Справа № 420/2313/21
08 квітня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.
при секретарі: Сердюк І.С.
сторін:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Служби у справах дітей Одеської міської ради (65017, Одеська область, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2, корпус Д; код ЄДРПОУ 25427107) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді у повному обсязі на інформаційні запити, зобов'язання повторно розглянути інформаційний запит, -
На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 квітня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Одеської міської ради, в якому позивач просить:
визнати бездіяльність Служби у справах дітей Одеської міської ради щодо порушення прав ОСОБА_1 щодо ненадання відповіді у повному об'ємі на інформаційний запит від 04.09.2020 р. протиправною;
визнати бездіяльність Служби у справах дітей Одеської міської ради щодо порушення прав малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 інтереси якої представляє батько ОСОБА_1 щодо ненадання відповіді у повному об'ємі на інформаційний запит від 04.09.2020 р. протиправною;
зобов'язати Службу у справах дітей Одеської міської ради розглянути повторно інформаційний запит від 04.09.2020 р., написаний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.09.2020 р. Крепосняк Володимир Ігорович в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Служби у справах дітей Одеської міської ради з інформаційним запитом щодо взаємовідносин позивача ОСОБА_1 , його колишньої дружини ОСОБА_3 та їх спільної дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після переїзду останньої до м. Одеси. Листом відповідача № 09/9780 від 15.09.2020р. надано відповідь на вказане звернення позивача, але порушено терміни направлення листа. Відповідь відповідача містить два абзаци та зазначення про додатки на 58 арк., підписана в.о. начальника Служби у справах дітей Одеської міської ради Якименко Л.А. Позивач зазначає, що фактично надано більше документів (загальною кількістю 59 аркушів). Позивач вважає, що відповідь відповідача не містить відповіді щодо 1-4 питань, а щодо 5-6 є неповною та надана з порушенням вимог чинного законодавства.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11682/21 від 09.03.2021р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що отримане засобами електронного зв'язку 04.09.2020 р. звернення (інформаційний запит) ОСОБА_1 (вх.№1436-К від 04.09.2020 р.) стосовно надання інформації щодо надходження в період з 01.06.2019 р. по теперішній час (тобто станом на день звернення 04.09.2020 року вх.№1436-К) від ОСОБА_3 або її представників листів, заяв, інформаційних запитів, повідомлень, звернень, які стосуються ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_4 та надання копій відповідних документів відповідачем було розглянуто з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян» та відповідно до вимог зазначеного Закону надано відповідь заявнику з додатками.
Ухвалою від 22.02.2021р. прийнято до розгляду позовну заяву; відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Самойлюк Г.П. в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); призначено судове засідання по справі на 18.03.2021 р.
Ухвалою суду від 18.03.2021 р., яка занесена до протоколу засідання, відкладено судове засідання на 08.04.2021 р. 12 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 08.04.2021 р. призначено проведення розгляду справи 18.03.2021р. на 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
08.04.2021 р. (17726/21) від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначено щодо відсутності технічної можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Згідно ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
04.09.2020 р. ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу Служби у справах дітей Одеської міської ради направив інформаційний запит (а.с. 13-14), в якому просив:
повідомити кількість листів (заяв, запитів, повідомлень, звернень і таке інше), які надійшли від ОСОБА_3 за період з 01.06.2019р. по теперішній час до Служби у справах дітей Одеської міської ради, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 ;
надати реєстраційні номери вхідної реєстрації таких листів (заяв, інформаційних запитів, повідомлень, звернень і таке інше), які надійшли від ОСОБА_3 за період з 01.06.2019р. по теперішній час до Служби у справах дітей Одеської міської ради, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 ;
повідомити кількість відповідей листів (заяв, запитів, повідомлень, звернень і таке інше), які Служба у справах дітей Одеської міської ради надали ОСОБА_3 або її представникам за період з 01.06.2019р. по теперішній час, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 ;
надати реєстраційні номери відповідей листів (заяв, інформаційних запитів, повідомлень, звернень і таке інше), які Служба у справах дітей Одеської міської ради надали ОСОБА_3 або її представникам за період з 01.06.2019р. по теперішній час, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 ;
надати завірені копії листів з додатками (заяв, запитів, повідомлень, звернень, адвокатських запитів і таке інше), які надійшли від ОСОБА_3 або її представників за період з 01.06.2019р. по теперішній час до Служби у справах дітей Одеської міської ради, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 ;
надати завірені копії відповідей Служби у справах дітей Одеської міської ради з додатками на листи (заяви, запити, повідомлення, звернення і таке інше), які надані ОСОБА_3 або її представникам за період з 01.06.2019р. по теперішній час, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 .
Відповідь заявник просив направити на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 виключно.
Як вбачається з відповіді відповідача від 15.09.2020р., інформаційний запит ОСОБА_1 зареєстрований Службою у справах дітей Одеської міської ради 04.09.2020 р. за вх. № 1436-К (а.с.15).
15.09.2020 р. (вих. №09/9780) Службою у справах дітей Одеської міської ради зареєстровано лист на ім'я ОСОБА_1 , яким повідомлено про розгляд звернення позивача від 04.09.2020 р. за вх. № 1436-К та зазначено про надання копій відповідних документів за зазначений у зверненні період на 58 арк. (а.с. 15).
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Закон України «Про інформацію» регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.7 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Метою вказаного Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч.1 ст.2 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
З урахуванням приписів ч. 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» з метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.
У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.
Згідно ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно ст. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Су враховує, що на розгляді Служби у справах дітей Одеської міської ради перебувало питання щодо підготовки проекту висновку Служби у справах дітей Одеської міської ради «Про доцільність позбавлення прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітньої доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Аналіз суті звернення ОСОБА_1 від 04.09.2020 р. за вх. № 1436-К свідчить, що останнє спрямовано на захист своїх прав, а не на доступ до публічної інформації, відтак зазначене звернення відповідач правомірно розглядав відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Законом України «Про звернення громадян» врегульовано питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Згідно ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
За приписами ч. 4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
За приписами ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 04.09.2020 р. ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу Служби у справах дітей Одеської міської ради направив інформаційний запит, який зареєстрований Службою у справах дітей Одеської міської ради 04.09.2020 р. за вх. № 1436-К.
Так, судом встановлено, що інформація запитувана позивачем стосується розгляду питання опіки та піклування стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та позивач є стороною, участь якої є обов'язковою при вирішенні вказаного питання. Тобто позивачем подано інформаційний запит, в якому порушені питання стосуються розгляду справи з його особистою участю.
Відтак, позивач помилково застосовує до спірних правовідносин положення Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки спірні правовідносини відносяться до сфери регулювання Закону України «Про звернення громадян», не зважаючи на те, що позивач подане до відповідача звернення від 04.09.2020 р. назвав «інформаційний запит».
Таким чином, запит позивача від 04.09.2020 р. розглянуто відповідачем з дотриманням строку, встановленого ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», враховуючи що відповідь надано позивачу листом від 15.09.2020 р. (вих. №09/9780).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у запиті позивача від 04.09.2020 р. міститься шість пунктів, у яких позивач, просив:
1) повідомити кількість листів (заяв, запитів, повідомлень, звернень і таке інше), які надійшли від ОСОБА_3 за період з 01.06.2019р. по теперішній час до Служби у справах дітей Одеської міської ради, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 ;
2) надати реєстраційні номери вхідної реєстрації таких листів (заяв, інформаційних запитів, повідомлень, звернень і таке інше), які надійшли від ОСОБА_3 за період з 01.06.2019р. по теперішній час до Служби у справах дітей Одеської міської ради, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 ;
3) повідомити кількість відповідей листів (заяв, запитів, повідомлень, звернень і таке інше), які Служба у справах дітей Одеської міської ради надали ОСОБА_3 або її представникам за період з 01.06.2019р. по теперішній час, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 ;
4) надати реєстраційні номери відповідей листів (заяв, інформаційних запитів, повідомлень, звернень і таке інше), які Служба у справах дітей Одеської міської ради надали ОСОБА_3 або її представникам за період з 01.06.2019р. по теперішній час, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 ;
5) надати завірені копії листів з додатками (заяв, запитів, повідомлень, звернень, адвокатських запитів і таке інше), які надійшли від ОСОБА_3 або її представників за період з 01.06.2019р. по теперішній час до Служби у справах дітей Одеської міської ради, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 ;
6) надати завірені копії відповідей Служби у справах дітей Одеської міської ради з додатками на листи (заяви, запити, повідомлення, звернення і таке інше), які надані ОСОБА_3 або її представникам за період з 01.06.2019р. по теперішній час, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 .
Як вбачається зі змісту відповіді Служби у справах дітей Одеської міської ради від 15.09.2020 р. (вих. №09/9780), у вказаній відповіді відповідачем повідомлено про розгляд звернення позивача від 04.09.2020 р. за вх. № 1436-К та зазначено про надання копій відповідних документів за зазначений у зверненні період на 58 арк. (а.с. 15).
Проте, відповідь від 15.09.2020 р. (вих. №09/9780) не містить відомостей щодо питань, викладених у пунктах 1-4 інформаційного запиту ОСОБА_1 , зареєстрованого Службою у справах дітей Одеської міської ради 04.09.2020 р. за вх. № 1436-К. Зокрема, відповідач не зазначив щодо кількості листів (заяв, запитів, повідомлень, звернень і таке інше), які надійшли від ОСОБА_3 за період, запитуваний позивачем, до Служби у справах дітей Одеської міської ради, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 ; реєстраційні номери вхідної реєстрації таких листів (заяв, інформаційних запитів, повідомлень, звернень і таке інше), які надійшли від ОСОБА_3 за період з 01.06.2019р. по теперішній час до Служби у справах дітей Одеської міської ради, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 , та кількості відповідей (заяв, запитів, повідомлень, звернень і таке інше) на них. Також не зазначено щодо реєстраційних номерів відповідей листів (заяв, інформаційних запитів, повідомлень, звернень і таке інше), які Служба у справах дітей Одеської міської ради надали ОСОБА_3 або її представникам за запитуваний позивачем період, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 .
При цьому, відповідач не зазначив у відповіді від 15.09.2020 р. (вих. №09/9780) причин не надання інформації щодо викладених у пунктах 1-4 інформаційного запиту/неможливості надання тощо.
В частині вимог, викладених у пунктах 5-6 інформаційного запиту, про надання завірених копій листів з додатками (заяв, запитів, повідомлень, звернень, адвокатських запитів і таке інше), які надійшли від ОСОБА_3 або її представників за період з 01.06.2019р. по теперішній час до Служби у справах дітей Одеської міської ради, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 ; надання завірених копій відповідей Служби у справах дітей Одеської міської ради з додатками на листи (заяви, запити, повідомлення, звернення і таке інше), які надані ОСОБА_3 або її представникам за період з 01.06.2019р. по теперішній час, в яких йде мова про малолітню ОСОБА_2 або ОСОБА_1 , відповідач у відповіді від 15.09.2020 р. (вих. №09/9780) зазначив про надання копій відповідних документів за визначений у зверненні період на 58 арк. (а.с. 15), додавши копії таких документів:
лист від ОСОБА_3 від 16.08.2019 р. (вх. №1487-К) (на 1 арк.) (а.с. 103);
лист відповідь відповідача ОСОБА_3 №08/8543 від 17.09.2019р. (відповідь на вх. №1487-К від 16.08.2019р. (на 1 арк.) (а.с. 104);
лист від ОСОБА_3 від 27.08.2020 р. (вх. №1381-К) (на 1 арк.) (а.с. 108);;
лист відповідь відповідача ОСОБА_3 №09/9311 від 04.09.2019р. (відповідь на вх. №1381-К від 27.08.2020 р. (на 1 арк.) (а.с. 107);
лист від ОСОБА_3 від 27.08.2020 р. (вх. №1382-К) (на 1 арк.) (а.с. 105);
лист відповідь відповідача ОСОБА_3 №09/9312 від 04.09.2019р. (відповідь на вх. № 1382-К від 27.08.2020 р. (на 1 арк.) (а.с. 21);
адвокатський запит представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 до відповідача від 12.06.2020р. (вх. №844-1) (на 1 арк.) (а.с. 106);
відповідь відповідача на адвокатський запит представника позивача ОСОБА_3 адвоката Голосова Ю.В. від 16.06.2020р. (вих. №09/6210) з додатками (на 8 арк.) (а.с. 155-162).
Решта копій, наданих разом з відповіддю на запит позивача, виготовлені із запитів позивача до відповідача та відповідей на них. При цьому суд враховує, що позивачем не запитувались копії поданих ним запитів та відповідей на них, оскільки зі змісту запиту вбачається, що позивач просив у пунктах 5-6 інформаційного запиту про надання завірених копій листів з додатками (заяв, запитів, повідомлень, звернень, адвокатських запитів і таке інше), які надійшли від ОСОБА_3 або її представників за вказаний позивачем період та відповідей на них.
Разом з тим, позивач вважає, що відповідач надав не повну відповідь на вимоги, викладені у пунктах 5-6 інформаційного запиту, оскільки позивачу надано копію адвокатського запиту представника ОСОБА_3 адвоката Голосова Ю.В. до відповідача від 12.06.2020р. (вх. №844-1) на 1 арк., проте додатком до вказаного запиту було зазначено «ордер, копія договору про надання правової допомоги, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з ЄРАУ».
Позивач вважає, що ненадання йому копій додатків до адвокатського запиту представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 до відповідача від 12.06.2020р. (вх. №844-1) свідчить про надання відповіді на інформаційний запит у вказаній частині не у повному обсязі, оскільки на теперішній час існує спір до адвоката ОСОБА_5 , де з'ясовано, що повноваження адвоката є обмеженими, в зв'язку з чим зумовлено питання про те, чи на законних підставах було надано останньому документи, які ним запитувались.
Крім того, у відповіді відповідача на адвокатський запит представника позивача ОСОБА_3 адвоката Голосова Ю.В. від 16.06.2020р. (вих. №09/6210) повідомлено, що на попередній запит з порушеного питання від 21.05.2020р. №57-2 (вх. №778 ад/г від 03.06.2020р.) запитуваний документ направлений на електронну адресу заявника засобами поштового зв'язку (лист від 09.06.2020р. вих. № 09/5980). Проте, копія запиту представника позивача ОСОБА_3 адвоката Голосова Ю.В. від 16.06.2020р. (вих. №09/6210) та відповіді на нього (лист від 09.06.2020р. вих. № 09/5980) не було надано позивачу на його інформаційний запит від 04.09.2020 р. При цьому, у відповіді відповідача від 15.09.2020 р. (вих. №09/9780) не зазначено щодо наявності підстав для ненадання вищевказаних документів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач за результатами розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 , зареєстрованого Службою у справах дітей Одеської міської ради 04.09.2020 р. за вх. № 1436-К, не надав у відповіді від 15.09.2020 р. (вих. №09/9780) інформації на пункти 1-4 запиту, надав інформацію на пункти 5-6 запиту не у повному обсязі.
В свою чергу, суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Дії суб'єкта владних повноважень, натомість, це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може виражатись, як приклад, у певних рішеннях, актах, листах тощо (тобто мати певне матеріальне вираження), які негативно впливають на права, свободи, інтереси фізичної чи юридичної особи.
Отже, невиконання суб'єктом владних повноважень своїх повноважень, встановлених законодавством становить бездіяльність цього суб'єкта, а дії, вчинені ним під час здійснення управлінських функцій є діями суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 5 КАС України.
Крім того, суд зазначає, що в межах розгляду даної справи, предметом якої є оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію, з урахуванням змісту порушених в інформаційному запиті питань, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів ОСОБА_1 стосовно порушення відповідачем прав малолітньої дитини ОСОБА_2 , що полягає у наданні неповної відповіді на інформаційний запит, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних доводів позивачем до суду не надано. При цьому, сама по собі відповідь на звернення позивача, як батька малолітньої дитини, до відповідача з інформаційним запитом не свідчить про порушення прав самої дитини, а породжує правовідносини виключно між батьками у яких виник такий спір та особою, уповноваженою на вирішення такого питання.
Згідно ч.4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Як встановлено ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
За приписами ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені обставини, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде визнання протиправними дій Служби у справах дітей Одеської міської ради щодо ненадання відповіді у повному обсязі на інформаційний запит ОСОБА_1 від 04.09.2020 р.; зобов'язання Служби у справах дітей Одеської міської ради повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 04.09.2020 р., з урахуванням висновків суду.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v.» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначеною статтею встановлене право суду встановити відповідні заходи судового контролю, водночас, позивачем не зазначено жодної підстави, за яких виникає така необхідність, з огляду на що, клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Служби у справах дітей Одеської міської ради (65017, Одеська область, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2, корпус Д; код ЄДРПОУ 25427107) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді у повному обсязі на інформаційні запити, зобов'язання повторно розглянути інформаційний запит, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Служби у справах дітей Одеської міської ради щодо ненадання відповіді у повному обсязі на інформаційний запит ОСОБА_1 від 04.09.2020 р.
Зобов'язати Службу у справах дітей Одеської міської ради повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 04.09.2020 р., з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.04.2021р.
Суддя: Г.П. Самойлюк