12 квітня 2021 р. № 400/1914/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:АДРЕСА_2
про:визнання протиправним та скасування наказу від 22.04.2020 № 79,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 22.04.2020 № 79 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді пониження в посаді.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.02.2020 та 29.02.2020 з території факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, а саме: з будівель, в яких розташований навчально-тренувальний комплекс, були вчинені крадіжки блоків обчислювальних машин тренажерів літаків. За цими обставинами відповідач провів службове розслідування та зробив висновок про винуватість позивача у втраті військового майна, на підставі чого видав оскаржуваний позивачем наказ про пониження позивача в посаді. Позивач посилається на відсутність його вини і причинного зв'язку між його діями та наслідками (крадіжкою військового майна), а також необ'єктивність службового розслідування, невідповідність його висновків обставинам справи та проведення його з грубими порушеннями. Позивач зазначає, що в оскаржуваному наказі зазначений перелік загальних обов'язків військовослужбовців і посадових осіб та не вказано, які конкретно обов'язки ним порушені, що свідчить про відсутність вини позивача. Позивач вказує, що за фактом крадіжки військового майна проводилося два службових розслідування: одне - за наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 24.02.2020 № 274, інше - за наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 29.02.2020 № 73ад, що є порушенням вимог пункту 14 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок № 608), в якому визначено, що одночасне проведення службових розслідувань за одним випадком вчинення правопорушення не допускається. Позивач стверджує, що до нього не доводився План усунення недоліків відповідно до довідки перевірки організації внутрішньої служби, охорони військових об'єктів та окремих питань повсякденної діяльності на факультеті перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил від 26.02.2020, виявлених старшим офіцером відділу вартової та внутрішньої служби управління служби військ Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України, затверджений 27.02.2020 (далі - План усунення недоліків).
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на акт службового розслідування від 25.03.2020 та порушення позивачем керівних документів, які уможливили проникнення сторонніх осіб до приміщень, з яких було викрадене військове майно.
У відповіді на відзив позивач зазначає, серед іншого, що відсутність його підпису на аркуші ознайомлення до Плану усунення недоліків свідчить про неознайомлення позивача із цим планом. Також позивач наводить аргументи на підтримку його позиції щодо належного виконання обов'язків служби.
Відповідач подав заперечення, в яких посилається на невиконання позивачем обов'язків із збереження військового майна.
Ухвалами від 21.05.2020 суд відкрив провадження у справі та відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Ухвалою від 04.06.2020 суд задовольнив заяву позивача про повернення з Державного бюджету судового збору.
Ухвалою від 23.06.2020 суд задовольнив клопотання представника відповідача про виклик свідків.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
У судовому засіданні 28.07.2020 суд допитав свідків, які з'явилися - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які були викликані до суду за клопотанням відповідача, а також відмовив відповідачу у долученні до справи як доказу документа під заголовком «ЗАКЛЮЧЕНИЕ по итогу психофизиологического исследования с использованием компьютерного полиграфа» від 11.03.2020 за підписом експерта-поліграфолога ОСОБА_4 з підстав неналежності та недопустимості такого доказу.
30.07.2020 копія зазначеного вище «ЗАКЛЮЧЕНИЯ по итогу психофизиологического исследования с использованием компьютерного полиграфа» надана відповідачем через канцелярію суду.
Суд не надавав оцінку цьому документу під час судового розгляду, оскільки дані комп'ютерного поліграфу не належать до засобів доказування, передбачених частиною другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, не можуть підтверджуватися даними психофізіологічного дослідження з використанням комп'ютерного поліграфу.
23.06.2020 відповідач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копії пояснень, що надавалися позивачем в ході проведення службового розслідування, призначеного начальником Харківського національного університету Повітряних Сил Збройних Сил імені Івана Кожедуба від 24.02.2020 № 274.
Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання відповідача, посилаючись на те, що зазначене пояснення не використовувалось відповідачем для цілей притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Суд погодився з доводами позивача щодо неналежності зазначеного доказу та не брав його до уваги під час ухвалення рішення по суті спору між сторонами, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності з урахуванням результатів іншого службового розслідування, яке проводилося на підставі наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 29.02.2020 № 73ад.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач проходить військову службу на посаді начальника навчально-тренувального комплексу факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі - Факультет).
Начальник навчально-тренувального комплексу (далі - НТК) підпорядковується начальнику Факультету та є прямим начальником усього особового складу навчально-тренувального комплексу.
Начальник НТК несе безпосередню відповідальність за:
- облік та контроль, виховання, професійну підготовку, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу навчально-тренувального комплексу;
- облік та стан озброєння, боєприпасів та техніки навчально-тренувального комплексу;
- підтримання і зростання бойової готовності особового складу навчально-тренувального комплексу;
- успішне виконання навчально-тренувальним комплексом завдань за призначенням;
- якість проведення тренажерної підготовки та тренування на тренажерах навчально-тренувального комплексу;
- технічний стан тренажерів навчально-тренувального комплексу та їхню готовність до проведення занять;
- перспективний розвиток і удосконалення навчально-тренувального комплексу;
- техніку безпеки при роботі на тренажерах навчально-тренувального комплексу;
- правильність і своєчасність проведення технічного обслуговування та ремонту тренажерів навчально-тренувального комплексу;
- правильний відбір і розстановку кадрів навчально-тренувального комплексу;
- стан пожежної безпеки навчально-тренувального комплексу (пункт 7 Положення про навчально-тренувальний комплекс факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, затвердженого начальником Факультету 13.08.2019, т. 1, а. с. 65-70).
24.02.2020 черговий Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба підготував доповідь № 350/176/23-213/98 про нестачу військового майна на Факультеті, в якій зазначив, що 24.02.2020, з доповіді начальника Факультету (від 24.02.2020 № 350/177/14/103) стало відомо, що 24.02.2020 о 09 год. 00 хв. начальником НТК Факультету майором Касаткіним М.В. під час вмикання тренажера КТС-32 (літака Іл-76 МД) в будівлі № 190/62 була виявлена відсутність блоків в обчислювальній машині СМ-2М. При подальшій перевірці була виявлена також відсутність блоків в обчислювальній машині СМ-2М тренажера КТС-18 (літака Су-25) (т. 1, а. с. 186).
За фактом зникнення блоків начальником Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба було призначене службове розслідування (наказ від 24.02.2020 № 274, т. 1, а. с. 71-72).
27.02.2020 начальник Факультету Дяків О.Ю. затвердив План усунення недоліків, відповідно до довідки перевірки організації внутрішньої служби, охорони військових об'єктів та окремих питань повсякденної діяльності на факультеті перепідготовки і підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил від 26.02.2020, виявлених старшим офіцером відділу вартової та внутрішньої служби управління служби військ Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України (далі - План усунення недоліків, т. 1, а. с. 57-62; т. 2, а. с. 100-105).
Одним із заходів заплановано привести у відповідність порядок здавання під охорону об'єктів та приміщень Факультету, виконавці - відповідальні за об'єкти.
29.02.2020 черговий Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба підготував доповідь № 350/176/9-280/93 (т. 1, а. с. 187) про повторне проникнення в будівлю № 190/62 (навчальна база тренажерів) на Факультеті, в якій зазначив, що 29.02.2020 командуванню Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба стало відомо, що з 28 на 29 лютого під час несення чергування по Факультету старшим викладачем кафедри підготовки льотного складу та фахівців авіаційних штабів було виявлено несанкціоноване проникнення в будівлю № 190/62 (начальна база тренажерів).
Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 29.02.2020 № 73ад «Про призначення службового розслідування щодо причин і передумов, що сприяли повторному проникненню на об'єкт Повітряних Сил Збройних Сил України» призначене службове розслідування щодо неналежного виконання посадовими (службовими) особами Факультету службових обов'язків за фактом повторного проникнення в будівлю № 190/62 (т. 1, а. с. 11-12, 184).
За результатами службового розслідування складений акт службового розслідування, затверджений Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України 25.03.2020 (далі - Акт службового розслідування від 25.03.2020, т. 1, а. с. 13-38, 157-183; т. 2, а. с. 157-183).
В Акті службового розслідування від 25.03.2020 зафіксовано, серед іншого, що позивач та інші матеріально відповідальні особи не виконали рекомендації представників Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України та Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо забезпечення надійної організації охорони приміщень та будівель навчально-тренувального комплексу (т. 1, а. с. 17); сигналізація від приміщень (дверей) навчально-тренувального комплексу взагалі відсутня, проте в журналі здавання (приймання) під охорону постійно зазначається, що сигналізація включена та в справному стані; приміщення тренажерів періодично відкривались посадовими особами навчально-тренувального комплексу, проте відповідні записи в журнал здавання (приймання) під охорону не робились; внутрішні двері та ворота приміщень на замки не зачинялись та не запечатувались (т. 1, а. с. 18).
В Акті службового розслідування від 25.03.2020 (пункт 4.6., т. 1, а. с. 25-26) установлені неправомірні дії позивача та причинний зв'язок між його діями та подією, що трапилася, зокрема, що позивач не вжив дієвих заходів щодо організації заходів із збереження озброєння та військової техніки навчально-тренувального комплексу факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил Збройних Сил України. За висновком Акту службового службового розслідування від 25.03.2020, позивач порушив вимоги статей 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пункт 7 Положення про навчально-тренувальний комплекс факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, затвердженого начальником факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 13.08.2019, далі - Положення про НТК).
За результатами службового розслідування за неналежне виконання вимог зазначених вище актів запропоновано позивача понизити в посаді (підпункт 7 пункту 5 Акту службового розслідування від 25.03.2020).
22.04.2020 Командувач Повітряних Сил Збройних Сил України видав наказ № 79 (т. 1, а. с. 39-46), яким понизив позивача в посаді за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статей 15, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 7 Положення про навчально-тренувальний комплекс факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 13.08.2019, у частині організації збереження озброєння, бойової та іншої техніки факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу начальника навчально-тренувального комплексу факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил (пункт 6 цього наказу, т. 1, а. с. 44-45).
Отже, спір між сторонами виник у зв'язку з притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності у виді пониження в посаді.
До предмету доказування у справі належать обставини, що свідчать про наявність чи відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності як окремого виду юридичної відповідальності.
Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до пункту 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Стаття 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України покладає на військовослужбовця обов'язок берегти державне майно.
За пунктом 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 № 300, усі посадові особи військової частини (з'єднання), які
відають військовим (корабельним) господарством, повинні вживати заходів щодо забезпечення надійного збереження матеріальних засобів, слідкувати за справним станом обладнання постів, огороджень, технічних засобів охорони, зв'язку та сигналізації.
Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
За визначенням, наведеним у статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Стаття 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначає, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження;
б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83 - 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Зокрема, частиною першою статті 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (частина перша статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.
Отже, вирішуючи такий спір, суд має виходити з обставин, встановлених службовим розслідуванням, характеру проступку, мотивів, за яких його вчинено, та відповідних доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 29.02.2020 року №73ад “Про призначення службового розслідування щодо причин і передумов, що сприяли повторному проникненню на об'єкт Повітряних Сил” призначено службове розслідування.
За результатами проведеного службового розслідування 25.03.2020 затверджено Акт службового розслідування.
Пунктом 4.6. Акта службового розслідування встановлено неправомірні дії майора ОСОБА_1 та причинний зв'язок між ними та подією, а саме: невжиття позивачем дієвих заходів щодо організації заходів із збереження озброєння та військової техніки НТК Факультету. Також зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги:
- статті 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, відповідно до якого кожен військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою;
- статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу), за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості;
- статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої командир (начальник) зобов'язаний:
знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;
встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;
- пункту 7 Положення про навчально-тренувальний комплекс факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, затвердженого начальником факультету 13.08.2019, якими визначена безпосередню відповідальність начальника навчально-тренувального комплексу за облік та стан озброєння, боєприпасів та техніки навчально-тренувального комплексу.
22.04.2020 відповідачем, враховуючи результати службового розслідування видано оспорюваний наказ № 79, у пункті 6 якого зазначено: за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статей 16. 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 7 Положення про навчально-тренувальний комплекс факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, затвердженого начальником Факультету 13.08.2019, у частині організації збереження озброєння, бойової та іншої техніки Факультету, начальника НТК Факультету майора ОСОБА_1 відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України понизити в посаді.
Відповідно до статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-ХІV, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Як уже зазначалось вище, відповідно пункту 7 Положення про навчально-тренувальний комплекс факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, затвердженого начальником Факультету 13.08.2019, начальник НТК несе безпосередню відповідальність, серед іншого, за стан озброєння, боєприпасів та техніки навчально-тренувального комплексу; успішне виконання навчально-тренувальним комплексом завдань за призначенням; технічний стан тренажерів навчально-тренувального комплексу та їхню готовність до проведення занять.
Актом службового розслідування від 25.03.2020 установлено, що позивач неналежно виконував службові обов'язки щодо організації збереження озброєння, бойової та іншої техніки Факультету.
Зокрема, в пункті 3.7. Акту службового розслідування вказано, що матеріально відповідальні особи за тренажери КТС-32 та КТС-9, що знаходяться в будівлях № 189/62 та № 190/62, в тому числі позивач, не виконали рекомендації представників Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України та Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо забезпечення надійної охорони приміщень та будівель навчально-тренувального комплексу; сигналізація від приміщень (дверей) навчально-тренувального корпусу, де зберігався КТС - 9, була відсутня, але посадовими особами факультету у записах журналів здавання (приймання) під охорону постійно зазначалось, що сигналізація включена та в справному стані, а записи про здачу під охорону приміщення, де зберігалось майно, за яке відповідає позивач як начальник навчально-тренувального комплексу, взагалі не здійснювались, внутрішні двері та ворота приміщень, де знаходився комплексний тренажер літака КТС-9, на замки не зачинялись та не запечатувались.
Також допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який входив до складу комісії, що проводила службове розслідування, результати якого оформлені актом від 25.03.2020, показав, що зазначена сигналізація не була виведена до чергового, при чому була встановлена лише на дверях та була відсутня на вікнах і запасному виході.
До позовної заяви доданий витяг з Книги приймання та здавання будівель навчально-тренувального комплексу та ТМК-84 «РЕПІТЕР» факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу ХНУ ПС з інвентарним номером 135/598 (т. 1, а. с. 63-64), а у судовому засіданні 28.07.2020 долучені до матеріалів справи за клопотанням позивача повторно копії (витяги) з Книги з інвентарним № 135/598 (т. 2, а. с. 202-203) та аналогічної Книги з інвентарним № 135/7…(якість наданої копії титульного аркуша Книги не надає можливості установити номер повністю, т. 2, а. с. 204-205).
У наданих позивачем копіях Книг відсутні записи про здавання під охорону приміщень НТК 24.02.2020 (24.02.2020 зроблені записи лише про їх відчинення). Наступні записи про здавання приміщень під охорону внесені до вказаної книги 25.02.2020.
У відповіді на відзив позивач пояснює, що Книга приймання та здавання будівель НТК та ТМК-84 «РЕПІТЕР» з інвентарним номером 135/598, в якій зроблено записи про відчинення будівель, була вилучена слідчими ДБР 24.02.2020. За повідомленням позивача, відповідальний працівник завів (роздрукував) нову Книгу 24.02.2020, а лише 25.02.2020 новій Книзі наданий інвентарний номер 135/790, в якій зроблений запис про зачинення будівель тренажерів 25.02.2020. При цьому позивач наполягає, що 24.02.2020 зачинення та здавання будівель тренажерів під охорону було виконано в установленому порядку, але доказів на підтвердження цієї обставини суду не подав, так само як і інших повідомлених обставин (вилучення попередньої Книги з інв. № 135/598, заведення нової Книги лише 25.02.2020). Отже, позивач не виконав покладений на нього обов'язок доведення вказаних обставин, тому суд не має підстав для їх установлення.
Суд також узяв до уваги, що інженер групи обслуговування тренажерів ОСОБА_5 (підлеглий позивача) під час службового розслідування подав пояснення (т. 2, а. с. 50-51), у яких зазначив, що до 24.02.2020 запасний вихід та задній двір не опечатувався.
У НТК не було забезпечено належних умов (не було вжито заходів) до збереження майна НТК (тренажерів), за що відповідає безпосередньо позивач як начальник НТК, який, серед іншого, також повинен знати стан справ у зазначеному підрозділі.
У ввіреному позивачу підрозділі (НТК) мало місце неналежне виконання службових обов'язків із збереження майна НТК, тоді як до обов'язків позивача як начальника НТК належить установлювати у підрозділі такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.
Отже, позивач не виконував належним чином обов'язків, покладених на нього статтями 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та пунктом 7 Положення про НТК. Зазначені положення чинного законодавства достатньо чітко визначають зміст обов'язків позивача як військовослужбовця та начальника НТК, тому суд відхиляє аргумент позивача про те, що в оскаржуваному ним наказі не вказано, які конкретно обов'язки ним порушені.
Позивач зазначає, що до нього не було доведено зміст Плану усунення недоліків та посилається на відсутність його підпису про ознайомлення з цим документом.
Суд відхиляє зазначений аргумент позивача, ґрунтуючись на свідченнях допитаного в судовому засіданні начальника Факультету ОСОБА_2 , який показав, що доводив зміст Плану до позивача та надавав йому розпорядження з його виконання. У пункті 7 Положення про НТК визначено, що начальник НТК підпорядковується начальнику Факультету. У зв'язку з цим, у розумінні статті 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальник Факультету полковник Дяків О.Ю. є начальником, а начальник НТК майор Касаткіна М.В. - його підлеглим. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником (статті 30, 31).
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України не передбачає обов'язку віддання наказів виключно у письмовій формі, тобто наказ може віддаватися і в усній формі. Відтак суд вважає, що начальник Факультету Дяків О.Ю. уповноважений на надання розпоряджень позивачу щодо ознайомлення із Планом усунення недоліків та його виконання в усній формі.
Отже, суд вважає показання свідка ОСОБА_2 належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом доведення до відома позивача змісту Плану усунення недоліків.
Як установив суд, в Акті службового розслідування від 25.03.2020 зафіксоване неналежне виконання позивачем службових обов'язків.
Пункт 1 розділу V Порядку № 608 визначає, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення (пункт 3 розділу V Порядку № 608).
Саме акт службового розслідування є носієм доказової інформації про обставини, які встановлені під час його проведення.
За приписами частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку № 608, військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником).
У суду відсутні сумніви щодо об'єктивності та правильності відображення відповідачем в Акті службового розслідування від 25.03.2020 обставин, з якими він пов'язує неналежне виконання позивачем службових обов'язків, а тому суд надає перевагу цьому доказу в порівнянні з поясненнями позивача, наведеними у заявах по суті справи та наданими в судовому засіданні.
На підставі зазначеного суд відхиляє аргументи позивача про необ'єктивність службового розслідування, невідповідність його висновків обставинам справи та проведення його з грубими порушеннями.
Щодо тверджень позивача, що за фактом крадіжки військового майна проводилося два службових розслідування: одне - за наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 24.02.2020 № 274, інше - за наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 29.02.2020 № 73ад, що не відповідає пункту 14 Порядку № 608, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 24.02.2020 № 274 (далі - наказ № 274), підлягав розслідуванню перший факт несанкціонованого проникнення у будівлі Факультету (за фактом виявленої нестачі блоків в обчислювальній машині СМ-2М та блоків в обчислювальній машині СМ-2М тренажера КТС-18 (літака Су-25), а відповідно до наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 29.02.2020 № 73ад - факт повторного проникнення у будівлі Факультету, а тому частково досліджувався і перший факт з урахуванням наданих раніше пояснень.
Отже, службові розслідування були призначені відносно двох різних подій, що були виявлені 24.02.2020 та 29.02.2020 відповідно.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач не довів суду вжиття ним належних заходів до збереження майна НТК та не повідомив про докази, якими підтверджується, що службове розслідування було проведене з порушенням чинного законодавства.
Натомість відповідач довів суду наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки позивачем неналежно виконувалися службові обов'язки щодо організації збереження озброєння, бойової та іншої техніки навчально-тренувального комплексу.
Отже, у задоволенні позову належить відмовити.
Ухвалою від 04.06.2020 суд повернув позивачу судовий збір у сумі 840,80 грн., сплачений за квитанцією від 19.05.2020 №31182049-1 за подання позову, та у сумі 630,70 грн., сплачений за квитанцією від 19.05.2020 № 31182152-1 за подання заяви про забезпечення позову.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Командування Повітряних Сил Збройних Сил України ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 24981451) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна