справа№380/1208/21
12 квітня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Кухар Н.А., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (Навчальний центр Національної гвардії України), Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (Навчальний центр Національної гвардії України) ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення, в якій просить суд:
- визнати дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у неповному нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення з базовим місяцем січень 2016 року, а дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягають у відмові нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення - протиправними;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 09.11.2018 року у сумі 99 229,38 грн., обрахованої з базовими місяцями - січень 2008 року та березень 2018 року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 10.11.2018 року по 28.05.2019 року у сумі 18 554,87 грн., обрахованої з базовим місяцем - березень 2018 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача, Військової частини НОМЕР_2 , на поштову адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, де просив залишити позов без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що 28 травня 2019 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення. Таким чином, не отримавши в день виключення зі списків особового складу частини, а саме 28 травня 2019 року, усіх видів забезпечення та виплат, які позивач вважав належними йому, він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Проте, звернувшись з адміністративним позовом до суду у 28 січня 2021 року, позивач пропустив встановлений частиною 5 статті 122 КАС України місячний строк звернення до суду.
Вирішуючи подане відповідачем клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Предметом розгляду у цій справі є вимоги визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.05.2019 року та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців.
Таким чином, спірні правовідносини у цій справі стосуються вирішення питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на нарахування йому індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби, а саме з 01.01.2016 року по 28.05.2019 року.
З цього приводу суд зазначає, що в Кодексі адміністративного судочинства України відсутні норми, які б визначали строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
При цьому, частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.
Таким чином, оскільки індексація є складовою частиною заробітної плати, то у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 340/184/19.
Разом з цим, суд зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України у справі від 15 жовтня 2013 року за № 9-рп/2013(справа № 1-13/2013) суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а відтак, у його задоволенні належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 22, 123, 240, 241, 243, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.
Суддя Кухар Н.А.