Справа № 420/1724/21
12 квітня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 156050007870 від 06.11.2020 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01.09.1982 р. по 20.12.2013 р. в ПАТ «Чорномортехфлот» до пільгового стажу за Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) з моменту звернення, а саме з 30.10.2020р.;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 156050007870 від 06.11.2020 р., позивачу відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності достатнього пільгового стажу роботи, а також відсутністю документів щодо атестації робочого місця у ПАТ «Чорномортехфлот». Позивач вважає, що дане рішення є безпідставним, необґрунтованим та прийнятим без урахування наступних обставин, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 15.02.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача 11.03.2021 року за (вхід.№12237/21) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону №1058-ІV встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, наявність стажу роботи на зазначених роботах, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за і відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Підтвердження права на пільгове забезпечення здійснюється на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок, виданих підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та у разі ліквідації підприємства за рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Позивачем відповідних доказів на переконання відповідача не надано. Відповідач вказує, що у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до рішення про відмову в призначені пенсії, загальний стаж позивача складає 37 років, з них пільгового стажу 4 роки 1 місяць.
До пільгового стажу роботи не враховані .періоди: з 01.09.1982 по 21.09.1982, з 10.01.1985 по 13.04.1987, з 13.03.1989 по 25.03.1989, з 18.01.1992 по 13.08.1997, з 20.10.1999 по 20.12.2013.
Відповідач вважає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення від 06.11.2020 № 156050007870 є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки рішення .було прийнято після з'ясування всіх обставин та з дотриманням норм чинного законодавства.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління із заявою від 30.10.2020 № 8942, щодо призначення пенси за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону №1058-ІV.
До заяви про призначення пенсії були надані Позивачем документи, а саме:
- паспорт та ідентифікаційний код;
- трудова книжка серія НОМЕР_1 ;
-.військовий квиток;
- диплом про навчання;
- довідка для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.10.2018 № 02-01/1;
- Постанова Господарського суду Одеської області від 03.03.2015 № 916/1520/14 про розгляд справи про банкрутство ПАТ "Чорномортехфлот";
- архівна довідка про стале роботи від 21.08.2018 № 2605-Ф-11.1-21;
- архівна довідка про заробітну плату від 21.08.2018 № 2603-Ф-11.1-21.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №156050007870 від 06.11.2020 р., відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності достатнього пільгового стажу роботи, а також відсутністю документів щодо атестації робочого місця у ПАТ «Чорномортехфлот».
Вказано, що пільговий стаж роботи ОСОБА_1 складає 4 роки 1 місяць при загальному стажі 37 років 00 місяців.
До спеціального стажу роботи не враховано періоди;
- з 01.09.1982р. по 21.09.1982р. на посаді матроса в ПАТ «Чорномортехфлот» скільки ця посада не передбачена Списком № 2, затвердженим Постановою Ради Міністрів УPCP від 22.08.1956р. № 1173;
- з 10.01.1985р. по 13.04.1987р. та з 13.03.1989р. по 25.03.1989р. на посад: з 18.01.1992р. по 13.08.1997р. на посадах: 2 го помічника капітану, робочого, в.о. капітал ; ПАТ «Чорномортехфлот», оскільки ці посади не передбачені Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. № 162;
- з 20.10.1999р. по 19.01.2000р. на посаді слюсаря-судоремонтника в ПАТ "Чорномортехфлот", оскільки ця посада не передбачена Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36;
- з 19.01.2000р. по 18.10.2000р. на посаді моториста 1 кл. у ПАТ "Чорномортехфлот", оскільки відсутні документи про атестацію робочого місця;
- з 18.10.2000р. по 31,08.2011р. на посадах: матроса, 2го помічника капітана, в.о. старшого помічника капітана, в.о. капітана, старшого помічника капітана в ПАТ «Чорномортехфлот», оскільки ці посади не передбачені Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36;
- з 01.09.2011р. по 20.12.2013р. на посаді старшого помічника капітана в ПАТ «Чорномортехфлот», оскільки ця посада не передбачена Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003р. № 36.
Позивач не погодився з рішенням про відмову у призначенні пенсії та звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.
Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Трудова книжка позивача НОМЕР_1 від 21.09.1982 містить записи щодо його роботи (прийняття на роботу, звільнення з роботи) у періоди його роботи:
з 01.09.1982 р. -21.09.1982 р. - матрос 1 кл. д/ш «Белобережье»;
з 10.01.1985 р. - 13.04.1987 р. - слюсар 2 розряду на ПМ-638;
з 13.04.1987 р. - 08.12.1987 р. - .моторист 1 класу д/ш «Кременчугская»;
з 08.12.1987 р. -22.12.1987 р. - моторист 1 класу д/ш «Комсомольская»;
з 22.12.1987 р. - 29.04.1988 р. моторист 1 класу з/ч «Скадовск»;
з 29.04.1987 р. - 28.11.1988 р. - моторист 1 класу д/ш «Кременчугская»;
з 28.11.1988 р.- 13.03.1989 р. - моторист 1 класу д/ш «Тендеровская»;
з 13.03.1989 р. - 25.03.1989 р. - слюсар 3 розряду на ПМ-638;
з 25.03.1989 р. - 09.10.1989 р. - моторист 1 класу д/ш «Тендеровская»;
з 09.10.1989 р. - 18.06.1991 р. - моторист 1 класу д/ш «Кременчугская»;
з 18.01.1992 р. - 18.01.1992 р. - 2-й помічник капітана д/ш «Бугская»;
з 18.01.1992 р. - 26.05.1992 р. - 2-й помічник капітана д/ш «Берислав»;
з 26.05.1992 р.-20.10.1992 р. - 2-й помічник капітана д/ш «Баг. Звеков»;
з 20.10.1992р.-09.02.1993р.- 2-й помічник капітана д/ш «Донузлавская»;
з 09.02.1993 р. - 28.05.1993 р. - 2-й помічник капітана д/ш «Бугская»;
з 28.05.1993 р. -10.03.1994 р. - 2-й помічник капітана д/ш «Баг. Звеков»;
з 10.03.1993 р. - 24.06.1994 р. - робочий на стройучасток;
з 24.06.1994 р. -20.01.1995 р. - 2-й помічник капітана д/ш «Бугская»;
з 20.01.1995 р.-03.02.1995р.- старший помічник капітана д/ш «Баг. Звеков»;
з 03.02.1995р. - 07.03.1995 р. - старший помічник капітана д/ш «Бугская»;
з 07.03.1995 р. - 03.05.1995 р. - робочий на стройучасток;
з 03.05.1995 р. - 13.08.1997 р. - в.о. капітана д/ш «Батайская»;
з 20.10.1999 р. - 19.01.2000 р. - слюсар-судоремонтник на ПМ -638;
з 19.01.2000 р. - 18.10.2000 р. - моторист 1 кл. - матрос 2 кл. Р5Т «Восток»;
з 18.10.2000 р. - 05.07.2002 р. - матрос 1 кл. з/м «Измаильская»;
з 05.07.2002 р. -25.07.2002 р. - 2-й помічник капітана м/б «Меридиан»;
з 25.07.2002 р.- 31.08.2002 р. - 2-й помічник капітана д/ш «Донузлавская»;
з 31.08.2002 р.-07.01.2006 р. в.о. старшого помічника капітана д/ш «Донузлавская»;
з 07.01.2006 р. - 14.03.2006 р. - в.о. капітана д/ш «Донузлавская»;
з 14.03.2006 р.-05.09.2006 р. - старший помічник капітана д/ш «Донузлавская»;
з 05.09.2006 р. - 20.09.2006 р. - старший помічник капітана д/ш «Ренийская»;
з 20.09.2006 р.-13.10.2006 р. - в.о. капітана д/ш «Донузлавская»;
з 13.10.2006 р. - 30.11.2006 р. - старший помічник капітана м/б «Меридиан»;
з 30.11.2006 р. - 24.01.2007 р. - старший помічник капітана д/ш «Ренийская»;
з 24.01.2007 р. - 14.02.2007 р. - старший помічник капітана д/ш «Донузлавская»;
з 14.02.2007 р. -21.05.2007 р. - старший помічник капітана д/ш «Ренийская»;
з 21.05.2007 р. -27.07.2007 р. - старший помічник капітана д/ш «Донузлавская»;
з 27.07.2007 р. - 28.12.2007 р. - старший помічник капітана д/ш «Измаильская»;
з 28.12.2007 р. - 19.05.2008 р. - старший помічник капітана д/ш «Донузлавская»;
з 19.05.2008 р. - 31.05.2008 р. - старший помічник капітана д/ш «Тендеровская»;
з 31.05.2008 р - 16.12.2008 р. - старший помічник капітана д/ш «Донузлавская»;
з 16.12.2008р. - 19.05.2009 р. - старший помічник капітана д/ш «Хаджибеевская»;
з 19.05.2009 р. - 08.02.2010 р. - старший помічник капітана д/ш «Донузлавская»;
з 08.02.2010 р. - 13.02.2010 р. - в.о. капітана д/ш «Донузлавская»;
з 13.02.2010 р. - 31.08.2011 р.- старший помічник капітана д/ш «Донузлавская»;
з 01.09.2011 р. - 20.12.2013 р. - старший помічник капітана д/ш «Измаильская».
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до п. 1-2 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 25 квітня 2019 року по справі № 497/472/17 (провадження № К/9901/45490/18, К/9901/45487/18), в постанові від 04 червня 2019 року по справі № 497/198/17 (провадження № К/9901/43392/18).
При цьому, процедура застосування Списків № 1 і № 2 визначена Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383.
Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно правил застосування Списку № 2 якщо пільгова робота виконувалася до 31 грудня 1991 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01 січня 1992 року або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11 березня 1994 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11 березня 1994 року або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16 січня 2003 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 № 36 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Розділом XXVIII (підрозділ «Морський і річковий флот») Списків № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1992 року № 10, постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1962 року № 162 та від 16.01.2003 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», передбачені мотористи машинної команди суден службово - допоміжного флоту і суден портового флоту, що постійно працюють в акваторії порту.
Як встановлено судом у даній справі, єдиною підставою для неврахування спірного періоду роботи позивача до спеціального стажу, який надає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є те, що: на посаді матроса; 2 го помічника капітану; робочого; в.о. капітана; слюсаря-судноремонтника; моториста 1 кл.; в.о. старшого помічника капітана, в.о. капітана в ПАТ «Чорномортехфлот», оскільки ці посади не передбачена Списком № 2.
На, що суд зазначає, що за професією, посадою: 2-й помічник капітана, старший помічник капітана, виконуючий обов'язки капітана, що передбачено Списком № 2, затвердженим Постановою КМУ № 461 від 24.06.2016, розділ XXVIII «Транспортні послуги» п. З «Морський та річний флот», Код КП8340.2,3141, ЄДРПОУ-013 85479.
До пільгового стажу включені відпустки без збереження заробітної плати до одного місяця у рік (Закон України «Про відпустки» ст. 26 ч. 2) и складає 26 років 9 місяці 24 дні (із розрахунку за період: з 01.09.1982 р. (наказ № 202 від 01.09.1982 р.) по 21.09.1982 р.( наказ № 221 від 20.09. 1982 р.) - 21 день; з 10.01.1985 р. (наказ № 11 від 10.01.1985 р.) по 13.08.1997 р. (наказ № 85К від 13.08.1997 р.) - 12 років (рік) 7 місяців 3 дні; з 20.10.1999 р. (наказ № 155-К' від 19.10.1999 р.) по 31.08.2011 р. (наказ № 92-К від 31.08.2011 р.); з 01.09.2011 р. (наказ № 93-К від 01.09.2011 р.) по20.12.2013 р. (наказ № 40-К від 20.12.2013 р.) - 14 років (рік) 2 місяці.
Вищенаведені судна д/ш «Белобережье», ПМ-638, д/ш «Кременчугская», д/ш «Бугская», д/ш «Берислав», д/ш «Баг. Звеков», д/ш «Батайская», Р5Т «Восток», з/м «Измаильская», м/б «Меридиан», д/ш «Донузлавская», д/ш «Ренийская», д/ш «Хаджибеевская» відноситься до суден службово-допоміжного флоту і суден портового флоту, що постійно працюють на акваторії порту (за винятком службово-роз'їзного, приміського і внутрішньо міського сполучення) з платою праці, як для працівників плавскладу.
Відповідно до Списку №2 (розділ XXVIII «Транспортні послуги» п. З «Морський та річний флот»), виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461, плаваючий склад - машинна команда вантажних, пасажирських суден, буксирів, суден службово-допоміжного флоту і суден портового флоту, що постійно працюють в акваторії порту (за винятком службово-роз'їзного, приміського і внутрішньо міського сполучення).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Частиною 4 ст. 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що відповідач, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття рішення №156050007870 від 06.11.2020 р. відповідачем не враховано усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, як наслідок, відповідач допустив неналежний розгляд поданої ОСОБА_1 заяви від 30.10.2020 № 8942 про призначення пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до п. 2 статті 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами. У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом. В той же час, встановлені процесуальним законом строки та наслідки їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на призначення пенсії за віком), легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. Конституція України, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" гарантує всім громадянам України, за певних умов, право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 18 лютого 2020 року по справі № 1840/3344/18.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.5,6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до п.3 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в і Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне 1 страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Ст.58 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що Пенсійний фонд є органом який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді вбачається, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принципі розподілу влади.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 156050007870 від 06.11.2020 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01.09.1982 по 21.09.1982, з 10.01.1985 по 13.04.1987, з 13.03.1989 по 25.03.1989, з 18.01.1992 по 13.08.1997, з 20.10.1999 по 20.12.2013 в ПАТ «Чорномортехфлот» до пільгового стажу за Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.10.2020 № 8942 про призначення пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до п. 2 статті 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
За наведених обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.139,241-246,263 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 156050007870 від 06.11.2020 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01.09.1982 по 21.09.1982, з 10.01.1985 по 13.04.1987, з 13.03.1989 по 25.03.1989, з 18.01.1992 по 13.08.1997, з 20.10.1999 по 20.12.2013 в ПАТ «Чорномортехфлот» до пільгового стажу за Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 ) від 30.10.2020 № 8942 про призначення пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908,00 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко