про залишення позовної заяви без руху
12 квітня 2021 року м. Київ № 320/4013/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , командування військ зв'язку та кібернетичної безпеки Збройних Сил України про визнання незаконним та скасування наказу та поновлення на посаді,
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , командування військ зв'язку та кібернетичної безпеки Збройних Сил України, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ командування військ зв'язку та кібернетичної безпеки Збройних Сил України №1 від 04.01.2021; поновити позивача на посаді начальника речової служби тилу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що наказом командування військ зв'язку та кібернетичної безпеки Збройних Сил України №1 від 04.01.2021 позивача було звільнено у запас.
Частинами першою, п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Цією ж статтею встановлений спеціальний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, що становить місячний строк.
Слід зазначити, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Отже, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду підлягає з'ясуванню обставина, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд зазначає, що з позовної заяви та доданих до неї документів не можливо встановити дату обізнаності позивача з оскаржуваним наказом, таким чином суд констатує, що позивач знав про порушення своїх прав 04 січня 2021 року.
Однак до суду з цим адміністративним позовом позивач звернувся лише 05.04.2021, тобто понад місячний строк, що передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.
Водночас, звертаючись до суду поза межами місячного строку, позивач повинен також довести той факт, що у нього не було об'єктивної можливості дізнатися про порушення права у період, що передував фактичному зверненню до суду.
Будь-яких пояснень щодо обставин, які об'єктивно заважали позивачеві звернутись до суду у визначений законодавством строк, позовна заява не містить, як і не містить заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення цих вимог, у позовній заяві позивачем не вірно зазначено найменування суду, також позивачем не зазначено номеру та серії паспорту громадянина України засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти ОСОБА_1 , крім того позивачем не зазначено ідентифікаційного коду юридичної особи відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти (за наявністю) командування військ зв'язку та кібернетичної безпеки Збройних Сил України, засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти (за наявністю) Військової частини НОМЕР_1 .
Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (частини перша та друга статті 72 Кодексу).
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.
В порушенням вказаних вимог процесуального закону позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, зокрема: оскаржуваного наказу командування військ зв'язку та кібернетичної безпеки Збройних Сил України №1 від 04.01.2021, матеріалів розслідування щодо позивача, протоколів про адміністративні правопорушення за період 2020 рік на підставі яких на позивача були накладені дисциплінарні стягнення протягом 2020 року та наказ командира військової частини НОМЕР_1 на підставі якого позивача було виключено зі списків військової частини НОМЕР_1 .
Водночас позивач просив суд витребувати вищезазначені документи.
З даного приводу суд зазначає, що на даному етапі, він позбавлений процесуальної можливості (до відкриття провадження по справі) зобов'язувати відповідачів або інші органи вчиняти певні дії. Більш того, такий обов'язок у суду виникає після відкриття провадження по справі та у випадку доведення позивачем факту неможливості самостійного отримання таких доказів у суб'єкта владних повноважень.
Однак матеріали справи не містять жодних доказів чи пояснень щодо неможливості надання позивачем таких документів разом з позовною заявою.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску із наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів;
- позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду), зокрема, із зазначенням номеру та серії паспорту громадянина України засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти ОСОБА_1 , ідентифікаційного коду юридичної особи відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти (за наявністю) командування військ зв'язку та кібернетичної безпеки Збройних Сил України, засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти (за наявністю) Військової частини НОМЕР_1 ;
- оскаржуваного наказу командування військ зв'язку та кібернетичної безпеки Збройних Сил України №1 від 04.01.2021, матеріалів розслідування щодо ОСОБА_1 , протоколів про адміністративні правопорушення за період 2020 рік на підставі яких на позивача були накладені дисциплінарні стягнення протягом 2020 року та наказ командира військової частини НОМЕР_1 на підставі якого позивача було виключено зі списків військової частини НОМЕР_1 або повідомити суд про причини неможливості їх надання.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , командування військ зв'язку та кібернетичної безпеки Збройних Сил України про визнання незаконним та скасування наказу та поновлення на посаді - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.