ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" квітня 2021 р. справа № 300/948/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 16.03.2021 звернулася до суду з позовною заявою до Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в якій просить: визнати дії Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо повернення виконавчого документа без прийняття до виконання протиправними; зобов'язати Верховинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) прийняти для примусового виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 07.02.2021 №2 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, з підстав протиправного повернення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.02.2021 позивачем подано на виконання до органів казначейської служби рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 07.02.2021 №2 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, однак згідно листа Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області від 09.02.2021 №04-10-3/417 рішення було повернуто без виконання в зв'язку з відсутністю підстав для прийняття до виконання, оскільки відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, установа, організація, то належать до комунальної власності. Таким чином, позивач згідно заяви від 17.02.2021 № 0900-0802-5/5656, повторно направив рішення від 07.02.2020 №2 для прийняття на примусове виконання до Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ), однак відповідачем повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання з тих підстав, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 19.03.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами, встановленими статтею 287 КАС України, із врахуванням особливостей розгляду окремих категорій термінових справ, визначених статями 268, 269, 271 КАС України.
08.04.2021 на електронну адресу суду надійшов відзив Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 08.04.2021 №20.2-27/4459. У поданому відзиві відповідач заперечив щодо задоволення позову. Вказав, що статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначено, що у всіх випадках рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що боржником по виконавчих провадженнях є орган державної влади, дії Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) є правомірними. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також у поданому відзиві 08.04.2021 №20.2-27/4459 відповідач просив розгляд даної справи здійснювати без участі уповноваженого представника.
Сторони у судове засідання не з'явилися, однак у відповідності до положень частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 4 статті 229 цього Кодексу).
Таким чином, суд, розглянувши справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначених статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, з'ясувавши обставини справи, встановив наступне.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення від 07.02.2020 №2 про застосування фінансових санкцій до Відділу житлово-комунального господарства та будівництва Верховинської районної державної адміністрації в загальній сумі 33924,63 грн. (а.с. 12-13).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направило до Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) заяву від 17.02.2021 №0900-0802-5/5656 про прийняття виконавчого документа до виконання, у якій просило прийняти до виконання рішення від 07.02.2020 №2 про застосування фінансових санкцій (а.с. 5-6).
24.02.2021 Верховинським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) направлено позивачу повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставу пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 8-9).
Позивач вважаючи такі дії Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо повернення зазначеного виконавчого документа без прийняття до виконання, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, Закон України “Про виконавче провадження”).
Так, згідно статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно з частиною 3 цієї статті відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України)
Частини 1 статті 287 КАС України передбачає, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб .
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (ч. 3 ст. 287 КАС України).
Частиною 1 статі 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно Типового положення про управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 № 1183/5, завдання щодо організації, контролю та здійснення примусового виконання рішень у випадках, передбачених законом, покладається на управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.
Таким чином, примусове виконання рішень здійснюється управліннями забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, до структури яких входять відділи примусового виконання рішень.
Аналізуючи вищенаведені правові норми, суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах необхідно мати на увазі, що в цій категорії справ відповідачем повинен виступати територіальний орган державної виконавчої служби, безпосередньо на якого покладено обов'язок щодо примусового виконання рішень.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), який є неналежним відповідачем у цьому спорі, задоволенню не підлягає, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що позовні вимоги пред'явлено до неналежного відповідача.
При цьому, суд звертає увагу на те, що це не позбавляє позивача права на звернення до суду до належного відповідача за захистом свого порушеного права.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018);
відповідач: Верховинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), ідентифікаційний код - 34198171, вулиця Франка, 23, селище міського типу Верховина, Івано-Франківська область 78700).
Суддя Главач І.А.