про залишення позовної заяви без руху
12 квітня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/1838/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки начальника Управління - начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області, Державної служби з безпеки на транспорті, Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про скасування постанови, закриття справи,
До Луганського окружного адміністративного суду 05 квітня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки начальника Управління - начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області, Державної служби з безпеки на транспорті, Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому позивач просить:
- постанову виконуючого обов'язки заступника начальника управління ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області Рязанцевої Антоніни Костянтинівни від 17 березня 2021 року № 222618 про застосування адміністративно-господарського штрафу скасувати і закрити справу про правопорушення.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивачем у позовній заяві визначено як відповідача - виконуючого обов'язки начальника Управління - начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області, та як співвідповідача - Державна служба з безпеки на транспорті Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
З огляду позовної заяви вбачається, що позивачем не повністю зазначені ідентифікаційні дані відповідача, а саме: не зазначено реєстраційний номер облікової картки Рязанцевої А.К. платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Також позивачем в порушення пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України не зазначено повне найменування посади та установи, в якій працює відповідач - Рязанцева А.К .
Позивачем у позовній заяві також зазначено співвідповідача Державна служба з безпеки на транспорті Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
Тобто по суті позивачем у найменуванні відповідача одночасно зазначено найменування двох осіб, що є неприпустимим.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Пунктом 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
У відповідності до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Луганській області, яке у відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 196-р реорганізовано шляхом злиття з Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області в Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
Отже, відповідно до вищенаведеного, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження через територіальні органи - структурні підрозділи апарату та є належним відповідачем в даній справі, оскільки територіальні органи - структурні підрозділи апарату Укртрансбезпеки не визначені, як самостійні органи Державної служби України з безпеки на транспорті, що виключає можливість їхньої участі як сторони в адміністративному процесі.
З викладеного слідує, що належним відповідачем, який має відповідати за позовною вимогою про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.03.2021 № 222618 є Державна служба України з безпеки на транспорті.
Також суд звертає увагу позивача, що у відповідності до частини першої статті 46 КАС України сторонами у справі є позивач та відповідач.
У розумінні частини третьої статті 48 КАС України співвідповідач залучається судом за клопотанням позивача в разі подання позову не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.
Отже, визначення від початку у позовній заяві співвідповідача невідповідає нормам КАС України.
Таким чином, у розумінні вимог статей 9, 43, 47 КАС України, позивачу необхідно визначити належного відповідача у справі, зазначивши відносно нього всі відомості відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Право на звернення до суду та способи судового захисту визначаються статтею 5 КАС України.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
В позовної заяви позивачем в прохальній частині заявлена вимога про скасування постанови від 17 березня 2021 року № 222618 про застосування адміністративно-господарського штрафу, що не повністю відповідає способам захисту, визначеним статтею 5 КАС України.
Крім того, виходячи зі змісту положень статті 5 КАС України, позовна вимога в частині «… закрити справу про правопорушення» не узгоджується з визначеними чинним законодавством можливими способами судового захисту за якими позивач може звертатись до суду для захисту порушених прав, свобод або законних інтереси, та не належить до повноважень адміністративного суду в частині рішень, які можуть бути прийняті адміністративним судом за наслідком розгляду справи.
Таким чином, позивачу слід викласти позовні вимоги, узгодивши їх зміст з положеннями статей 5, 245 КАС України.
Отже, позивачу необхідно надати адміністративний позов, оформлений відповідно до статті 160 КАС України, визначивши належного відповідача, із зазначенням відносно нього всіх відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, сформулювавши позовні вимоги, узгодивши їх зміст з положеннями статей 5, 245 КАС України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 160 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:
- уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для надіслання відповідачу.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяК.О. Пляшкова