв?язку із порушенням строку виплати основного розміру пенсії, проте відповіді на вказане звернення відповідачем не надано. Не погоджуючись із діями відповідача щодо ненадання відповіді на звернення позивача та невиплатою компенсації втрати частини доходу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на облік у відповідача та одержує пенсію по втраті годувальника з 01.02.2015 року як особа, переміщена з району проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням відділу з призначення пенсій взяття на облік та нарахування пенсії позивачу проводилося за матеріалами електронної пенсійної справи.
Відповідно до розпорядження начальника Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 11.08.2017 року позивачу виплату пенсії призупинено згідно листа УПтаСЗН Адміністрації Київського району Харківської міської ради № 6832-40 від 04.08.2017 року скасовано дію довідки внутрішньо переміщеної особи.
Постановю Київського районного суду м. Харкова від 04.12.2017 (справа №640/17243/17) було визнано протиправною бездіяльність Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо невиплати з 01.04.2017 р. ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника. Зобов'язано Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова поновити з 01.04.2017 року виплату ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника .
29.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, якою фактично просив визнати протиправними дії Київського ОУПФУ м. Харкова по припиненню з 04.12.2018 року виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 04.12.2017 року по справі № 640/17243/17; зобов'язати Київське ОУПФУ м. Харкова у місячний строк подати звіт про виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 04.12.2017 року по справі № 640/17243/17.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.02.2019 року заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дії щодо неналежного виконання судового рішення залишена без задоволення за відсутністю обставин згідно ч. 6 ст. 383 КАС України протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2019 року скасовано. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із даною заявою.
Визнано протиправними дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова по припиненню з 04 грудня 2018 року виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2017 року по справі № 640/17243/17. Зобов'язано Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова у місячний строк з дати отримання цієї постанови подати звіт про виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2017 року по справі № 640/17243/17. Відмовлено и у задоволені заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 замінено відповідача у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправною бездіяльність органів Пенсійного фонду та зобов'язання вчинити певні дії його правонаступником - Головним управлінням ПФУ у Харківській області.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 за наслідками розгляду звіту Головного управління ПФУ у Харківській області про виконання судового рішення, визнано виконаною постанову Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2017 року у справі № 640/17243/17. У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення, а також встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду, - відмовлено.
25.03.2020 позивач звернувся до відповідача, шляхом подання заяви на офіційному сайті про виплату компенсації втрати частини доходу у зв?язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, зазначивши про надання відповіді або в особовому кабінеті на сайті Пенсійного фонду або на електронну адресу позивача.
Позивач посилається на те, що будь-якої відповіді на електронне звернення від відповідача не отримав.
Організаційні засади прийому та обслуговування осіб, які звертаються до територіальних органів Пенсійного фонду України (далі - органи Пенсійного фонду), у тому числі за допомогою засобів телекомунікації, відповідно до вимог Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначені Положенням «Про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.07.2015 № 13-1.
Відповідно до частини 1 розділу V Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 (далі - Положення №10-1), інформація з Реєстру застрахованих осіб використовується з додержанням вимог Законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних" виключно для потреб, визначених статтею 17 Закону.
Відповідно до частини 2 розділу V Положення №10-1 інформація з Реєстру застрахованих осіб надається безоплатно Пенсійним фондом України та територіальними органами Пенсійного фонду України в паперовій та/або електронній формі.
Згідно п.5 Розділу 1 Порядку надання послуг в електронній формі визначений No13- 1 «Про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України» (далі - Порядок №13-1) час здійснення прийому та обслуговування особи користуються правами, передбаченими Законами України "Про звернення громадян", "Про захист персональних даних", "Про доступ до публічної інформації", законодавством про пенсійне забезпечення, законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відповідні відносини.
Особи, що звертаються до органів Пенсійного фонду, мають право:
звертатися до органів Пенсійного фонду особисто або через представника, повноваження якого оформлено у встановленому законом порядку;
одержати відповідь про результати розгляду звернення в обраний ними спосіб (усно, в письмовій та/або електронній формі, шляхом СМС-повідомлення).
Абзацем 7 пункту 10 розділу IV Порядку-№13-1 передбачено, що про результати розгляду звернення заявник повідомляється у спосіб, зазначений ним у зверненні (у письмовій та/або електронній формі).
Судом встановлено, що позивачем у своєму звернення чітко було зазначено спосіб повідомлення результатів розгляду звернення, а саме в електронній формі на електронну пошту, що Передбачено розділом IV Порядку-№13-1.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована;
розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця;
суб'єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються.
Згідно до ч.1 та 2 ст. 5 Закону України "Про захист персональних даних" об'єктами захисту є персональні дані.
Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Відповідно до пп. 3 та 4 ч. 2 ст.8 Закону України "Про захист персональних даних" суб'єкт персональних даних має право: на доступ до своїх персональних даних; отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних.
Частиною 2 ст.7 Закону України «Про інформацію» визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Статтею 11 Закону України «Про інформацію» встановлено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення повноважень щодо верифікації та моніторингу державних виплат не потребує згоди фізичних осіб на отримання та обробку персональних даних.
Статтею 11 Закону України «Про інформацію» чітко визначено, що відноситься до конфіденційної інформації і в даному випадку інформація щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці не може бути віднесено до конфіденційної інформації.
З аналізу наведених вище норм, судом встановлено, що так як інформація, яку запитував позивач, не віднесено до конфіденційної інформації, відповідно будь-яких обмежень щодо надсилання відповіді позивачу на його звернення в електронній формі (на електронну адресу) нормами законодавства не передбачено.
Більш того, вище наведеними нормативно-правовими актами чітко передбачене право особи яка звертається до відповідача на отримання повідомлення результатів розгляду звернення саме в електронній формі на електронну пошту.
З огляду на ненадання відповідачем відповіді на електронну адресу позивача щодо виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв?язку із порушенням термінів їх виплати за електронним зверненням від 25.03.2020 №ВЕБ-20001-Ф-С-20-014501, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову в цій частині.
Строки виплати пенсії встановлені Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі за текстом - Закон №1058-ІV), відповідно до частини 1 статті 47 якого пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Відтак, перерахована відповідачем на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, пенсія повинна була бути виплачена позивачу не пізніше 25 числа місяця, на який управлінням здійснено нарахування.
Разом з тим, судом встановлено, що виплата нарахованої позивачу пенсії на виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.12.2017 (справа №640/17243/17) здійснена у грудні 2019 року та 05.02.2020 виплачена заборгованість за період з жовтня 2017 року по 30.11.2019 у сумі 154257,73 грн.
Частиною 2 статті 46 Закону №1058-IV, яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати №2050-ІІІ від 19.10.2000 року (далі за текстом - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до положень ст. ст. 1 та 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно положень п.2 та 3 Порядку №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 вказаного вище Закону).
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Суд вважає безпідставною відмову відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів та посилання на відсутність підстав для виплати позивачу компенсації, передбаченої Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати, оскільки основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Використане у ст. 3 Закону №2050-ІІІ та п. 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16 та від 30.09.2020 у справі №280/676/19, у постановах від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16) та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа №336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа №521/940/17), від 18 липня 2018 року (справа №490/6755/15-а) та від 12.02.2019 (справа №814/1428/18).
Таким чином, несвоєчасне нарахування та виплата сум пенсії відбулась у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсії Київським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що встановлено рішенням суду, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, у зв'язку з чим позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04.12.2017 (справа №640/17243/17) є неправомірною.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Суд зазначає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду належних доказів відсутності правових підстав для не нарахування і не виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати пенсії, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, викладених вище.
Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 відповіді на електронну пошту щодо виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за електронним зверненням від 25.03.2020 року № ВЕБ-20001-Ф-С-20-014501.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.04.2017 року по лютий 2020 року на суму 174543,77 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.04.2017 року по лютий 2020 року на суму 174543,77 грн., відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Єгупенко