ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" квітня 2021 р. справа № 300/4007/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 271963,43 грн, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 03.11.2020 звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 271963,43 грн.
Позовні вимоги з урахуванням уточнюючої заяви, мотивовані тим, що у відповідача станом на дату подання позовної заяви обліковується податковий борг в загальному розмірі 271963,43 грн, який виник у зв'язку із несплатою податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування в розмірі 134532,78 грн, що підтверджується винесеним на підставі акту перевірки №218/09-19-55-33-НОМЕР_1 від 28.01.2020 податковим повідомленням-рішенням №0017595533 від 18.02.2020 на суму штрафних санкцій 1144,55 грн та донарахованої пені в розмірі 133388,23 грн, в результаті погашення податкового боргу 22.09.2020, податку на додану вартість - 136884,68 грн, що підтверджується винесеним на підставі акту перевірки №3181/09-19-13-02-11/ НОМЕР_1 від 01.08.2019 податковим повідомленням-рішенням №0018151302 від 20.08.2019 на суму штрафних санкцій 3712,54 грн та донарахованої пені в сумі 133172,14 грн в результаті погашення податкового боргу 22.09.2020, а також, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими, із доходів платника податку у вигляді з/п - 545,97 грн згідно донарахованої пені в сумі 545,97 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в розмірі 271963,43 грн, добровільно боржником не сплачена, позивач просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.
Відповідно до частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 04.01.2021 направлено відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області запит щодо надання відомостей щодо реєстрації місця проживання та інших персональних даних, які містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи щодо ОСОБА_1 (а.с.38).
06.01.2021 на адресу суду, через канцелярію, надійшла відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області, згідно якої місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 (а.с.47 зворотній бік).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення (а.с.44-45).
Судом на виконання вимог статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу за адресою його місцезнаходження ( АДРЕСА_1 ), надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали про відкриття провадження, в якій зазначено, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 09.02.2021 та міститься в матеріалах справи. Проти заявлених позовних вимог заперечив, вказавши, що проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проте акт перевірки № 218/09-55-33-НОМЕР_1 від 28.01.2020 та податкове повідомлення-рішення № 0017595533 від 18.02.2020 на суму штрафних санкцій 1144,55 грн були направлені контролюючим органом за адресою АДРЕСА_3 , в зв'язку із чим вищезгадані документи позивач не отримав та і не міг отримати. Також, вказав на ненадання позивачем розрахунку пені. Крім того, відповідач зазначив, що позивач звернувся до суду пропустивши три місячний строк на звернення та не надав заяви про поновлення такого строку, оскільки право на звернення до суду у ГУ ДПС в Івано-Франківській області виникло ще 23.09.2020, а із поданої позовної заяви випливає, що така заява була підготовлена 28.12.2020 та подана до суду 30.12.2020. В зв'язку із наведеним, вважає позовні вимоги такими що, не підлягають до задоволення та просить залишити їх без розгляду (а.с.51-53).
24.02.2021 на адресу суду від представника позивача, надійшла відповідь на відзив, згідно якої вказано, що до матеріалів справи було надано витяг з ІКП ОСОБА_1 в якому зазначено: дата виникнення, код операції, опис операції, сума операції, сума пені, та інші дані щодо податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Крім того, в частині дотримання строку звернення до суду представник позивача зазначив, що приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою в самостійному погашенні грошового зобов'язання, протягом наступних 1095 календарних днів із дня виникнення податкового боргу. Оскільки предметом позову є стягнення узгодженого податкового боргу в сумі 271 963,43 грн, а відтак в даному випадку суд не оцінює правильність донарахування контролюючим органом сум зобов'язань, оскільки ці обставини входять до предмету доказування у справі щодо правомірності відповідних податкових повідомлень-рішень, а не у цій справі, предметом доказування в якій є підстави (статус) та склад податкового боргу. У зв'язку із наведеним, зазначені відповідачем в відзиві на позовну заяву обставини є необгрунтованими(а.с.57).
Позивачем вищенаведена відповідь на відзив 23.02.2021 була надіслана відповідачу, що підтверджується квитанціями про відправлення. Однак, заперечення у строк, встановлений судом відповідач не подав, поважних причин ненадання заперечень у встановлений судом строк не повідомив.
У зв'язку з перебуванням судді Микитин Н.М. у відпустці з 12.03.2021 по 17.03.2021 та на листку непрацездатності з 18.03.2021 по 09.04.2021 строки розгляду справи продовжено.
Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_1 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 14.09.2005 по 01.02.2017 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області як платник податків, що покладає на нього обов'язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законодавством податки та збори (а.с.61).
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).
До загальнодержавних податків відповідно до підпунктів 9.1.2, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість.
Виходячи із положень підпункту 9.1.2, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Податок на доходи фізичних осіб визначає розділ IV Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так й іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно положень пункту 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів) (пункт 86.3 статті 86 ПК України).
Пунктом 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Згідно положень частини 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Щодо зобов'язання відповідача по штрафних (фінансових) санкціях із податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області 28.01.2020 була проведена камеральна перевірка щодо своєчасності сплати податку з доходів з фізичних осіб за період з 28.01.2017 по 28.01.2020 фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 .
На підставі вищенаведеної перевірки складено акт №218/09-19-55-33-17-НОМЕР_1 від 28.01.2020, згідно якого, відповідачем встановлено, що при проведенні розрахунків з бюджетом по податку з доходів фізичних осіб допущено факт несплати (неперерахування) відповідачем сум податку з доходів фізичних осіб у строки визначені п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-V1 із змінами та доповненнями (а.с.13).
За результатами розгляду акту перевірки 218/09-19-55-33-НОМЕР_1 від 28.01.2020, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0017595533 від 18.02.2020, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 20% у сумі 1144,55 грн (а.с.12).
Суд зазначає, що податкове повідомлення - рішення №0017595533 від 18.02.2020 направлялось відповідачу за адресою: АДРЕСА_3. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулись на адресу контролюючого органу із зазначенням причин невручення «інші причини, такого будинку не існує» (а.с.12 зворотній бік).
Як слідує з матеріалів справи, відповідач перебуває на обліку у податковому органі як платник податку.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місце проживання відповідача значиться: АДРЕСА_1 . Зазначена адреса також вказана у акті перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 01.08.2019 № 3181/09-19-13-02-11/ НОМЕР_1 .
На запит Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2021, відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, повідомлено, що відомості про реєстрацію адреси проживання ОСОБА_1 містять інформацію: АДРЕСА_1 (а.с.47).
Таким чином, податковою адресою відповідача (місцем реєстрації) є АДРЕСА_1 .
Однак, судом встановлено, що податкове повідомлення - рішення №0017595533 від 18.02.2020 за податковою адресою відповідача (місце реєстрації) - АДРЕСА_1 не направлялось.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення №0017595533 - 18.02.2020) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 N 1204 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за N 124/28254(в редакції станом на дату прийняття податкового повідомлення- рішення №0017595533 - 18.02.2020), у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби).
Відтак, вищевказане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу на невірну адресу, а саме: АДРЕСА_3, внаслідок чого відповідачем не отримано (зазначено працівником АТ «Укрпошта» причини невручення - «такого будинку немає»), а грошове зобов'язання згідно податкового повідомлення - рішення №0017595533 від 18.02.2020 відповідно, не набуло статусу узгодженого.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача податкового боргу із податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення - рішення №0017595533 від 18.02.2020, яким застосовано штрафну санкцію з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 20% у сумі 1144,55 грн.
Стосовно зобов'язання відповідача по штрафних (фінансових) санкціях із податку на додану вартість, суд зазначає наступне.
01.08.2019 головним державним ревізором-інспектором відділу розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань по податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт №3181/09-19-13-02-11/ НОМЕР_1 від 01.08.2019, відповідно до якого встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України (а.с.9).
На підставі акту перевірки №3181/09-19-13-02-11/ НОМЕР_1 від 01.08.2019 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0018151302 від 20.08.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 3712,54 грн за платежем податок на додану вартість (а.с.7).
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення №0018151302 від 20.08.2019 направлено ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та отримане відповідачем, що підтверджується його підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.8)
Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України, відповідачем не була порушена процедура адміністративного оскарження податкових зобов'язань, а тому суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції в загальній сумі 3712,54 є узгодженими та являється податковим боргом відповідача.
Додатково суд зазначає, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі Судова влада України за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, немає судових рішень за фактом оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення.
Крім того, у відповідності до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статі 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Суд звертає увагу на те, що на підставі положень статті 129 ПК України податковим органом нараховано пеню в загальному розмірі 267106,00 грн в тому числі:
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 133388,23 грн;
- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 133172,01 грн;
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 545,97 грн.
Вказане нарахування пені підтверджується довідкою про борг за платежами від 28.09.2020 та інтегрованими картками платника податку відповідача (а.с. 5, 10-11, 16-27).
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, позивачем надсилалася ОСОБА_1 податкова вимога форми "Ф" за №4472 від 18.07.2011, яка 09.08.2011 отримана відповідачем. Через те, що податкова вимога станом на момент звернення до суду не була погашеною, позивачем не надсилалася нова податкова вимога(а.с.6).
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0018151302 від 20.08.2019 (а.с.7, 12), податковою вимогою форми "Ф" за №4472 від 18.07.2011 (а.с.6), довідкою про борг за платежами від 28.09.2020 та інтегрованими картками платника податку відповідача (а.с. 5, 10-11, 16-27).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання в загальному розмірі 270818,88 грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
Щодо посилань відповідача про те, що у податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення податкового боргу, оскільки сплив тримісячний строк звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду.
Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений ст. 102 ПК України.
Положеннями п. 95.1-95.3 ст. 95 і пункту 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 25.02.2020 у справі № 1340/5767/18.
Відтак позивачем не пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
В зв'язку із вищенаведеним суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг у в загальному розмірі 270818,88 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, цей обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду з метою стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
З огляду на вказане, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 270818,88 грн є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з приписами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору та сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 270818 (двісті сімдесят тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 88 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя /підпис/ Микитин Н.М.