справа №380/5331/21
про залишення позовної заяви без руху
12 квітня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі - Галицький відділ соціального захисту), Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент соціального захисту населення ЛОДА) в якому просить:
«- визнати дії Департаменту соціального захисту населення ЛОДА, Галицького відділу соціального захисту такими, що суперечать Конституції України - неправомірними;
- визнати протиправною бездіяльність Галицького відділу соціального захисту щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період 2016-2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (за 2016-2020 роки на загальну суму 29 591 грн) з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги;
- зобов'язати Галицький відділ соціального захисту нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (за 2016-2020 роки на загальну суму 29 591) грн. з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги».
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 123, 161 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З позовної заяви вбачається, що позивачем визначеного двох відповідачів - Галицький відділ соціального захисту та Департамент соціального захисту населення ЛОДА, однак в реквізитах позовної заяви такі ідентифікуються позивачем, як «відповідач».
Крім цього, в позовній заяві відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Департаменту соціального захисту населення ЛОДА.
Ба більше позивачем не наведено жодних обставин чи доказів, які б вказували на дії Департаменту соціального захисту населення ЛОДА, які порушують його права.
Позивачу під час усунення недоліків позовної заяви слід врахувати можливість уточнення позовних або викладення таких у новій редакції.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як видно з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відмову Галицького відділу соціального захисту щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2016-2020 роки.
В позовній заяві позивач зазначає, що право на отримання виплат до 05 травня не обмежується жодним строком.
При розгляді питання щодо строків звернення до суду, суддя виходив з такого.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Суд зазначає, що спірна виплата є регулярною та разовою, отже, строк звернення до суду становить шість місяців з дня, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення своїх прав, тобто позивач про порушення своїх прав мав можливість дізнатись у квітні-травні відповідного року (2016-2019 роки) при отриманні щорічної допомоги до 5 травня.
Позивачем до позовної заяву не подано заяву про
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем до позовної заяви, такої заяви не подано.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, на вимогу КАС України позивачу слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог за 2016-2019 роки.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Вимоги до оформлення письмових доказів визначені у статті 94 КАС України, відповідно до якої письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).
Додані позивачем до позовної заяви додатки для суду та сторін не містять вищезазначених відміток.
На виконання вимог частини п'ятої статті 94 КАС України позивачу слід завірити належним чином додані до позовної заяви копії доказів.
Зважаючи на те, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом не визнано поважними, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 123 та 161 КАС України, позивачу необхідно надати певний строк.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Позивачу протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018)
- позовної заяви, оформленої відповідно до вимог чинного Кодексу адміністративного судочинства України, з приведеними у відповідність позовними вимогами із визначеними відповідачами у відповідній кількості примірників;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску;
- належним чином завірених доданих до позовної заяви копій доказів.
У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Хома