про витребування доказів
12 квітня 2021 р. справа № 380/1508/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про витребування доказів у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134550010787 від 07.12.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 55 Закону № 1788;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 55 Закону № 1788, з 01.12.2020 року
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У справах щодо застосування суб'єктом владних повноважень чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов'язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача.
В адміністративних справах, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу, обов'язок доказування шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішеннями Кабінету Міністрів України, покладається на позивача.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд вказує, що згідно позовних вимог позивача, предметом спору є рішення відділу призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134550010787 від 07.12.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 55 Закону № 1788.
Однак таке відсутнє в матеріалах справи.
Враховуючи наведене вище, з метою правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про необхідність витребувати в позивача та відповідача належним чином засвідчену копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134550010787 від 07.12.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 55 Закону № 1788.
Керуючись ст. ст. 44, 80, 248 КАС України, суд -
1. Витребувати в ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області належним чином засвідчену копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134550010787 від 07.12.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 55 Закону № 1788.
2. Встановити строк для виконання ухвали - п'ять днів з дня її отримання.
3. Копію ухвали направити сторонам - для виконання.
4. Попередити позивача про наслідки невиконання вказаної ухвали визначені у п.9 ч.1 ст. 240 КАС України.
Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Костецький Н.В.