про залишення позовної заяви без руху
12 квітня 2021 року м. Київ № 320/3945/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Вишгородської РДА Київської області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Вишгородської РДА Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, яка призвела до не нарахування та невиплати ОСОБА_1 із 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області провести ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі, що дорівнює 30% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід зазначити, що предметом позову є вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства з 17.07.2018 та зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату такої допомоги з 17.07.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про наявність правових підстав для отримання ним такої допомоги з огляду на відновлення рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018 дії статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка з 17.07.2018 є чинною та підлягає застосуванню.
Отже, за висновком суду, позивач повинен був дізнатись про порушене право щодо невиплати йому передбаченої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення з часу відновлення дії редакцією статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зміни до якої визнано неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018, тобто з 17.07.2018.
Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про Конституційний Суд України» акти Конституційного Суду, засідання Суду та інформація щодо справ, які розглядає Суд, є відкритими, якщо інше не встановлено цим Законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в Суді усної або письмової інформації про результати розгляду його справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до рішення Суду в порядку, встановленому цим Законом.
Слід зазначити, що рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 є загальнодоступними та відкрити, тобто з 17.07.2018 позивач мала можливість ознайомитися із вказаним рішенням суду.
Разом з тим, з даним позовом до суду позивач звернулася 30.03.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з частинами першою та третьою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
При цьому, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч. 1 ст.4 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Отже, суб'єктний склад учасників справи має бути чітко визначений позивачем, з метою визначення того суб'єкта, до якого адресовані позовні вимоги.
У позовній заяві в якості відповідача вказано Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області.
Проте, з матеріалів позовної заяви вбачається, що відмова у нарахуванні та виплаті щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надана позивачу Управлінням соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області.
Таким чином, належним відповідачем у справі є саме Управлінням соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області.
У позовній заяві позивач зазначив, що Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області є правонаступником прав та обов'язків Управлінням соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області.
Проте, позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження таких пояснень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України;
- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням належного відповідача у справі та/або доказів правонаступництва Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області та приведенням позовних вимог у відповідність до суб'єктного складу учасників процесу .
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.