про залишення позовної заяви без руху
12 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/5498/21
категорія 111000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:
- визнати бездіяльність Головного управління державної податкової служби у Житомирській області щодо анулювання мого ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку (переведення на загальну систему оподаткування);
- зобов'язати Головне управління державної податкової служби у Житомирській області списати борг зі сплати єдиного соціального внеску.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до частини 6 статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Однак, подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам п.2 ч. 5, ч. 6 ст. 160 КАС України, оскільки в ній не зазначено номеру засобу зв'язку, офіційної електронної адреса або адреси електронної пошти представника позивача.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.
Так, в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної податкової служби у Житомирській області щодо не здійснення його анулювання як платника єдиного податку та не переведення його на загальну систему оподаткування. При цьому, в порушення пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України не пред'являє до відповідача вимоги про зобов'язання у зв'язку з такою бездіяльністю вчинити певні дії (здійснити вказане анулювання).
Крім того, в поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 просить зобов'язати Головне управління державної податкової служби у Житомирській області списати наявний у нього борг зі сплати єдиного соціального внеску, однак в порушення норм частини 1 статті 5 КАС України не заявляє вимоги про визнання протиправною відмови відповідача у здійсненні такого списання.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити заявлені ним позовні вимоги та привести їх у відповідність до вимог частині 1 статті 5 КАС України.
Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив, що в лютому 2021 року ним було подано до Головного управління ДПС у Житомирській області заяву про списання заборгованості з єдиного соціального внеску та подано відповідну звітність згідно вимог Закону України від 04.12.2020 №1072-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Разом з тим, копії вказаної заяви про списання боргу, а також жодних доказів, які підтверджували б подання звітності, позивач до суду не надав, що вказує на недотримання ним вимог ч. 4 ст.161 КАС України.
Частиною 3 статті 161 КАС України, визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання вищезазначених вимог законодавства ОСОБА_1 додав до позовної заяви квитанцію від 01.04.20021 №0.0.2073497969.1 про сплату судового збору в розмірі 908,00 гривень.
Разом з тим, ознайомившись зі змістом заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, суд прийшов до висновку, що судовий збір сплачений ним у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2102,00 гривень.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 одночасно заявлено дві вимоги немайнового характеру:
1) про бездіяльність Головного управління державної податкової служби у Житомирській області щодо нездійснення його анулювання як платника єдиного податку та не переведення його на загальну систему оподаткування;
2) щодо несписання Головним управління державної податкової служби у Житомирській області наявного у нього боргу з єдиного соціального внеску.
З вищезазначеного вбачається, що загальний розмір судового збору, який ОСОБА_1 повинен був сплатити при зверненні з даним позовом до суду становить 1816,00 гривень (2102,00 грн. * 0,4 * 2 = 1816,00 грн., де: 2102,00 грн. - прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, встановлений на 01 січня 2020 року; 0,4 - ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позову немайнового характеру; 2 - кількість заявлених позивачем вимог немайнового характеру).
Однак, позивач до позовної заяви долучив квитанцію від 01.04.2021, яка свідчать про сплату ним судового збору в розмірі 908,00 гривень.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 908,00 гривень (1816,00 грн. - 908,00 грн. = 908,00 грн.).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
1) належним чином оформленої уточненої позовної заяви (в 2-х екземплярах):
- із зазначенням у ній номеру засобу зв'язку, офіційної електронної адреса або адреси електронної пошти представника позивача - ОСОБА_2 ;
- із уточненням заявлених заявлених позовних вимог, шляхом приведення їх у відповідність до вимог частині 1 статті 5 КАС України;
2) належним чином завіреної копії заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про списання боргу з ЄСВ, а також доказів на підтвердження подання відповідної звітності;
3) належного доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 908,00 гривень.
Платіжні реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Житомирський окружний адміністративний суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович