12 квітня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/1117/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Апеляційного суду Луганської області про зміну способу виконання судового рішення у справі № 360/1117/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Луганськго області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
31 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Апеляційного суду Луганської області про зміну способу виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Луганської області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Заяву обгрунтовано тим, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Луганської області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
29.09.2020 зазначене судове рішення в частині негайного його виконання щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 46249,98 грн. з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів виконано в повному обсягу (Платіжне доручення №32 від 29 вересня 2020 року).
Наразі виконавчий лист від 11.12.2020 у справі №360/1117/20 щодо стягнення з Апеляційного суду Луганської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 301726,06 грн. перебуває на виконанні в ТУ Державної казначейської служби України у Луганські області.
Кошторисом Апеляційного суду Луганської області на 2021 рік не передбачені видатки на виплату заробітної плати.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон) і Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ від 03.08.2021 №845.
Відповідно до статті 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником яких є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Абзацом десятим пункту 25 Порядку передбачено, що в разі наявності в боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за такою бюджетною програмою.
При цьому положення пунктів 28-34 Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми у разі наявності асигнувань за такою програмою, достатніх для виконання виконавчого документа.
Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, працівників судів здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
Отже, виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі 360/1117/20 повинно здійснюватися за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з Державної судової адміністрації України.
В зв'язку із неможливістю виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №360/1117/20 щодо стягнення на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 301726,06 грн., керуючись ст.378 КАС України відповідач просив змінити спосіб виконання судового рішення шляхом заміни виконавця/боржника по виконавчому листу від 11.12.2020 у справі №360/1117/20 з Апеляційного суду Луганської області на Державну судову адміністрацію України.
Ухвалою суду від 01 квітня 2021 року заяву Апеляційного суду Луганської області про зміну способу виконання судового рішення у справі призначено до розгляду у відкритому судовому на 12 квітня 2021 року.
У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час та місце судового розгляду заяви повідомлені належним чином.
Від представника Апеляційного суду Луганської області надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З урахуванням вимог ч. 9 ст. 205 КАС України заяву розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву Апеляційного суду Луганської області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі, суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Луганської області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди (том 2 а.с. 47-55).
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної судової адміністрації України № 45/к від 07 лютого 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Апеляційного суду Луганської області.
Визнано протиправним та скасовано наказ Апеляційного суду Луганської області № 8-т від 11 лютого 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Апеляційного суду Луганської області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Апеляційного суду Луганської області з 12 лютого 2020 року.
Стягнуто з Апеляційного суду Луганської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 301726,06 грн.
Стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
Судове рішення допущено до негайного виконання в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 46249,98 грн. з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Зазначене судове рішення набрало законної сили 03 грудня 2020 року на наслідками апеляційного перегляду (том 2 а.с. 151-157).
З КП ДСС вбачається, що 11.12.2020 ОСОБА_1 отримала виконавчий лист у справі №360/1117/20 щодо стягнення з Апеляційного суду Луганської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 301726,06 грн.
При вирішенні заяви Апеляційного суду Луганської області про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, суд виходить з такого.
Стаття 129-1 Конституції України та стаття 370 КАС України встановлюють, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до приписів частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Отже, з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення може звернутися державний виконавець у випадках, які встановлені законом.
Такий випадок передбачено приписами статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 01 січня 2013 року (далі - Закон).
Цією нормою права встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця, який виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Виконання згаданого обов'язку не пов'язане з наявністю інших причин.
Між тим, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Аналогічна правова позиція при вирішенні спорів цієї категорії була неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11.11.2014 (справи № 21-394а14, № 21-475а14), від 25.11.2014 (справа № 21-506а14), від 13.01.2015 (справа № 21-604а14), від 17.02.2015 (справа № 21-622а14), від 14.04.2015 (справа № 21-78а15).
З рішення суду від 31.08.2020 у справі № 360/1117/20 вбачається, що суд захистив порушене право позивача, стягнуто з Апеляційного суду Луганської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 301726,06 грн.
Разом з тим, спосіб та порядок виконання рішення суду може бути змінений за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів.
Суд зазначає, що заявником не надані докази неможливості виконання судового рішення.
Також суд зазначає, що Апеляційний суд Луганської області звертаючись з заявою про зміну порядку та способу виконання судового рішення, яке розглядається в порядку, визначеному ст. 378 КАС України, фактично просить замінити сторону у виконавчому провадженні, яке розглядається в порядку вимог ст. 379 КАС України, яка передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Доказів на підтвердження вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та підтвердження щодо правонаступництва з питань виплати стягнутої судовим рішенням на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 301726,06 грн., заявник суду не надав.
За таких обставин та з урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необгрунтованість заяви Апеляційного суду Луганської області про зміну способу виконання судового рішення у справі № 360/1117/20, та наявність підстав для відмови у задоволенні поданої заяви.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 294, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Апеляційного суду Луганської області про зміну способу виконання судового рішення у справі № 360/1117/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Луганськго області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова