Іменем України
08 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/213/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря судового засідання - Таращенко О.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - Власова М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
12.01.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (далі - відповідач), в якому позивач просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату № 152-к від 17.12.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 »;
2) поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігань та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 18.12.2020;
3) зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігань та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 18.12.2020, а також здійснити всі необхідні заходи та поновити порушене право ОСОБА_1 на продовження державної служби шляхом переведення на вакантні, станом на 18.12.2020, посади у організаційний відділ апарату облдержадміністрації або відділ взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва апарату Луганської обласної державної адміністрації, з урахуванням його переважного права на залишення на роботі, а у разі неможливості поновлення на вищевказаній посаді - зобов'язати відповідача призначити на рівнозначну посаду головного спеціаліста категорії «В» Луганської обласної державної адміністрації в тому числі його структурного підрозділу з 18.12.2020;
4) стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення - середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку середнього заробітку за один робочий день 1131,67 грн з 18.12.2020 по час ухвалення рішення у справі з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 17.06.2016 позивач працював на посаді головного спеціаліста сектору з питань запобігань та виявлення корупції апарату облдержадміністрації.
З 05.02.2019 позивач був переведений на посаду головного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігань та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації.
12.10.2020 позивач отримав попередження про наступне звільнення з 15.11.2020.
З 09.11.2020 по 18.11.2020 позивач знаходився на лікарняному, але отримав поштою від відповідача повторне попередження про наступне звільнення з 13.12.2020.
Згідно наказу керівника апарату ЛОВЦА від 17.12.2020 № 152-к 18.12.2020 позивача було звільнено з посади у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців.
Позивач вважає, що в оскарженому наказі від 17.12.2020 № 152-к положення ст. 40 КЗпП, як підстава при звільненні ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, не застосовуються.
Відповідач зобов'язаний був запропонувати позивачу інші вакансії, тим більше, що позивач двічі звертався із заявами від 11.12.2020 на ім'я керівника апарату облдержадміністрації про призначення позивача на рівнозначну вакантну посаду в організаційному відділі апарату облдержадміністрації або іншу вакантну посаду та від 17.12.2020 на ім'я начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції облдержадміністрації для призначення позивача на посаду до відділу з питань запобігання та виявлення корупції облдержадміністрації шляхом переведення з апарату облдержадміністрації.
Також позивач зазначає, що йому відомо, що у листопаді 2020 року до Сектору з питань державних закупівель апарату облдержадміністрації на посаду державного службовця прийнято іншу особу навіть не з облдержадміністрації, а з іншого органу.
Тобто, заявою від 17.12.2020 позивач фактично просив перевести його на ідентичну посаду, яку він обіймав раніше.
При цьому відділ з питань запобігання та виявлення корупції облдержадміністрації розпочав своє функціонування не пізніше 15.12.2020, тобто до звільнення позивача.
Позивач вважає, що, розглядаючи вказаний трудовий спір, який пов'язаний зі звільненням за п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», суд зобов'язаний з'ясувати, чи дійсно у відповідача мало місце скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису з припиненням державної служби.
Факт того, що у відповідача мало місце скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису з припиненням державної служби, спростовується тим, що 07.09.2020 розпорядженням голови обласної державної адміністрації-керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 589 від 07.09.2020 «Про внесення змін до структури облдержадміністрації» прийнято рішення, яким, зокрема, створено з 16.11.2020 відділ з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації як самостійний структурний підрозділ; передано від відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації повноваження у сфері запобігання та виявлення корупції відділу з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації; перейменовано з 16.11.2020 структурний підрозділ апарату облдержадміністрації - відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції у відділ взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва.
Наказом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації-Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 16.11.2020 № 28 «Про внесення змін до наказу керівника апарату від 15.10.2020 № 27» був змінений строк створення відділу взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва апарату облдержадміністрації з 16.11.2020 на 14.12.2020.
Оскільки позивач був попереджений про майбутнє звільнення, а відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності), то 11.12.2020 позивач подав заяву на ім'я керівника апарату облдержадміністрації з проханням перевести його на посаду головного спеціаліста організаційного відділу апарату облдержадміністрації, або призначити на іншу рівнозначну посаду.
Рішення за вказаною заявою фактично не приймалося, позивач отримав відписку з посиланням на Порядок призначення на посади держаних службовців на період карантину, що не має жодного відношення до призначення (переведення) позивача на іншу посаду та, тим більше, на наявність вакансій (лист керівника апарату ОДА від 17.12.2020 № 312).
В той же час, відповідно до додатку до Розпорядження від 13.11.2020 № 785 гранична чисельність працівників структурних підрозділів ЛОДА (нова редакція з 14.12.2020) знов створений відділ з питань запобігань та виявлення корупції нараховував 5 вакансій. Жодної з цих вакансій позивачу запропоновано не було.
Розпорядженням від 14.12.2020 № 442-к начальником відділу з питань запобігань та виявлення корупції облдержадміністрації з 15.12.2020 було призначено ОСОБА_2 , на ім'я якого 17.12.2020 позивач подав заяву з проханням призначити його на посаду до відділу.
Вказану заяву по суті не розглянуто та жодної відповіді позивач не отримав.
Таким чином, у структурі облдержадміністрації створений відділ взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва облдержадміністрації, який подібний до того, що функціонував раніше - відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації, в якому позивач проходив державну службу.
У складі відділу з питань запобігань та виявлення корупції облдержадміністрації збережений кількісний склад державних службовців та посада начальника відділу.
Тобто, в новоствореному відділі з питань запобігань та виявлення корупції облдержадміністрації займана позивачем посада, яку він обіймав раніше, фактично залишилась.
Про це також свідчить майже повна ідентичність Положення створеного відділу взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва на підставі Наказу № 27 від 15.10.2020 з Положенням відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації на підставі Наказу № 15 від 24.06.2020.
Тому позивач вважає, що було відсутнє реальне скорочення посади позивача в загальній структурі Луганської обласної державної адміністрації-Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, відтак, оскаржений наказ прийнято на підставі, не визначеній ст. 87 Закону України «Про державну службу».
Окрім того, наказ відповідача від 17.12.2020 №152-к не містить посилання на пункт і статтю КЗпП України, що є грубим порушенням діючого законодавства і є самостійною підставою для визнання його протиправним.
Ухвалою суду від 18.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
08.02.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову з таких підстав.
Розпорядженням голови облдержадміністрації від 07.09.2020 № 589 внесені зміни до структури облдержадміністрації (шляхом викладення у новій редакції) та запроваджено їх з 16.11.2020 (пункт 11), згідно яких зобов'язано:
- створити із 16.11.2020 відділ з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації як самостійний структурний підрозділ облдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права (пункт 2);
- передати від відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації відділу з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації повноваження у сфері запобіганні та виявлення корупції (пункт 3);
- перейменувати із 16.11.2020 структурний підрозділ апарату обласної держадміністрації - відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції у відділ взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва (пункт 4);
- керівнику апарату облдержадміністрації з урахуванням передачі відділу з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації функцій із запобігання та виявлення корупції здійснити в установленому законодавством порядку організаційно-правові заходи щодо:
попередження в установленому порядку відповідних працівників відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату;
внесення змін до положення про відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату, посадових інструкцій їх працівників;
надання на затвердження штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік з урахуванням змін до структури облдержадміністрації;
підготовки Положення про відділ з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації, посадової інструкції його керівника, проекту штатного розпису (пункт 12).
12 жовтня 2020 року керівником апарату облдержадміністрації письмово попереджено позивача про наступне звільнення 15 листопада 2020 року з посади головного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку зі змінами у структурі апарату облдержадміністрації, внесеними розпорядженням голови облдержадміністрації від 07.09.2020 № 589, а саме: утворенням відділу з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації та передачею повноважень у сфері запобігання та виявлення корупції від відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації до новоутвореного структурного підрозділу, на підставі затвердженого головою облдержадміністрації 02.10.2020 Переліку змін №11 до штатного розпису облдержадміністрації на 2020 рік з 16.11.2020. З цим попередженням позивач ознайомлений без зауважень та отримав його примірник 12.10.2020.
Розпорядженням голови облдержадміністрації від 13.11.2020 № 785 внесено зміни до розпорядження від 07.09.2020 № 589, згідно яких викладено у новій редакції структуру облдержадміністрації з 16.11.2020 та з 14.12.2020, а саме зобов'язано: у пунктах 2, 4 дату «16.11.2020» замінити датою «14.12.2020» (підпункт 3 пункту 1); пункт 11 після дати «16.11.2020» доповнити словами та датою «та 14.12.2020 відповідно», виклавши додатки у новій редакції, що додається (підпункту 7 пункту 1).
Головою облдержадміністрації 13.11.2020 затверджено Перелік змін № 15 до штатного розпису облдержадміністрації на 2020 рік з 14.12.2020, згідно яких виключено зі штатного розпису відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації з кількістю штатних посад 7 од. та одночасно введено до штатного розпису відділ взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва апарату облдержадміністрації з кількістю штатних посад 7 од. та фактичним скороченням посад головних спеціалістів у кількості 2 од., одну з яких обіймав позивач, а також введенням посад провідних консультантів у кількості 2 од.
У зв'язку з перебуванням позивача на лікарняному з 09.11 по 18.11.2020 він 13.11.2020 поштою отримав письмове попередження керівника апарату облдержадміністрації про наступне звільнення з посади 13.12.2020 на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку із змінами у структурі апарату облдержадміністрації, внесеними розпорядженням від 07.09.2020 № 589 (зі змінами, внесеними відповідно до розпорядження від 13.11.2020 № 785): утворенням із 14.12.2020 відділу з питань запобігання та виявлення корупції облдержадміністрації та передачею повноважень у сфері запобігання та виявлення корупції від відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації до новоутвореного структурного підрозділу.
Наказом керівника апарату облдержадміністрації від 17.12.2020 № 152-к позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації 18 грудня 2020 року у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців.
Відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону України від 09 квітня 1999 року № 586-ХІУ «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон № 586-ХІV) голова місцевої державної адміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату.
Таким чином, до дискреційних повноважень голови місцевої державної адміністрації належать прийняття рішень щодо затвердження структури апарату місцевих державних адміністрацій, загальної чисельності та штату апарату місцевих державних адміністрацій, а також внесення змін до цих рішень.
За загальним правилом власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган сам вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників, якщо інше не встановлено обов'язковим для нього нормативно-правовим актом. Питання про доцільність скорочення посад, чисельності працівників, структури підприємства, установи, організації судом не обговорюється, оскільки це було б втручанням у діяльність такого підприємства, установи, організації (зазначену правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20 травня 2020 року у справі № 580/2623/19 (№ рішення в ЄДРСР 89961616).
Пункт 4 частини першої статті 83 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) серед підстав для припинення державної служби виокремлює припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Оскільки позивач звільнений з державної служби на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, до спірних правовідносин положення статей 40, 42 та 49-2 Кодексу законів про працю України не застосовуються.
Частиною третьою статті 87 Закону № 889-VIII (у редакції, яка діє з 13 лютого 2020 року) передбачено, що суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Отже, з 13 лютого 2020 року при скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом суб'єкта призначення або керівника державної служби, а не обов'язком.
Відповідач вважає, що ним були дотримані вимоги чинного законодавства під час звільнення позивача з державної служби.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 58-62).
15.02.2021 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вважає доводи відповідача безпідставними та просить задовольнити позовні вимоги. Наполягає, що відповідач зобов'язаний був запропонувати позивачеві інші вакансії, які мали місце. Також зазначив, що позивач має значний стаж роботи на державній службі, в тому числі на посадах, пов'язаних із запобіганням корупції, не мав діючих дисциплінарних стягнень, є внутрішньо переміщеною особою, а відповідачем не було доведено неможливості продовження позивачем державної служби у державному органі зі зміненою структурою. Також зазначає, що у складі відділу з питань запобігання та виявлення корупції облдержадміністрації збережено кількісний склад державних службовців та посада начальника відділу, що, на думку представника позивача, свідчить про відсутність реального скорочення посади позивача в загальній структурі відповідача (арк. спр. 120-127).
Ухвалою суду від 22.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві.
Допитаний за його клопотанням в якості свідка позивач ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання: АДРЕСА_1 , проходив державну службу в Луганській обласній державній адміністрації на посаді головного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації (арк. спр. 11, 12, 13, 14-17).
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.09.2020 № 589 внесені зміни до структури облдержадміністрації (шляхом викладення у новій редакції) та запроваджено їх з 16.11.2020 (пункт 11), згідно яких зобов'язано:
- створити із 16.11.2020 відділ з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації як самостійний структурний підрозділ облдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права (пункт 2);
- передати від відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації відділу з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації повноваження у сфері запобіганні та виявлення корупції (пункт 3);
- перейменувати із 16.11.2020 структурний підрозділ апарату обласної держадміністрації - відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції у відділ взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва (пункт 4);
- керівнику апарату облдержадміністрації з урахуванням передачі відділу з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації функцій із запобігання та виявлення корупції здійснити в установленому законодавством порядку організаційно-правові заходи щодо:
попередження в установленому порядку відповідних працівників відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату;
внесення змін до положення про відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату, посадових інструкцій їх працівників;
надання на затвердження штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік з урахуванням змін до структури облдержадміністрації;
підготовки Положення про відділ з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації, посадової інструкції його керівника, проекту штатного розпису (пункт 12) (арк. спр. 93-100).
12 жовтня 2020 року керівником апарату Луганської обласної державної адміністрації письмово попереджено позивача про наступне звільнення 15 листопада 2020 року з посади головного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку зі змінами у структурі апарату облдержадміністрації, внесеними розпорядженням голови облдержадміністрації від 07.09.2020 № 589, а саме: утворенням відділу з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації та передачею повноважень у сфері запобігання та виявлення корупції від відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації до новоутвореного структурного підрозділу, на підставі затвердженого головою облдержадміністрації 02.10.2020 Переліку змін № 11 до штатного розпису облдержадміністрації на 2020 рік з 16.11.2020 (арк. спр. 18). З цим попередженням позивач ознайомлений без зауважень та отримав його примірник 12.10.2020, що не заперечується позивачем.
Розпорядженням голови облдержадміністрації від 13.11.2020 № 785 внесено зміни до розпорядження від 07.09.2020 № 589, згідно яких викладено у новій редакції структуру облдержадміністрації з 16.11.2020 та з 14.12.2020, зокрема, зобов'язано: у пунктах 2, 4 дату «16.11.2020» замінити датою «14.12.2020» (підпункт 3 пункту 1); пункт 11 після дати «16.11.2020» доповнити словами та датою «та 14.12.2020 відповідно», виклавши додатки у новій редакції, що додається (підпункт 7 пункту 1) (арк. спр. 101-102).
В.о. голови облдержадміністрації 13.11.2020 затверджено Перелік змін № 15 до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік з 14.12.2020, згідно з якими виключено зі штатного розпису відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації з кількістю штатних посад 7 од. та одночасно введено до штатного розпису відділ взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва апарату облдержадміністрації з кількістю штатних посад 7 од. та фактичним скороченням посад головних спеціалістів у кількості 2 од., одну з яких обіймав позивач, а також введенням посад провідних консультантів у кількості 2 од. (арк. спр. 111-112).
У зв'язку з перебуванням позивача на лікарняному з 09.11.2020 по 18.11.2020 він 13.11.2020 поштою отримав письмове попередження про наступне звільнення з посади 13.12.2020 на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку із змінами у структурі апарату облдержадміністрації, внесеними розпорядженням від 07.09.2020 № 589 (зі змінами, внесеними відповідно до розпорядження від 13.11.2020 № 785), а саме: утворенням із 14.12.2020 відділу з питань запобігання та виявлення корупції облдержадміністрації та передачею повноважень у сфері запобігання та виявлення корупції від відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації до новоутвореного структурного підрозділу (арк. спр. 19).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.12.2020 внесено запис про реєстрацію юридичної особи відділу з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації.
11.12.2020 позивач звернувся до керівника апарату облдержадміністрації з заявою, в якій просив призначити його шляхом переведення на посаду головного спеціаліста організаційного відділу апарату облдержадміністрації або призначити його на іншу рівнозначну вакантну посаду в апараті облдержадміністрації (арк. спр. 31).
Листом від 17.12.2020 № 312 у відповідь на заяву позивача від 11.12.2020 відповідач повідомив, що головою обласної державної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації із 14.12.2020 внесено зміни до структури облдержадміністрації, зокрема, в частині створення відділу з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації. Повноваження з питань запобігання та виявлення корупції апаратом облдержадміністрації більше не здійснюються. Керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). Роз'яснено, що в разі оголошення добору на посаду головного спеціаліста організаційного відділу апарату облдержадміністрації позивач може взяти у ньому участь (арк. спр. 32).
17.12.2020 позивач звернувся з заявою до начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції облдержадміністрації, в якій просив, приймаючи до уваги його фаховий досвід роботи в облдержадміністрації з 2016 року по теперішній час за напрямком антикорупційного законодавства, розглянути питання щодо призначення його на посаду до відділу запобігання та виявлення корупції облдержадміністрації шляхом переведення з апарату облдержадміністрації (арк. спр. 35).
Відповіді відділу з питань запобігання та виявлення корупції облдержадміністрації на вказане звернення матеріали справи не містять.
Наказом керівника апарату облдержадміністрації від 17.12.2020 № 152-к позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації 18 грудня 2020 року у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців (арк. спр. 20).
Згідно з довідкою щодо нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 від 04.02.2021 № 49 заробітна плата позивача за період жовтень-листопад 20202 року склала 75951,19 грн (арк. спр. 113).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа № 1-7/99) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Закон України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон № 586-XIV) згідно з преамбулою відповідно до Конституції України визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.
Згідно з частинами першою, другою статті 1 Закону № 586-XIV виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (частина третя статті 1 Закону № 586-XIV).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 586-XIV місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій.
Частинами першою, другою статті 5 Закону № 586-XIV регламентовано, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 586-XIV на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами (частина друга статті 6 Закону № 586-XIV).
Частиною першою статті 44 Закону № 586-XIV передбачено, що для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів, систематичної перевірки виконання актів законодавства та розпоряджень місцевої державної адміністрації, подання методичної та іншої практичної допомоги місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування головою місцевої державної адміністрації утворюється апарат місцевої державної адміністрації в межах виділених бюджетних коштів.
Згідно з частиною п'ятою статті 44 Закону № 586-XIV голова місцевої державної адміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату.
Таким чином, до дискреційних повноважень голови місцевої державної адміністрації належать прийняття рішень щодо затвердження структури апарата місцевих державних адміністрацій, загальної чисельності та штату апарату місцевих державних адміністрацій, а також внесення змін до цих рішень.
Суд зазначає, що за загальним правилом власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган сам вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників, якщо інше не встановлено обов'язковим для нього нормативно-правовим актом. Питання про доцільність скорочення посад, чисельності працівників, структури підприємства, установи, організації судом не обговорюється, оскільки це було б втручанням у діяльність такого підприємства, установи, організації (зазначену праву позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20 травня 2020 року у справі № 580/2623/19 (№ рішення в ЄДРСР 89961616).
Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відповідно до частин другої, третьої статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина друга статті 1 Закону № 889-VIII).
Частиною першою статті 2 Закону № 889-VIII передбачено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов'язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі (пункт 3);
посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону (пункт 4);
суб'єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади (пункт 7).
Пункт 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII серед підстав для припинення державної служби виокремлює припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
Відповідно до пункта 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення, зокрема, є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення за рішенням суб'єкта призначення може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду державної служби, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу (частина третя статті 87 Закону № 889-VIII).
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що в загальній структурі відповідача було відсутнє реальне скорочення посади позивача.
Як установлено судом, розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.09.2020 № 589 внесено зміни до структури облдержадміністрації (шляхом викладення у новій редакції), згідно з якими зобов'язано, зокрема: створити із 16.11.2020 відділ з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації як самостійний структурний підрозділ облдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права; передати від відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації відділу з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації повноваження у сфері запобіганні та виявлення корупції; перейменувати із 16.11.2020 структурний підрозділ апарату обласної держадміністрації - відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції у відділ взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва. 13.11.2020 затверджено Перелік змін № 15 до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік з 14.12.2020, згідно з якими виключено зі штатного розпису відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації з кількістю штатних посад 7 од. та одночасно введено до штатного розпису відділ взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва апарату облдержадміністрації з кількістю штатних посад 7 од. та фактичним скороченням посад головних спеціалістів у кількості 2 од., а також введенням посад провідних консультантів у кількості 2 од., які не відносяться до державної служби.
Таким чином, скорочено дві посади державної служби, одну з яких займав позивач.
Отже, судом встановлено, що у відповідача дійсно мало місце скорочення посади державної служби.
Щодо доводів позивача про те, що відповідачем усупереч вимогам чинного законодавства України не було запропоновано йому іншої вакантної посади, суд вважає такі доводи безпідставними з огляду на наступне.
Суд враховує, що статті 83, 87 Закону № 889-VIII зазнали змін у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Законів від 19.09.2019 № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (далі - Закон № 117-IX), який набрав чинності 25.09.2019, та від 14.01.2020 № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинності з 13.02.2020.
Із системного аналізу доповнень та змін до статті 87 Закону № 889-VIII слідує, що вони суттєво змінили порядок звільнення особи за ініціативою суб'єкта призначення, зокрема, з підстав реорганізації державного органу, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби, зміни структури або штатного розпису державного органу - в сторону звуження гарантій державного службовця на продовження служби.
Так, скасований обов'язок суб'єкта призначення пропонувати працівнику іншу рівноцінну посаду державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншу роботу (посади державної служби) у цьому державному органі, а також виключене положення пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, яке передбачало, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.
Відповідні зміни були внесені і у КЗпП України Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» 12 грудня 2019 року № 378-IX, що набрав чинність 02.02.2020.
Зокрема, статтю 49-2 КЗпП України, яка регулює порядок вивільнення працівників, після частини п'ятої доповнено новою частиною такого змісту: «Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:
про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;
у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті;
не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень».
Із системного аналізу доповнень та змін до ст. 49-2 КЗпП України також слідує, що такі зміни суттєво змінили порядок звільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу» за ініціативою суб'єкта призначення на підставі пункту 1 частини першої статті 40, а саме: до державних службовців не застосовуються положення частини другої статті 40 КЗпП України «Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу» та положення частини другої статті 49-2 КЗпП України «При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством».
Таким чином, наявність чи відсутність вакантних посад або зміни штатної чисельності в державному органі на час виникнення спірних правовідносин не мали правового значення, оскільки з 13.02.2020 та на час винесення спірного наказу про звільнення позивача відсутній обов'язок керівника, суб'єкта призначення пропонувати будь-які посади державному службовцю, як відсутній і обов'язок щодо його працевлаштування. Правомірними підставами для припинення державної служби та звільнення державного службовця за ініціативою суб'єкта призначення на день звільнення позивача відповідно до статті 87 Закону № 889-VIII були:
1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;
1-1) ліквідація державного органу;
2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;
3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;
4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Тобто за наявності будь-якої з цих обставин у керівника, суб'єкта призначення виникає право звільнити державного службовця, і в тому числі це право не поставлено в залежність від того, чи відбувається реальне зменшення чисельності або штату державних службовців.
Судом установлено, що посада, яку займав позивач, скорочена, що є правомірною підставою для його звільнення в силу положень статті 87 Закону №889-VІІІ.
При цьому відповідач дотримався установленого статтею 87 Закону № 889-VІІІ та статтею 49-2 КЗпП України порядку звільнення державних службовців, зокрема, завчасно попередивши позивача про наступне вивільнення.
Щодо доводів позивача про відсутність посилання в спірному наказі на статтю КЗпП України, як самостійну підставу для скасування наказу, суд зазначає, що підставою для звільнення позивача є пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", відтак, посилання на КЗпП України не вимагається.
Доводи позивача про те, що у подальшому до статті 87 Закону № 889-VІІІ було внесено зміни та повернуто обов'язок суб'єкта призначення або керівника державної служби запропонувати державному службовцю іншу посаду, суд до уваги не бере з огляду на таке.
Так, дійсно, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби» від 23.02.2021 № 1285-IX частину третю статті 87 Закону № 889-VІІІ викладено в такій редакції:
"3. Суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду".
Зазначений Закон набрав чинності 06.03.2021.
Як зазначено судом вище, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Конституційний Суд України в рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа № 1-7/99) наголосив, що за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Ураховуючи зазначене, положення частини третьої статті 87 Закону № 889-VІІІ в редакції зі змінами, внесеними Законом від 23.02.2021 № 1285-IX, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що позивача звільнено правомірно, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивача від сплати судового збору звільнено у встановленому законом порядку, а відповідачем судових витрат не понесено.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 12 квітня 2021 року.
Суддя І.О. Свергун