ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" квітня 2021 р. справа № 300/470/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації про:
визнання протиправним та скасування рішення районної комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації від 19.06.2018, оформленого протоколом №37 в частині припинення виплати позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
визнання протиправним та скасування рішення районної комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації від 27.10.2020, оформленого протоколом №9 щодо відмови позивачу у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
зобов'язання Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 19.06.2018 по 27.11.2020;
стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 7000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що припинення виплати позивачу адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг внутрішньо переміщеній особі у спірний період, з підстав, визначених пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 1 жовтня 2014 р. № 505 є протиправним, оскільки вказаним пунктом врегульовані правовідносини щодо призначення грошової допомоги, однак не припинення її виплати, що врегульовано пунктом 12 цього Порядку. Водночас протиправність припинення виплати позивачу адресної допомоги з підстав наявності у позивача нерухомості в Донецької області обґрунтовано тим, що з 02.04.2014 позивач не є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , оскільки право власності позивача дану квартиру припинено з вказаної дати.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 04.03.2021 (а.с.40-42), відповідно до якого відповідач заперечив щодо заявлених позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що відповідачем було перевірено правомірність отримання позивачем адресної допомоги та відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, та встановлено, що позивач є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 . Окремо зазначено, що звернувшись 27.11.2020 позивач підтвердила відсутність у неї житла та з вказаної дати позивачу призначено виплату адресної допомоги. Вважає, що управління мало достатні підстави для припинення виплат позивачу. Також, відповідач заперечує щодо задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди, з обґрунтувань її безпідставності. Просить суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 16.04.2008 була зареєстрована і проживала у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
01.04.2014 позивача знято з реєстрації вказаного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.04.2014 припинено право власності позивача на дану квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відчуженням власником свого майна (а.с.21).
З 31.05.2014 позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.10).
Відповідно до наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення" від 07.10.2014 № 33/6/а Донецька і Луганська області були визначені районами проведення антитерористичної операції з 07.04.2014 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0033950-14#Text).
Згідно підпункту 13 пункту 1 Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275, місто Краматорськ віднесено до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Відповідно до довідки №2614-22 від 06.11.2014 (Додаток до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 352) зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с.11).
За заявою позивача від 06.11.2014 Управлінням соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації позивачу було надано статус внутрішньо переміщеної особи та призначено виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 1 жовтня 2014 р. № 505.
Рішенням районної комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації позивачу, оформленим протоколом №37 від 19.06.2018, позивачу припинено виплату адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг внутрішньо переміщеній особі, в зв'язку із внесенням змін в постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085 "Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", від 01.10.2014 №505 "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (а.с.12).
Рішенням районної комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, оформленим протоколом №9 від 27.10.2020, позивачу відмовлено у виплаті адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг внутрішньо переміщеній особі, з підстав, визначених абзацом 2 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (а.с.13).
Рішенням районної комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації, оформленим протоколом №11 від 08.12.2020, позивачу призначено виплату адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг внутрішньо переміщеній особі, з 27.11.2020 по 26.05.2021 (а.с.16).
За результатом розгляду звернення позивача, відповідач листом №2441/01-18 від 24.12.2020 повідомив, що виплати позивачу було припинено з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідачем було встановлено, що позивач є власником об'єкта нерухомого майна, зокрема квартири загальною площею 35,7 кв.м, що знаходиться за адресою бульвар Машинобудівників, 2/129 у місті Краматорську, Донецької області. Відповідно до виявлених обставин (наявність житла) рішенням районної комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам на підставі абзацу 1 пункту 6 вище згаданої постанови позивачу було припинено виплату грошової допомоги від 20.06.2018. Окремо зазначено, що під час повторної перевірки вище згаданих обставин станом на 19.10.2020 зміни в реєстрі не відбулися (а.с.17, 18).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення виплати позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання за період з 19.06.2018 по 26.11.2020, та щодо відмови у її виплаті, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Як зазначено вище, згідно підпункту 13 пункту 1 Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275, місто Краматорськ віднесено до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:
1) подала заяву про відмову від довідки;
2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;
3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;
4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5) подала завідомо недостовірні відомості.
Відповідно до довідки №2614-22 від 06.11.2014 (Додаток до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 352) зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 . (а.с.11).
При цьому, судом встановлено, що 01.04.2014 позивача знято з реєстрації вказаного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9). Водночас, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.04.2014 припинено право власності позивача на дану квартиру, у зв'язку з відчуженням власником свого майна (а.с.21).
Питання надання допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг регулюється Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (надалі - Порядок № 505).
Згідно із пунктом 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6 Порядку № 505 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 212 від 31.03.2015; в редакції Постанови КМ № 370 від 31.05.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 453 від 04.07.2017) грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.
Пунктом 10 Порядку № 505 передбачено, що уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 505 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі:
подання уповноваженим представником сім'ї заяви про припинення виплати грошової допомоги;
надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють;
зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи;
виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.
Як встановлено, 06.11.2014 позивачу надано статус внутрішньо переміщеної особи та призначено виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
19.06.2018 позивачу припинено виплату адресної допомоги для покриття витрат на проживання у зв'язку з внесенням змін в постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085 "Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", від 01.10.2014 №505 "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (а.с.12).
Рішенням №9 від 27.10.2020, позивачу відмовлено у виплаті адресної допомоги, з підстав, визначених абзацом 2 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (а.с.13).
Рішенням №11 від 08.12.2020, позивачу призначено виплату адресної допомоги з 27.11.2020 по 26.05.2021 (а.с.16).
Відповідач листом №2441/01-18 від 24.12.2020 повідомив позивача, що виплати позивачу було припинено з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідачем було встановлено, що позивач є власником квартири загальною площею 35,7 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до виявлених обставин (наявність житла) рішенням районної комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам на підставі абзацу 1 пункту 6 вище згаданої постанови позивачу було припинено виплату грошової допомоги від 20.06.2018. Окремо зазначено, що під час повторної перевірки вище згаданих обставин станом на 19.10.2020 зміни в реєстрі не відбулися (а.с.17, 18).
Суд зазначає, що вказані підстави щодо припинення виплати позивачу адресної допомоги для покриття витрат на проживання та відмови у виплаті адресної допомоги є необґрунтованими, оскільки позивач з 16.04.2008 була зареєстрована і проживала у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та 01.04.2014 знята з реєстрації вказаного місця проживання, оскільки відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.04.2014 припинено право власності позивача на дану квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відчуженням власником свого майна (а.с.21). При цьому, з 31.05.2014 позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.10).
Посилання на довідку №2614-22 від 06.11.2014 (Додаток до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 352), як на документ, що підтверджує зареєстроване місце проживання позивача, суд вважає безпідставним, оскільки вказане спростовується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких з 02.04.2014 припинено право власності позивача на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відчуженням власником свого майна, та з 01.04.2014 позивач знята з реєстрації вказаного місця проживання (а.с.11, 21).
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, тому слід визнати протиправним та скасувати рішення районної комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації від 19.06.2018, оформленого протоколом №37 в частині припинення виплати позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; визнати протиправним та скасувати рішення районної комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації від 27.10.2020, оформленого протоколом №9 щодо відмови позивачу у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; зобов'язати Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 19.06.2018 по 26.11.2020.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 7000,00 грн., суд зазначає, що вимогу щодо стягнення з відповідача моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи, що перебуває у важкому матеріальному становищі, тому доклала великих зусиль для доведення інформації щодо неналежності позивачу у спірний період квартири за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому протиправні дії відповідача призвели до потреби позивача у психологічній допомозі, що підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я №828 від 01.02.2021 (а.с.6, 30).
Відповідно до частини першої статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (пункт 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України).
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (пункт 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (пункт 52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого (пункт 56).
Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов'язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17.
Потреба позивача у психологічній допомозі у спірний період підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я №828 від 01.02.2021 (а.с.6, 30), при цьому, наявність у позивача інвалідності 2 групи, матеріальне становище, обставина щодо вимушеного внутрішнього переміщення позивача, в сукупності свідчать про негативні наслідки спірних рішень відповідача для позивача.
Крім того, слід зазначити, що позивач оскаржила дії відповідача, які вважає триваючим порушенням, оскільки триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача моральну шкоду в розмірі 7000,00 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення районної комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації від 19.06.2018, оформленого протоколом №37 в частині припинення виплати позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Визнати протиправним та скасувати рішення районної комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації від 27.10.2020, оформленого протоколом №9 щодо відмови позивачу у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03193347, вул. Винниченка, 34, м. Тлумач, Івано-Франківська обл., 78000) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 19.06.2018 по 26.11.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.