Справа № 420/5460/21
12 квітня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк А.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про визнання неправомірними дій про арешт коштів, скасування постанови про арешт коштів боржника від 18.02.2021р. в частині накладення арешту на грошові кошти,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про визнання неправомірними дій про арешт коштів, скасування постанови про арешт коштів боржника від 18.02.2021р. в частині накладення арешту на грошові кошти.
Відповідно до п.п. 3, 6 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки він поданий із порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України та виявлені недоліки позовної заяви перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Згідно приписів ч.ч. 1-3, 6 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 ч.2 ст. 287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Оскаржувана постанова датована 18.02.2021р.
У позовній заяві позивач зазначила, що про факт існування виконавчого провадження та накладення арешту вона дізналась 22.02.2021р., коли черговий раз не змогла отримати свою заробітну плату, проте позов до суду направлено 05.04.2021р.
У прохальній частині позову позивач просить поновити строк звернення до суду. Проте, окрім посилання на запровадження обмежувальних каратинних заходів, які не зупиняють роботу суду, жодних обставин на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду у позові позивчаем не наведено та доказів на підтвердження факту існування таких обставин, до суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на те, що позивач звернулася з даним позовом після закінчення встановленого законом десятиденного строку звернення до суду, враховуючи відсудність доказів на підтвердження обставин, зазначених в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, таку позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для звернення до суду із заявою щодо поновлення пропущеного строку.
Водночас, суд роз'яснює, що за правилами ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
До позову додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що за звернення до суду з цим позовом необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн., що є більше (приблизно рівним) розміру її щомісячного доходу. Враховуючи, що постановою приватного виконавця накладено арешт на кошти позивача, остання позбавлена можливості ними розпоряджатись, тому не має можливості сплатити судовий збір.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення Закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 133 КАС України, відповідно до яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2270,00 грн.
Беручи до уваги, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (про визнання неправомірними дій та про скасування постанови про арешт коштів боржника від 18.02.2021р.), з урахуванням вимог ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 1816,00 грн. (908,00 грн.х2).
Ухвалою від 12.04.2021р. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме:
надання до суду документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
надання до суду доказів на підтвердження обставин, зазначених у заяві щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу з метою попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про визнання неправомірними дій про арешт коштів, скасування постанови про арешт коштів боржника від 18.02.2021р. в частині накладення арешту на грошові кошти, - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
У разі не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута позивачу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню згідно ст. 294 КАС України.
Суддя Г.П.Самойлюк