09 квітня 2021 року Справа № 280/204/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр.Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (49000 м.Дніпро, вул.Воскресенська, 24, 2й поверх),
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.12.2020 №225190.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Корсіком Я.В., який діє на підставі ордеру серія АР №1033200 від 12.01.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до позивача безпідставно застосовано адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки він не здійснював перевезення вантажу. Звертає увагу, що у даному випадку автомобільним перевізником виступав фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , а тому позивач не є суб'єктом, до якого застосовується відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - №2344-III). Крім того, позивач не погоджується з результатами проведеного габаритно-вагового контролю транспортного засобу, оскільки з отриманих ним документів вбачається, що встановлена відповідачем фактична маса автомобіля, та навантаження на здвоєну вісь у 1000 разів перевищує допустимо можливу вагу транспортного засобу. Відповідачем під час проведення габаритно-вагового контролю не враховано, що напівпричіп, який перевірявся, є контейнеровозом, при цьому згідно з чинним законодавством дозволяється рух транспортних засобів - контейнеровозів із фактичною масою до 44 т + 2 % та із навантаженням на здвоєну вісь 18 т. Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем правил дорожнього руху не відповідають дійсності. Також посилається на те, що у даному випадку перевозився сипучий подільний вантаж, однак на теперішній час відсутня методика зважування сипучих та рухомих вантажів. Крім того, звертає увагу, що позивач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи та відповідно був позбавлений права на захист та надання пояснень, оскільки запрошення на розгляд справи отримано позивачем у день розгляду справ 22.12.2020.
Ухвалою суду від 18.01.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 11.02.2021.
Призначене на 11.02.2021 підготовче засідання не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Семененко М.О. та було перенесено на 01.03.2021.
Ухвалою суду від 01.03.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.03.2021.
У судове засідання 31.03.2021 позивач та представник позивача не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, 31.03.2021 представник позивача звернувся до суду із клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв та/або клопотань процесуального характеру не подав. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки всі учасники справи, належними чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не з'явились у судове засідання, суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, дата запису: 20.06.2017, номер запису: 20950000000000583, видами діяльності за код КВЕД є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту
Позивач є власником транспортного засобу марки - MAN, моделі - TGX 26.440, типу -спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач - Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2010 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Крім того, позивач є власником транспортного засобу марки DONBUR, моделі PM38BX, типу - спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР - Контейнеровоз - Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2001 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 .
01.06.2019 між позивачем (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди автотранспортних засобів, відповідно до п.1.1 якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в тимчасове користування, крім іншого, автомобіль марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , спеціалізований напівпричіп DONBUR, реєстраційний номер НОМЕР_6 . Транспорт надається в оренду з екіпажем орендодавця, яким орендар має право розпоряджатись на підставі договору оренди.
Відповідно до п. 3, 11 вищевказаного договору перебіг строку знаходження технічного засобу в оренді починається з дня підписання сторонами акта про передачу в оренду. Даний договір укладений на строк з 01.06.2019 по 31.12.2019 включно, причому він автоматично продовжується на додатковий річний строк в тому випадку, якщо орендар не надішле орендодавцю письмового повідомлення про своє бажання розірвати даний договір.
01.06.2019 сторонами укладено Акт приймання-передачі майна №2 за Договором оренди транспортного засобу від 01.06.2019.
04.11.2020 посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на ділянці а/д М-14, Одеса - Мелітополь - Новоазовськ 620 км здійснено перевірку транспортного засобу марки MAN, модель TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_3 , причіп (напівпричіп) марки DONBUR, модель PM38BX, реєстраційний номер НОМЕР_6 , а саме, проведено габаритно-ваговий вказаного транспортного засобу.
За результатами габаритно-вагового контролю складено акт №038749 від 04.11.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксовано, що проведено перевірку вищевказаного транспортного засобу та причіпу (напівпричіп), суб'єкт що перевіряється: ОСОБА_1 , водій: ОСОБА_3 , найменування вантажу: подільний пшениця, фактична маса: 44 120 (нормативно допустима 40 т), осьові навантаження 5 890/18 690/19540 (при нормативно допустимих 11/16/22).
Результати габаритно-вагового контролю відображені у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.11.2020 №0022305.
За результатами проведеної перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.11.2020, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки порушення, а саме: «перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм без відповідного дозволу, ТТН від 04.11.2020 №383 (вантаж пшениця) з перевищенням встановлених 22.5 ПДР вагових норм від 10 % до 20 %, загальна маса транспортного засобу 44 120 кг, навантаження на здвоєну вісь 18 690 кг».
22.12.2020 Придніпровським міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки стосовно суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №225190. Вказаною постановою на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону №2344-III на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Не погодившись з даною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
За змістом пунктів 3 та 4 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: - наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; - додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; - додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); - відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; - оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; - додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; - наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; - додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; - виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами пункту 2, 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Як встановлено пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - Правила №1306), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).
Згідно з вимогами підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до пункту 16 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Пунктом 18 Порядку №879 встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред'явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.
Згідно з пунктом 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 Порядку №1567.
Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис. (пункти 20-22 Порядку №1567).
Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктами 26-27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.
Відповідно до частини 14 статті 6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За змістом статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Укртрансбезпека та її територіальні органи наділені повноваженнями здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
В даній справі оспорюється правомірність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідальність за яке передбачено абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.
При цьому, суд звертає увагу, що абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, визначено, що суб'єктом відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, є автомобільний перевізник.
В розумінні вимог статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Судом встановлено, що відповідно до Договору оренди автотранспортних засобів від 01.06.2019 автомобіль марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , спеціалізований напівпричіп DONBUR, реєстраційний номер НОМЕР_6 , позивачем передано в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , що підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.06.2019.
З наведених обставин, суд доходить до висновку, що на момент здійснення перевірки вказаного транспортного засобу працівниками Укртрансбезпеки 04.11.2020 позивач не був перевізником в розумінні статті 1 Закону №2344-III, оскільки належний йому транспортний засіб передано в оренду іншій особі - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 .
На користь зазначеного також свідчить надана до матеріалів справи товарно-транспортна накладна №383 від 04.11.2020, на підставі якої здійснювалось перевезення вантажу під час перевірки, за змістом якої у графі «Автомобільний перевізник» зазначено - ФОП ОСОБА_2 ).
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що оскільки автомобіль марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , спеціалізований напівпричіп DONBUR, реєстраційний номер НОМЕР_6 у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий позивачем у користуванні іншій особі, і під час проведення габаритно-вагового контролю саме ця особа здійснювала перевезення, то позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.
Аналогічним чином застосовано норми права у подібних правовідносинах Верховним Судом у постанові від 09.08.2019 у справі №806/1450/16.
Крім того, суд звертає увагу, що аналіз положень Порядку №1567 дозволяє дійти висновку, що при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення правопорушення. При цьому, розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до відповідальності, зокрема, з попереднім її повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що згідно запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства №97357/26/24-20 від 11.12.2020, розгляд справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт призначено на 22.12.2020 о 10:00 год.
Вказане запрошення надіслано на адресу позивача, що підтверджується копією конверту, який містить номер відправлення 6908300233175.
Судом з'ясовано, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному сайті «Укрпошта» (електронний ресурс: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за вказаним трек-номером - поштове відправлення прямує до точки видачі/доставки - 17.12.2020, при цьому відомості про вручення позивачу поштового відправлення відсутні.
Поряд з вищенаведеним, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів попереднього повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, що свідчить про не доведення відповідачем як суб'єктом владних повноважень дотримання положень пункту 26 Порядку №1567.
Суд звертає увагу, що недотримання положень вказаного пункту призводить до позбавлення права особи, яка притягується до відповідальності, на участь в розгляді справи та надання пояснень по суті справи і, як наслідок здійснення належного розгляду справи.
Щодо доводів позивача про незгоду з результатами зважування транспортного засобу та порушення співробітниками Укртрансбезпеки порядку здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, суд зазначає, що оскільки під час судового розгляду судом встановлено відсутність у ФОП ОСОБА_1 статусу автомобільного перевізника під час перевірки відповідності габаритно-вагових параметрів автомобіля марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , спеціалізованого напівпричіпу DONBUR, реєстраційний номер НОМЕР_6 , установленим законодавством параметрам і нормам, то суд не надає оцінку вказаним доводам позивача, у зв'язку з тим, що встановлення наявності чи відсутності порушень з боку працівників Укртрансбезпеки під час такої перевірки не породжує негативних наслідків для позивача за відсутності статусу перевізника.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів належними і достатніми доказами правомірність спірної постанови, з урахуванням чого суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 908,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.12.2020 №225190 від 22.12.2020.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Державноа служби України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, пр.Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (49000 м.Дніпро, вул.Воскресенська, 24, 2й поверх).
Повне судове рішення складено 09.04.2021.
Суддя М.О. Семененко