про залишення позовної заяви без руху
12 квітня 2021 року м. Київ № 320/4115/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області , у якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київської області про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Вишгородського району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1, 8878, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_1 (РНКПО: НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 1,8878 гектара для ведення особистого селянського господарства, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886000:03:116:0420, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;
- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКПО: НОМЕР_1 ) 5 000 гри. завданої моральної шкоди;
- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКПО: НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 вказаного Закону у редакції, яка була чинною на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами ч. 1 ст. 4 Закону закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2021 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру (з урахуванням похідної) та одну позовну вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн.
Відтак, позивачеві слід було сплатити судовий збір у загальному розмірі 1816 грн.: за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 908,00 грн. (2270х0,4=908) та за позовну вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди у розмірі 908 грн. (5000 горн.х1%, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 908 грн. (2270х0,4=908).
Однак, всупереч вимог КАС України, позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.
Посилання ОСОБА_1 на те, що останній звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій та на підставі п.13 ч.2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", суд оцінює критично.
Так, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто, як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Так, стаття 12 вказаного Закону містить положення щодо першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, разом з тим, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу відведення у власність земельної ділянки 1,8878 із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, заявлені вимоги не зачіпають порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання ОСОБА_1 позовної заяви у цій справі підлягає сплаті.
Наведене також відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону, викладеним, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та Шостого апеляційного адміністративного суду в ухвалі від 23 вересня 2020 року у справі №580/2846/20.
Крім того, посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №914/1748/17 є безпідставними, оскільки правовідносини у цій справі не є подібним до правовідносин у даній справі.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд звертає увагу, що заявлена позивачем моральна шкода не є відшкодуванням шкоди у розумінні пункту 6 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
В рішенні Верховного Суду, на яке посилається позивач, позовні вимоги стосувались саме відшкодування майнової шкоди, а не моральної шкоди.
За таких обставин позивач не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Також, як вбачається зі змісту прохальної частини адміністративного позову однією з позовних вимог є стягнення моральної шкоди у сумі 5000 грн.
Однак, позивачем не додано до позову обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, що стягується.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- квитанції про сплату судового збору в розмірі 1816,00 грн.;
- обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, яку позивач просить стягнути та докази на підтвердження понесення моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.