09 квітня 2021 р. № 400/2427/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд,у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Харківськиого національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, вул. Сумська, 77/79, м.Харків,61023
треті особи:Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, вул. Леваневців, 25, м.Миколаїв,54038
про:визнання протиправними та скасування п.3 наказу від 02.06.2020 р. № 106 та п.6 наказу від 20.03.2020 р. № 431 в частині,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба , третя особа: Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба в якому просила визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба №106 від 02.06.2020року та п.6 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба №431 від 20.03.2020року в частині притягнення її до повної матеріальної відповідальності в повному розмірі на суму 103 тис 697 грн 20 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача не було підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, так як вона не вчиняла порушення службової дисципліни, оскільки відповідно до займаної посади, ОСОБА_1 відповідала за тренажер КТС-9 (літака Су-24) крадіжка з якого була вчинена в період часу приблизно з 00 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. 22.02.2020 року, тобто у вихідний день. Позивач зазначає, що вказану крадіжку вона не вчиняла та підозра їй не оголошувалась. Зазначила, що за крадіжку, вчинену вночі у вихідний день, повинні відповідати саме посадові особи Добового наряду Факультету.
Відповідач позов не визнав, зазначив, що службове розслідування було призначено та проведено, відповідно до наданих начальнику університету повноважень та у відповідності до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, в ході розслідування було встановлену вину позивачки, яка є матеріально відповідальною собою, у формі непрямого умислу та притягнена до матеріальної відповідальності відповідно до
положень діючого законодавства.
Проаналізував матеріали справи, діюче законодавство, доводи сторін, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом на посаді інженера групи обслуговування тренажерів навчально-тренувального комплексу Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, у військовому званні «капітан».
Згідно з пунктом 2 наказу начальника факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил від 14.11.2018 року № 61 капітан ОСОБА_1 , вважати таким, що справи та посаду інженера групи обслуговування тренажерів навчально-тренувального комплексу прийняла з 14.11.2018 року.
На підставі наказу начальника факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил від 27.12.2019 року № 176агд ОСОБА_1 призначено матеріально-відповідальною особою та покладено на неї відповідальність за збереження комплексного тренажера літака КТС-9.
У період з 22.02.2020 року та 29.02.2020 року відбулося дві крадіжки військового майна з навчально-тренувального комплексу, за даними фактами Третім слідчим відділом Слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020150000000201 від 24.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України. При цьому, в результаті крадіжки зникли блоки (прилади) тренажерів, у тому числі тренажера КТС-9, матеріально-відповідальним за який є позивачка.
У зв'язку із цим, Наказом начальника Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба від 24.02.2020 року №274 Про призначення службового розслідування призначено службове розслідування за фактом виявленої нестачі.
Згідно з пунктом 2 Акту службового розслідування встановлено, що 24 лютого о 9 год 00 хв було виявлено відсутність, крім іншого, блоків в обчислювальній машині СМ - 2М тренажера КТС - 9 в будівлі 189. Згідно п.3.2 Акту зазначено, що в період з 21 по 24 лютого будівлі №190 (КТС-32) та №189 (КТС-9) під охорону не здавались, що підтверджується поясненнями посадових осіб та книгами приймання - здавання будівель.
Актом встановлено, що після виявлення першого факту розкрадання тренажерів комісії Генерального штабу Збройних Сил України, харківського національного університету Повітряних сил надали розпорядження щодо покращення організації охорони приміщень та будівель №189, №190, проте керівним складом факультетом та матеріально відповідальними особами, в тому числі ОСОБА_1 , дані рекомендації були не виконані, що призвело до повторної крадіжки. Поряд з цим, сигналізація від приміщень комплексу взагалі відсутня, проте у журналі здавання (приймання) під охорону постійно зазначається, що сигналізація включена та в справному стані. Приміщення тренажерів періодично відкривалися, проте відповідні записи в журналі не робилися. Внутрішні двері та ворота приміщень на замки не зачинялись та не запечатувались.
Актом службового розслідування встановлено вину військовослужбовців яка виразилась у формі непрямого умислу, недбалості та самовпевненості. Також зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги:
Статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, яка зобов'язує військовослужбовця берегти державне майно;
Статті 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, відповідно до якого кожен військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки; пункту 3.1.9. Положення про військове (корабельне) господарство ЗСУ, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 № року 300, який визначає вживати заходів щодо забезпечення надійного збереження матеріальних засобів, слідкувати за справним станом обладнання, постів, огороджень, технічних засобів охорони, зв'язку та сигналізації;пунктів 13, 14 Положення про навчально-тренувальний комплекс факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету
Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, затвердженого начальником факультету 13.08.2019 року, якими визначена безпосередню відповідальність за збереження техніки та майна групи, вести документацію у відповідності з установленими вимогами.
Згідно пункту 6 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба №431 від 20.03.2020року про результати службового розслідування, ОСОБА_1 була притягнена до повної матеріальної відповідальності та визначено клопотати про притягнення до дисциплінарної відповідальності владою командувача Повітряних Сил Збройних Сил України у вигляді накладення дисциплінарного стягнення «Пониження у військовому званні на один ступінь».
02.06.2020 року відповідачем, враховуючи результати службового розслідування видано оспорюваний наказ № 106 у пункті 3 якого зазначено: внести зміни до наказу начальника Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба від 20.03.2020р. №431 в частині притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу. Серед інших капітана ОСОБА_1 відповідно до п. 1.ст. 6 ЗУ №160-IX притягнути до повної матеріальної відповідальності у повному розмірі завданої з її вини шкоди (103 тис. 697 грн. 20 коп.)
Командувачем Повітряних сил Збройних Сил України на підставі результатів службового розслідування видано наказ від 22.04.2020 року № 79 від 22.04.2020 року «Про результати проведення службового розслідування за фактом повторного проникнення на об'єкт Повітряних Сил Збройних Сил України та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності», відповідно до пункту 8 якого на позивачку накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «пониження на посаді».
Вважаючи наказ Командувача Повітряних сил Збройних Сил України протиправним, позивачка звернулась із його оскарженням до суду. Миколаївським окружним адміністративним судом у задоволенні позову відмовлено, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020р. рішення суду залишено в силі.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, слід зазначити наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між Державою в особі компетентних органів (посадових осіб, службових осіб) та громадянами, які складаються з приводу проходження військової служби унормовані, зокрема, приписами Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (затверджений Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV, далі за текстом Статут внутрішньої служби), Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (затверджений Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV, далі за текстом Дисциплінарний статут),Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 року № 160-IX,Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21.09.1999 року № 1075-XI та Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608.
Відповідно до статті 9 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Згідно зі статтею 11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до
застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Обов'язок збереження ввіреного військового майна слідує із прямої норми закону, а відтак, об'єктивно не може бути невідомий військовослужбовцю.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту внутрішньої служби).
Як передбачено статтями 26, 27 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Додатково правила збереження військового майна деталізовані у нормах Положення про військове (корабельне) господарство, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року № 300.
Наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 року № 440 затверджена Інструкція з обліку військового майна у Збройних Силах України (далі за текстом Інструкція № 440), яка визначає механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами, військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами вищих навчальних закладів, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна.
Дія цієї Інструкції поширюється на структурні підрозділи апарату Міністерства оборони України (далі - Міноборони), Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб), інші органи військового управління, а також військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи та організації Збройних Сил (далі - військові частини), які ведуть власне військове (корабельне) господарство на правах окремої військової частини та облік закріпленого за ними військового майна.
За визначенням пункту 2 Інструкції № 440 матеріально відповідальна особа це посадова (службова) особа, на яку за характером її посади (роботи) покладено матеріальну відповідальність за збереження військового майна на підставі наказу командира військової частини (договору про матеріальну відповідальність працівника, укладеного відповідно до вимог трудового законодавства) і якій передано під звіт або в інший документально оформлений спосіб на зберігання, у тимчасове користування військове майно.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України "Про матеріальну
відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 року № 160-IX (далі Закон № 160-IX).
Відповідно до пункту 4статті 1 Закону № 160-ІХ матеріальна відповідальність це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Прямою дійсною шкодою є збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків (пункт 5статті 1 Закону № 160-ІХ).
Отже, збитки, завдані військовій частині шляхом створення нестачі військового та іншого майна є прямою дійсною шкодою.
За висновками службового розслідування дані обставини встановлюють причинний зв'язок між протиправною поведінкою військовослужбовця і завданою шкодою.
Частиною першою статті 3 Закону № 160-IX передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Відповідно до частини 2 вказаної статті умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України (частина третя статті 3 Закону № 160-ІХ).
Згідно з частиною 1статті 6 Закону № 160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до частини статті 7 Закону № 160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з
урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та
іншого майна за встановленими нормами.
Порядок проведення службового розслідування визначено положеннями статті 8 Закону № 160-ІХ.
Так, посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Відповідно до пункту 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, Наказом начальника Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба від 24.02.2020 року №274 Про призначення службового розслідування призначено службове розслідування за фактом виявленої нестачі.
За результатами проведеного службового розслідування 20.03.2020 року складено Акт службового розслідування. Актом службового розслідування встановлено неправомірні дії капітана ОСОБА_1 та причинний зв'язок між ними та подією: нею не вжито дієвих заходів щодо організації заходів із збереження озброєння та військової техніки навчально-тренувального комплексу факультету.
02.06.2020 року відповідачем, враховуючи результати службового розслідування видано оспорюваний наказ № 106 у пункті 3 якого зазначено: внести зміни до наказу начальника Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба від 20.03.2020р. №431 в частині притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу. Серед інших капітана ОСОБА_1 відповідно до п. 1.ст. 6 ЗУ №160-IX притягнути до повної матеріальної відповідальності у повному розмірі завданої з її вини шкоди (103 тис. 697 грн. 20 коп.)
Так, відповідно до статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-ХІV, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами
Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно пункту 13 Положення про навчально-тренувальний комплекс факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, затвердженого начальником факультету 13.08.2019 року, інженер групи обслуговування тренажерів несе безпосередньо відповідальність за збереження техніки та майна групи, внутрішній порядок у закріплених приміщеннях, а згідно з пунктом 14 цього Положення інженер групи зобов'язаний вести документацію в відповідності з установленими вимогами, виконувати інші обов'язки за вказівкою начальника НТК.
На підставі пункту 3.1.9. Положення про військове (корабельне) господарство ЗСУ, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року № 300, усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим господарством, повинні:
організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі);
вживати заходів щодо забезпечення надійного збереження матеріальних засобів, слідкувати за справним станом обладнання постів, огороджень, технічних засобів охорони, зв'язку та сигналізації.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу начальника факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил від 27.12.2019 року № 176агд ОСОБА_1 призначено матеріально-відповідальною особою та покладено на неї відповідальність за збереження комплексного тренажера літака КТС-9, а отже позивачка є посадовою особою, яка є відповідальною особою за збереження майна та зобов'язана виконувати вимоги пункту 3.1.9. Положення про військове (корабельне) господарство ЗСУ.
Водночас, актом службового розслідування встановлено, що позивачем неналежно виконувалися службові обов'язки щодо організації збереження озброєння, бойової та іншої техніки, організації охорони приміщень та будівель навчально-тренувального комплексу.
Щодо вказаних в акті порушень, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Списку посадових осіб, які мають право розпечатувати (запечатувати) об'єкти, сховища та споруди, затвердженого наказом від 27.12.2019 року № 174анд позивачка визначена, як особа, яка має право розпечатувати (запечатувати) будівлю тренажерів. Також, відповідно до своїх обов'язків та повноважень позивач мала персональну печатку.
Водночас, як вже зазначалося, в результаті службового розслідування встановлено, що майно не запечатувалося та не закривалося на замки, жодних доказів протилежного матеріали справи не містять та позивачем до суду не надано, а отже відповідні заходи зі збереження такого майна, зокрема розпечатування (запечатування) будівлі тренажерів з її боку не виконані.
Крім того, суд зазначає, що позивачка є відповідальною особою за збереження майна, інженером за посадою, а тому зобов'язана слідкувати за справним станом обладнання, технічних засобів охорони, зв'язку та сигналізації, повинна виконувати свої обов'язки щодо здачі під охорону такого майна.
Так, в акті службового розслідування вказано, що записи позивача про здачу під охорону приміщення, де зберігалось майно за яке вона відповідає, взагалі не здійснювались, що зокрема підтверджується поясненнями посадових осіб та книгами приймання здавання будівель під охорону, а отже вказує на неналежне виконання таких обов'язків позивачем.
Позивачка у позовній заяві зазначала що вона особисто не здавала під охорону будівлю де зберігався КТС-9, оскільки у вихідні та святкові дні об'єкти факультету здаються під охорону та охороняються добовим нарядом .
З даного приводу суд зазначає, що пунктом 20 наказу начальника факультету
перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу ХНУ ПС від 27 грудня 2019 року №174агд «Про організацію служби військ і освітньої діяльності на факультеті перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу ХНУ ПС у 2020 навчальному році» визначено порядок відкриття (закриття) об'єктів та перелік осіб яким надано це право.
Слід зазначити, надання права на відкриття (закриття) об'єктів певній кількості осіб, не звільняє позивача від обов'язку здавати майно за яке вона відповідальна під охорону та вносити про це відповідні записи до журналу. Суд не приймає до уваги її доводи , що вона за своїми функціональними обов'язками не може вплинути на обладнання комплексу засобами сигналізації, оскільки у разі виявлення несправності або відсутності сигналізації позивачка мала право доповісти про це начальнику НТК, а також у записах журналів здавання (приймання) під охорону не зазначати, що сигналізація включена та в справному стані.
Твердження позивачки, що тренажер перебував у технічно несправному стані та підлягає списанню, а відповідачка за тренажер відповідала лише два місяці є безпідставними та такими, що не звільняють позивачку від обов'язків, щодо належного та надійного зберігання майна.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачка не виконувала свій обов'язок щодо збереження майна групи, шляхом належного закриття та опечатування приміщення, та здачу його під охорону, що свідчить про формальний підхід до виконання своїх обов'язків, та підтверджує допущення порушень позивачем під час виконання своїх службових обов'язків, зокрема вимог пункту 3.1.9. Положення про військове (корабельне) господарство ЗСУ.
Щодо тверджень позивачки, що вона не була ознайомлена з актом службового розслідування, а також їй не було надіслано матеріалів службового розслідування, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачкою в ході проведення службового розслідування надавалися письмові пояснення, а отже позивачка знала про проведення службового розслідування та про акт як наслідок проведення такого розслідування.
Так, розділом ІV «Повноваження осіб під час службового розслідування»» Порядку №608 визначено права та обов'язки осіб, з яких вбачається право позивачки на ознайомлення з результатами службового розслідування, водночас обов'язку щодо такого ознайомлення даним порядком не передбачено.
За результатами вищезазначених розслідувань, Командувачем Повітряних сил Збройних Сил України на підставі результатів службового розслідування видано наказ від 22.04.2020 року № 79 від 22.04.2020 року «Про результати проведення службового розслідування за фактом повторного проникнення на об'єкт Повітряних Сил Збройних Сил України та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності», відповідно до пункту 8 якого на позивачку накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «пониження на посаді».
Так, відповідно до статті 26 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України» військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно статті 27 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
З вищенаведених норм законодавства вбачається, що за невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни командир за необхідності накладає дисциплінарне стягнення, що не звільняє військовослужбовця від матеріальної відповідальності.
За таких обставин суд прийшов висновку щодо відсутності підстав для скасування наказів про притягнення позивача до матеріальної відповідальності, оскільки позивачем неналежно виконувалися службові обов'язки щодо організації збереження озброєння,бойової та іншої техніки, організації охорони приміщень та будівель навчально-тренувального комплексу.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України суд повинен перевірити, чи діяв суб'єкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, 77/79, м.Харків,61023 код ЄДРПОУ 24980799) - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. П. Фульга