про залишення позовної заяви без руху
12 квітня 2021 року м. Київ № 320/3928/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1
до Яготинської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Яготинської міської ради, в якому позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Яготинської міської ради Бориспільського р-ну Київської області від 25 лютого 2021 року про відмову у наданні дозволу на виготовлення проектної документації для передачі позивачу у приватну власність земельну ділянку площею 3(три) га для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності Яготинської міської ради, що знаходяться в межах населеного пункту в адміністративних межах с. Кулябівка , кадастровий номер 32255882700:04:002:0001;
- зобов'язати Яготинську міську раду надати дозвіл позивачу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського гос подарства площею 3(три) гектара із земель комунальної власності Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області, що знаходяться в межах населеного пункту с.Ку лябівка.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270 гривень.
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Яготинської міської ради Бориспільського р-ну Київської області від 25 лютого 2021 року про відмову у наданні дозволу на виготовлення проектної документації для передачі позивачу у приватну власність земельну ділянку площею 3(три) га для ведення фермерського господарства та зобов'язати Яготинську міську раду надати дозвіл позивачу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського гос подарства площею 3(три) гектара із земель комунальної власності Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області, що знаходяться в межах населеного пункту с.Ку лябівка.
Разом з тим, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою. Відтак, позов ОСОБА_1 містить одну вимогу немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якою становить 908,00 грн. (0,4 х 2270,00 грн.).
У той же час, позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додано.
При цьому у мотивувальній частині позовної заяви позивач зазначає, що є звільненим від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як особа, яка має статус учасника бойових дій, у справі, що пов'язана із порушенням його прав, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 викладено правовий висновок щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, а саме наявності пільг у сплаті судового збору учасниками бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав та зазначила таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом № 3674-VI.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина восьма статті 160 КАС України).
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Таким чином, суд, вирішуючи питання наявності у позивача, який має статус учасника бойових дій, пільг щодо сплати судового збору, повинен з'ясувати, чи передбачене Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідне право, яке у спірних правовідносинах є порушеним і на захист якого подано позов.
Отже, вирішуючи це питання, суд зазначає таке.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII).
У статті 22 Закону №3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Так, пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону №3551-XII передбачено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги, зокрема, першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Отже пункт 14 частини 1 статті 12 Закону №3551-XII надає учасникам бойових дій пільги щодо першочергового відведення земельних ділянок лише для двох видів землекористування як підстави набуття права власності на земельні ділянки, а саме для індивідуального житлового будівництва, а також для садівництва і городництва.
Порядок приватизації земельних ділянок за так званою повною процедурою, коли земельна ділянка передається особі у власність з відведенням із земель державної (комунальної) власності, у тому числі тих, що перебувають у користуванні інших осіб, із зазначенням видів землекористування, передбачений у частині 6 статті 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до вказаної норми громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Отже, ведення селянського (фермерського) господарства є окремим видом землекористування, право на яке мають всі громадяни за загальною процедурою приватизації.
Як вже зазначалось, предметом даного позову є визнання протиправним та скасування рішення відповідача, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проектної документації для передачі позивачу у приватну власність земельну ділянку площею 3(три) га для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності.
Натомість нормами Закону №3551-XII не передбачені пільги учасникам бойових дій щодо першочергового відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Таким чином позивач в даному випадку не звільнений від сплати судового збору, оскільки оскаржуваний акт не порушує права позивача як учасника бойових дій, оскільки позивач, який має статус учасника бойових дій, не має переважного права на першочергове відведення земельної ділянки для фермерського господарства.
З огляду на викладене, позивачу слід надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. за належними реквізитами щодо його сплати.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Як вбачається з позовної заяви, позивач в якості відповідача вказує Яготинську міську раду (код ЄДРПОУ: 05408823; місцезнаходження: 07700, Київська область, Бориспільський район, м. Яготин, вул. Незалежності, 110).
Водночас, за результатом перевірки суб'єкта владних повноважень у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним колом пошуку 05408823 встановлено про наявність відомостей щодо Яготинської міської ради (місцезнаходження: 07700, Київська область, Бориспільський район, м. Яготин, вул. Незалежності, 67).
Відтак, відомості що зазначенні позивачем як місцезнаходження відповідача не відповідають відомостям визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, позивачу слід надати відомості щодо місцезнаходження відповідача з урахуванням вказаних зауважень, оскільки за вказаною адресою суд здійснюватиме направлення кореспонденції.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається з позовної заяви позивач вказує, що 20.01.2021 він подав до Яготинської міської ради заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського гос подарства площею 3(три) гектара із земель комунальної власності Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області, що знаходяться в межах населеного пункту с.Ку лябівка.
Разом з тим, позивачем не надано до матеріалів позовної заяви вказаної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням відомостей щодо місцезнаходження відповідача;
- належним чином засвідчену копію заяви від 20.01.2021 та додані до неї документи, подані до Яготинської міської ради;
- доказів сплати судового збору у сумі 908,00 грн. за належними реквізитами щодо його сплати та призначенням платежу за розгляд даної справи Київським окружним адміністративним судом.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Яготинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.