Рішення від 31.03.2021 по справі 440/3462/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/3462/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2020 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 (надалі також - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач), відповідно до якої просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.06.2020 №560 про відмову перерахунку пенсії;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії неповнолітньому синові ОСОБА_2 у розмірі посадового окладу відповідно до статті 50 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції чинній на час призначення пенсії), починаючи з 01 січня 2020 року, на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 16.04.2020 № 18-354 вих.20 без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Полтавській області та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, ОСОБА_3 , який загинув при виконанні службових обов'язків, на утриманця неповнолітнього сина ОСОБА_2 , призначену за статтею 50 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року. Прокуратурою Полтавської області видано довідку про розмір заробітної плати її померлого чоловіка, що враховується для перерахунку пенсії. В подальшому, позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до довідки від 26 лютого 2020 року № 18-200 вих.20 та рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-(ІІ)/2019. Разом із тим, відповідач відмовив у здійсненні відповідного перерахунку пенсії, посилаючись на те, що на час звернення заявника за перерахунком, зміни до Закону України "Про прокуратуру" щодо порядку проведення перерахунку на підставі Рішення №7-(ІІ)/2019 не внесені, додаткового нормативно-правового акту, яким визначено умови та порядок проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури Верховною Радою не прийнято, та враховуючи відсутність в чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури у зв'язку з Рішенням №7-(ІІ)/2019.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, а також провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №560/2120/20. Роз'яснено учасникам справи, що провадження у справі буде поновлено після набрання законної сили рішенням Верховного Суду у відповідній зразковій справі.

24.07.2020 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що в спірних правовідносинах підставою для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на утриманця неповнолітнього сина ОСОБА_2 буде ухвалення відповідного нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівників прокуратури після рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019. Оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин та після 13.12.2019 такого нормативно-правового акту прийнято не було, то відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача /а.с. 18-22/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 поновлено провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ознайомившись з позицією сторін та дослідивши зібрані у справі письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є неповнолітнім сином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про народження від 07.05.2008 Серія НОМЕР_1 та свідоцтва про шлюб від 17.10.2014 серія НОМЕР_2 (в частині зміни прізвища позивачки після повторного шлюбу) /а.с.7-8/.

В матеріалах пенсійної справи міститься довідка прокуратури Полтавської області від 08.11.2010 року №11/1-506 вих-10 про те, що молодший радник юстиції ОСОБА_3 проходив службу в органах прокуратруи з 18.07.2001 року по 1.09.2010 року включно. З 01.09.1996 по 29.06.2001 року навчався в Національній юридичній академії України ім. Я.Мудрого /а.с.33/. В довідці прокуратури Полтавської області від 26.11.2010 року №11/1-566 вих-10 вказано, що старший слідчий слідчого відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 загинув 01.09.2010 року при виконанні службових обов'язків /а.с.34/.

В листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернулась до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника згідно ЗУ "Про прокуратуру" у зв'язку із наявністю на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_2 /а.с.32/.

ОСОБА_5 з 2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, ОСОБА_3 , який загинув при виконанні службових обов'язків, на утриманця неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не заперечується сторонами.

Прокуратурою Полтавської області 16.04.2020 видано довідку № 18-354 вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. Довідка видана відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)2019 /а.с. 9/.

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулася до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки.

Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 15 червня 2020 року № 560 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника з підстав, що на час звернення заявника за перерахунком, зміни до Закону України "Про прокуратуру" щодо порядку проведення перерахунку на підставі Рішення №7-(ІІ)/2019 не внесені, додаткового нормативно-правового акту, яким визначено умови та порядок проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури Верховною Радою не прийнято, та враховуючи відсутність в чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури у зв'язку з Рішенням №7-(ІІ)/2019 /а.с. 55-56/.

Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

На дату призначення позивачу пенсії, питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури та в окремих випадках членів їх сім'ї було врегульоване частиною п'ятою статті 50 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, яка встановлювала, що у разі загибелі працівника прокуратури у зв'язку із виконанням службових обов'язків, сім'ї або утриманцям загиблого призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника в розмірі його місячного посадового окладу.

Також, згідно з частиною 16 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 80 відсотків - на двох і більше членів сім'ї.

Частиною 12 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, на момент призначення позивачу пенсії, порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцять та сімнадцять статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.

В подальшому до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI, внаслідок яких частина сімнадцята статті 50-1 з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року.

Частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, попередній Закон України "Про прокуратуру" із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.

Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2015 року, зокрема, внесено зміни:

- частину вісімнадцяту Закону №1789-ХІІ викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";

- частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру", адже законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Разом із тим, Конституційний Суд України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення №7-р(II)/2019, відповідно до якого визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Пунктом 3 Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Таким чином, з 13 грудня 2019 року Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Доводи відповідача про те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-(ІІ)/2019 нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

При цьому, слід звернути увагу, що Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнята постанова № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування, оскільки ця постанова уряду є рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам".

Крім того, згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.

В даному ж випадку, позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії уже після прийняття рішення Конституційним Судом України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з 13 грудня 2019 року відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019.

Аналогічні за змістом висновки відображені в рішенні Верховного Суду від 14 вересня 2020 року та постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року (оприлюднена 01 березня 2021 року) за наслідками розгляду зразкової справи №560/2120/20, що враховуються судом на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.

Відтак, враховуючи те, що пенсія позивача по втраті годувальника вираховується із розміру посадового окладу годувальника - працівника прокуратури та враховуючи висновки Верховного суду про наявність підстав для перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв'язку із підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, то і в позивача є право на здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії по втраті годувальника у зв'язку із підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на підставі відповідної довідки прокуратури про розмір заробітної плати, зокрема посадового окладу, за посадою, яку обіймав працівник прокуратури, зокрема у справі, що розглядається, - годувальник ОСОБА_3 .

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області №11 від 05.03.2020 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії.

Враховуючи те, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні позивачу перерахунку пенсії, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок на підставі довідки Прокуратури Полтавської області від 16.04.2020 № 18-354 вих.20.

Щодо питання обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає, що останнє є похідним і має вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивачки відмовив їй у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивачки у цій справі до суду не існувало.

Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачці пенсії на виконання цього рішення суду, а тому, відсутні підстави вважати, що права позивачки у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Отже, з 13.12.2019 позивач має право на перерахунок пенсії по втраті годувальника на утриманця неповнолітнього сина позивача - ОСОБА_2 в зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, тому, позов в цій частині слід задовольнити. При цьому, в задоволенні вимог позову щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, необхідно відмовити, оскільки вони є передчасними (заявлені на майбутнє).

Відповідні висновки суду щодо обраного способу захисту порушених прав позивача відповідають позиції Верховного Суду, яка відображена у рішенні 14 вересня 2020 року за наслідками розгляду зразкової справи № 560/2120/20.

Відтак, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені за наслідками розгляду зразкової справи № 560/2120/20, позовні вимоги належать задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача №560 від 15.06.2020 про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років, зобов'язавши відповідача з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на утриманця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі посадового окладу відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки Прокуратури Полтавської області від 16.04.2020 №18-354 вих.20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з тим, частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд бере до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо перерахунку пенсії, відтак суд вважає за можливе на підставі частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн /а.с. 5/.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.06.2020 №560 про відмову перерахунку пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на утриманця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі посадового окладу відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки Прокуратури Полтавської області від 16.04.2020 №18-354 вих.20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г.Ясиновський

Попередній документ
96175722
Наступний документ
96175724
Інформація про рішення:
№ рішення: 96175723
№ справи: 440/3462/20
Дата рішення: 31.03.2021
Дата публікації: 13.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.12.2021)
Дата надходження: 16.12.2021
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії