12 квітня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/1272/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними, скасування наказу від 21 січня 2021 року № 21 та поновлення на посаді,
17 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 21 січня 2021 року № 21 про звільнення позивача - солдата ОСОБА_2 , навідника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону, звільнену наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20 січня 2021 року № 20-РС у запас відповідно до підпункту “е” пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання), вважати, що справи та посаду здала, та направити для зарахування на військовий облік до Лисичанського МТЦК та СП Луганської області;
- поновити позивача - ОСОБА_2 на посаді навідника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону, звільнену наказом командира військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 22 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до командира Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування наказу від 21 січня 2021 року № 21, поновлення на посаді залишено без руху. Запропоновано представнику позивача протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу, докази щодо підтвердження дати ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом, та у разу пропуску строку звернення до суду - заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.
07 квітня 2021 року від представника позивача через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним номером № 12652/2021 надійшла заява від 06 квітня 2021 року б/н про усунення недоліків, до якої додано копію уточненої позовної заяви від 06 квітня 2021 року б/н та її копію для вручення відповідачу, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 06 квітня 2021 року б/н. Відповідачем в уточненій позовній заяві визначено Військову частину НОМЕР_1 .
З урахуванням уточненої позовної заяви від 06 квітня 2021 року б/н представник позивача просить:
- визнати дії Військової частини НОМЕР_1 неправомірними;
- скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 21 січня 2021 року № 21 про звільнення позивача - ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 вчинити певні дії і поновити позивача - ОСОБА_2 на посаді навідника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону, звільнену наказом командира військової частини НОМЕР_1 .
Розглянувши надані представником позивача матеріали в сукупності з позовною заявою, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків.
Згідно з пунктами 6, 7, 8 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем вимоги пунктів 6, 7, 8 частини п'ятої статті 160 КАС України не виконані.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб'єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Із змісту статті 245 КАС України слідує, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.
При цьому, одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим.
Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.
При цьому, вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.
З огляду на положення пунктів 1, 2 частини другої статті 245 КАС України у разі визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.
Зміст позовних вимог, зазначений у позовній заяві, не повністю відповідає способам судового захисту, передбаченим частиною першою статті 5 КАС України при оскарженні акта індивідуальної дії.
Окрім того, представник позивача просить суд визнати дії Військової частини НОМЕР_1 неправомірними. Проте, представник позивача не конкретизує, які саме дії відповідача суд має визнати неправомірними.
Також судом встановлено, що представник позивача просить скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 21 січня 2021 року № 21 про звільнення позивача. Проте, як слідує з копії витягу з наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 січня 2021 року № 21 позивача звільнено зі служби наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20 січня 2021 року № 20. Наказом же від 21 січня 2021 року № 21 позивача з 21 січня 2021 року виключено зі списків особового складу, а з 22 січня 2021 виключено з продовольчого забезпечення.
Отже, представник позивача у цій справі оскаржує не наказ про звільнення позивача, а наказ про виключення зі списків особового складу та продовольчого забезпечення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивача звільнено з військової служби 20 січня 2021 року. До суду з позовною заявою позивач звернулась 16 березня 2021 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
До уточненої позовної заяви представником позивача додано клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначив, що в період з 20 листопада 2020 року по 04 грудня 2020 року позивач проходила лікування у зв'язку з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CОV-2, ускладненої негоспітальною пневмонією середньої частки правої легені. Позивач після проходження лікування повернулася до селища Богданівка. Після перенесеної хвороби позивач за станом свого самопочуття мала право протягом п'ятнадцяти календарних днів на звільнення від військових обов'язків. Але перебуваючи в селищі Богданівка, представники відповідача позбавили позивача можливості для остаточної фізичної реабілітації після хвороби. В зв'язку з чим у січні 2021 року позивач змушена була звернутися на Урядову гарячу лінію “Урядовий контактний центр” до кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України щодо приниження та образ з боку начальника медичної служби, а також з проханням здійснити переведення до іншої військової частини.
В заяві зазначено, що 23 січня 2021 року позивачу було вручено витяг з наказу від 21 січня 2021 року № 21, з якого встановлено, що позивача звільнено зі служби.
В лютому 2021 року через АТ “Укрпошта” на колишню адресу позивача надійшли два простих поштових конверта: перший - № 116/9/КЦ/4/141 від 06 лютого 2021 року з кадрового центру сухопутних військ Збройних Сил України про результати розгляду скарги позивача та другий - № 116/9/кц/4/141 від 03 лютого 2021 року з кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України про розгляд її звернення.
На теперішній час позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але мешкає разом матір'ю - ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , в зв'язку з тим, що матір хворіє і потребує допомоги по господарству. Поштовий конверт № 116/9/КЦ/4/141 від 06 лютого 2021 року та поштовий конверт № 116/8/1770 від 03 лютого 2021 року позивач отримала лише 26 лютого 2021 року, тому що вони були направлені на колишню адресу позивача. Після ознайомлення зі змістом поштової кореспонденції позивач дізналася про порушення її прав і керуючись статтею 55 Конституції України вирішила звернутися до суду з відповідним адміністративним позовом.
З урахуванням викладеного, представник позивача вважає, що за вказаних вище обставин строк на звернення до суду із цією позовною заявою пропущений з поважних причин.
Суд зазначає, що позивачем у цій справі оскаржується наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 21 січня 2021 року № 21 про звільнення позивача, про який позивачу стало відомо 23 січня 2021 року, а не листи Кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України.
Звернення позивача до кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України стосувалися питань проходження військової служби позивачем (переміщення для подальшого проходження військової служби до іншої військової частини та щодо приниження та образ з боку начальника медичної служби), а не питання звільнення.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені представником позивача для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків на десять календарних днів з дня отримання ухвали про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтею 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) календарних дня з дати отримання даної ухвали.
Запропонувати ОСОБА_1 протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу, заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.І. Чернявська