про повернення позовної заяви
12 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/2198/21
категорія 112030500
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
15 лютого 2021 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою звернення до суду стала протиправна відмова відповідача щодо виплати позивачу різниці одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності.
22 лютого 2021 року ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху, у якій запропоновано позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до суду.
8 квітня 2021 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків вх. №17817/21, за змістом якої позивач вважає, що ним не пропущено строк звернення до суду.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що в позові викладено вимоги про оскарження відмови Міністерства оборони України у доплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності. Позивач зазначає, що у вересні 2020 року звернувся до відповідача із заявою в якій просив доплатити йому 96300,00 грн недоплаченої одноразової грошової допомоги, належної йому у зв'язку із зміною групи інвалідності, однак жодної відповіді не отримував.
На думку позивача, перебіг строку звернення до адміністративного суду почався саме з дня звернення позивача до відповідача щодо проведення йому доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності, тобто із вересня 2020 року, оскільки саме у вересні 2020 року позивачу стало відомо про порушення його права, що не перевищує шестимісячного строку звернення до адміністративного суду із позовом.
Розглянувши заяву позивача про усунення недоліків, питання щодо строку звернення до суду з даним позовом та дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу з наступних підстав.
Предметом оскарження у даній справі є відмова Міністерства оборони України у нездійсненні виплати ОСОБА_1 різниці між виплаченою сумою одноразової грошової допомоги та тією, що підлягає до виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач оскаржує до суду відмову відповідача, яка полягає у нездійсненні призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12ААБ №861965 від 09.11.2017 та серії 12ААБ №548719 від 20.06.2019 - у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлено 2 групу інвалідності (2019).
З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що у зв'язку із встановленням позивачу 2 групи інвалідності, яка настала внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, протокольним рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 9 серпня 2019 року №103 на підставі довідок МСЕК серії 12ААБ №861965 від 9 листопада 2017 року та серії 12ААБ №548719 від 20 червня 2019 року позивачу призначено одноразову грошову допомогу у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017), в сумі 80000,00 грн.
Вказану грошову допомогу у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму в сумі 80000,00 грн позивачу виплачено у грудні 2019 року, що позивачем не заперечується.
Позивач не погоджується із розміром виплаченої йому суми та вважає, що сума одноразової грошової допомоги до виплати мала становити 176300,00 грн, а не 80000,00 грн.
Отже, у грудні 2019 року позивач мав дізнатися про те, що його права порушені через виплату грошової допомоги у меншому розмірі та звернутися до суду.
ОСОБА_1 , не погодившись із сумою одноразової грошової допомоги, яка була йому виплачена у грудні 2019 року, звернувся до Міністерства оборони України із відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги в належному розмірі лише у вересні 2020 року, що позивачем не заперечується і про що він зазначає у позові.
Вказане підтверджує факт того, що позивачем відповідні дії на відновлення своїх прав почали вчиняться вже після сплину восьми місяців з моменту отримання ним виплаченої одноразової грошової допомоги із сумою якої позивач не погоджується.
Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом 12 лютого 2021 року, що підтверджується датою, зазначеною на відтиску штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду щодо оскарження бездіяльності відповідача, яка на думку позивача полягає у нездійсненні призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12ААБ №861965 від 9 листопада 2017 року та серії 12ААБ №548719 від 20 червня 2019 року - у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлено другу групу інвалідності (2019).
Отже, позивач мав дізнатися про порушення його прав у грудні 2019 року, з моменту отримання ним грошових виплат (або ж моменту зарахування на відповідний банківський рахунок) та міг звернутися до суду протягом шестимісячного строку (з грудня 2019 року до липня 2020 року). Однак, із позовом позивач звернувся до суду 12 лютого 2021 року, тобто після закінчення шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду. Належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не мав можливості звернутись за захистом своїх порушених прав раніше, позивачем надано не було.
Посилання позивача на те, що про порушення свого права він дізнався з дня його звернення до відповідача щодо доплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності, тобто з вересня 2020 року, тобто після спливу строку понад восьми місяців з моменту отримання відповідних виплат, не є поважною причиною пропущення строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі №440/3408/19.
Суд вважає звернення позивача до Міністерства оборони України у вересні 2020 року штучним створенням умов видимості дотримання строків звернення до суду, оскільки станом на вересень 2020 такий строк вже був пропущений. Позивач протягом грудня 2019 року - червня 2020 року до Міністерства оборони України не звертався.
Наведені позивачем у заяві на усунення недоліків доводи щодо поважності пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом не є переконливими та не приймаються судом до уваги через їх безпідставність. Крім того, після залишення позовної заяви без руху, позивач не звертався до суду з окремою заявою про поновлення строку звернення до суду у порядку вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та не просив поновити йому строк звернення із даним позовом.
Відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України прямо передбачено - якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналізуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження неможливості подання ним адміністративного позову у період з грудень 2019 року (початок перебігу шестимісячного строку для позивача) до червня 2020 року (кінець перебігу шестимісячного строку), оскільки у вказаний період позивач вже був обізнаний про те, що сума отриманої ним одноразової грошової допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності менша за ту, яку на його думку він мав отримати.
Обставини наведені позивачем у заяві не є об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Отже, суд вважає неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом у строк, встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо вказані у заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а на обґрунтування заяви про усунення недоліків позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Гурін