Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 квітня 2021 р. Справа№200/2166/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, 8) про визнання незаконними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконними і скасування рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, від 23 грудня 2020 року №24/190 в частині відмови у підтверджені пільгового стажу роботи за Списком №2 за періоди роботи з 01 вересня 1989 року по 30 вересня 1989 та з 27 травня 1999 року по 14 вересня 2001 року за професією "садчика в печі та тунельні вагони" в ВАТ "КВЗ "Червоний Жовтень", а також рішень Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду №158 від 28 вересня 2020 року і №257 від 20 січня 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за Списком №2 та зобов'язання Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 24 вересня 2020 року із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 01 вересня 1989 року по 30 вересня 1989 року та з 27 травня 1999 року по 14 вересня 2001 року за професією "садчика в печі та тунельні вагони" в ВАТ "КВЗ "Червоний Жовтень", з 05 лютого 1986 року по 17 серпня 1988 року за професіями "слюсаря-ремонтника" та "оператора склоформуючої машини" в Костянтинівському заводі скловиробів", з 06 жовтня 1983 року по 10 листопада 1983 року за професією "оператора склоформуючої машини" в Київському склотарному заводі" та періоду служби в армії з 16 листопада 1983 року по 08 грудня 1985 року.
В обґрунтування позову посилається на те, що 24.09.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Комісії з питань підтвердження пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23 грудня 2020 року №24/190 було підтверджено період роботи за Списком №2 з 01 жовтня 1989 року по 30 вересня 1991 року на посаді «вивантажувача вогнетривких виробів з печей» та з 01 жовтня 1991 року по 26 травня 1999 року на посаді «садчика в печі та тунельні вагони» в ВАТ «КВЗ «Червоний Жовтень», а також відмовлено у підтверджені пільгового стажу роботи за Списком №2 за період роботи з 01 вересня 1989 року по 30 вересня 1989 року у зв'язку із відсутністю відомостей про нарахування заробітної плати та з 27 травня 1999 року по 14 вересня 2001 року на посаді «садчика в печі та тунельні вагони» в ВАТ «КВЗ «Червоний Жовтень» у зв'язку із непроведенням чергової атестації робочого місця.
28 вересня 2020 року та 20 січня 2021 року Костянтинівсько-Дружківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, з урахуванням рішення Комісії, були прийняті рішення №158 та №257 про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за Списком №2, які мотивовані відсутністю достатнього пільгового стажу за Списком №2.
Вважає рішення відповідача протиправними і такими, що порушує його соціальні та конституційні права.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, надав до суду відзив, в якому зазначив, що рішенням Управління від 20.01.2021 № 255 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України № 1058, оскільки відповідно до наданих документів та даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу його страховий стаж склав 33 роки 08 місяців 29 днів, пільговий стаж по Списку № 2 - 09 років 01 місяць 14 днів та на момент звернення за наявним страховим та пільговим стажем не досяг пенсійного віку, визначеного п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України № 1058.
Розгляд справи проведено за правилами ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .
Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
24.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою № 871 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 35).
До вказаної заяви було додано копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію трудової книжки, копію диплома про навчання, копію військового квитка, архівну копію особової картки форми Т-2, копію архівної довідки №05-07-07/669, копію архівної довідки № 05-07-07/668, копію архівної довідки № 05-07-07/635, архівну копію наказу «про підсумки атестації робочих місць» від 27.05.1994 №112", копію довідки, яка уточнює пільговий характер роботи та умови праці, №06-к від 05.04.2004, копії архівних довідок про заробітну плату від 07.08.2018 №05- 07-07/636, №05-07-07/637, № 05-07-07/638 та № 05-07-07/634.
Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28.09.2020 № 158 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 2.
Зазначено, що для підтвердження факту пільгової роботи за Списком № 2 за періоди роботи з 01.09.1989 по 30.09.1991 за професією вигрузчика вогнетривких матеріалів з печі, з 01.10.1991 по 14.09.2001 за професією садчика з печі та на тунельних вагонах 5 розряду на Костянтинівському вогнетривкому заводі «Красний Октябрь» заявником надано не повний пакет документів. Крім того, відповідно до записів у трудовій книжці від 30.06.1982 НОМЕР_3 та архівної довідки від 31.08.2020 № 05-07-07/668 заявник працював у Костянтинівському заводі скловиробів ім. 13 розстріляних робітників з 05.02.1986 по 17.08.1988 за професіями слюсаря ремонтника та оператора склоформувальних машин, проте записи у трудовій книжці не містять всіх необхідних даних для визначення права на призначення пенсії на пільгових умовах.
Позивачем подано пакет документів для відправлення на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Комісією з питань підтвердження стажу роботи на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняте рішення від 23.12.2020 № 24/190, яким ОСОБА_1 підтверджено періоди його роботи на пільгових умовах за Списком № 2 з 01.10.1989 по 30.09.1991 за професією вивантажувача вогнетривких виробів із печей, з 01.10.1991 по 26.05.1999 (за винятком періодів відпусток без збереження заробітної плати) на посаді садчика в печі та на тунельні вагони в ВАТ Костянтинівський вогнетривкий завод «Красний Октябрь» та відмовлено у підтвердженні періодів роботи на пільгових умовах за Списком № 2 з 01.09.1989 по 30.09.1989 у зв'язку з відсутністю відомостей про нарахування заробітної плати та з 27.05.1999 по 14.09.2001 у зв'язку з відсутністю документів про проведення атестації робочих місць за умовами праці з 27.05.1999.
18.01.2021 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою № 199 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 36).
Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28.09.2020 № 158 позивачеві повторно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного віку.
До пільгового стажу позивача за Списком № 2 не зараховано період його роботи з 01.09.1989 по 30.09.1989 у зв'язку з відсутністю відомостей про нарахування заробітної плати, з 27.05.1999 по 14.09.2001 у зв'язку з відсутністю документів про проведення атестації робочих місць за умовами праці з 27.05.1999, з 05.02.1986 по 17.08.1988 оскільки записи у трудовій книжці не містять всіх необхідних даних для визначення права на призначення пенсії на пільгових умовах (а.с. 11-17).
Відомості щодо незарахування інших періодів роботи або служби в армії позивача до його пільгового стажу у спірних рішеннях відсутні.
Відповідно до розрахунку стажу позивача, період його роботи з 08.08.1983 по 10.11.1983 та період проходження строкової військової служби зараховано до його страхового стажу, проте не зараховано до пільгового (а.с. 34).
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 (а.с. 13-16), копія якої наявна в матеріалах справи, позивач у спірний період працював:
у Київському склотарному заводі
- з 06.10.1983 по 10.11.1983 за професією оператора склоформуючих машин 3-го розряду машино-ванного цеху (нак. № 108к від 11.10.1983);
- 10 листопада 1983 року звільнений за статтею 36 КЗпП України через призов до Радянської армії (наказ №121-к від 14 листопада 1983 року);
- з 16.11.1983 по 08.12.1985 служба в Радянській армії (В/к -НУ №8397635);
у Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників»
- 05.02.1986 прийнятий у цех № 2 слюсарем-ремонтником електромонтажником 4-го розряду (наказ №19к від 03 лютого 1986 року);
- 08.08.1986 переведений оператором склоформуючих машин 5-го розряду у тому ж цеху (наказ №149-к від 22 серпня 1986 року);
- 17 серпня 1988 року звільнений за статтею 78 КЗпП України за власним бажанням (наказ №842 від 17 серпня 1988 року);
у ВАТ «Костянтинівський вогнетривкий завод «Красний Октябрь»»
- 01.09.1989 переведений вивантажувачем вогнетривких виробів з печі 4-го розряду у цех №2 (розп №18 від 6 вересня 1989 року);
- з 01.10.1991 переведений садчиком з печі та на тунельних вагонах 5-го розряду у цех №2 (розп №10 від 1 жовтня 1991 року);
- 14.09.2001 звільнений за угодою сторін (нак. № 298-к від 01.10.2001).
Відповідно до військового квитка НОМЕР_4 позивач проходив військову службу з 16 листопада 1983 року по 08 грудня 1985 року (а.с. 15).
Приймаючи рішення по суті спору, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відтак, наявність уточнюючої довідки для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці є необхідною лише за умови, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу.
Суд зазначає, що при поданні заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 позивачем, окрім копії трудової книжки із записами про те, що він працював з 06 жовтня 1983 року по 10 листопада 1983 року оператором склоформуючої машини в Київському склотарному заводі», з 05 лютого 1986 року по 17 серпня 1988 року слюсарем-ремонтником та оператором склоформуючої машини в Костянтинівському заводі Скловиробів», з 01 вересня 1989 року по 30 вересня 1991 року вивантажувачем вогнетривких виробів з печей та з 01 жовтня 1991 по 14 вересня 2001 року садчиком в печі та тунельні вагони в ВАТ «КВЗ «Красний Октябрь», також були додані архівна довідка №05-07-07/635 від 07.08.2018 та пільгова довідка №06-к від 05.04.2004 з відомостями про пільговий характер роботи за Списком №2 за період з 01 вересня 1989 року по 30 вересня 1991 року за професією «вивантажувача вогнетривких виробів з печей» та з 01 жовтня 1991 по 14 вересня 2001 року за професією «садчика в печі та тунельні вагони» в ВАТ «КВЗ «Красний Октябрь» із посиланням на Наказ про результати атестації робочого місця №112 від 27 травня 1994 року, відповідно до якого посади «вивантажувача вогнетривких виробів з печей» та «садчика в печі та на тунельні вагони» були атестована (віднесені) за Списком №2, та архівна довідка №05-07-07/668 від 31 серпня 2020 року, яка підтверджує стаж роботи позивача з 05 лютого 1986 по 17 серпня 1988 року за професіями «слюсаря-ремонтника» та «оператора скло формуючої машини» в Костянтинівському заводі Скловиробів».
Виходячи з аналізу зазначеного, суд приходить до висновку, що вони містять належні та достатні відомості щодо періодів і характеру виконуваної позивачем роботи та визначають його право на пенсію на пільгових умовах, у зв'язку з чим відмова відповідача у незарахуванні їх до пільгового стажу роботи позивача з підстав ненадання уточнюючих довідок про характер роботи є протиправною, оскільки не ґрунтується на приписах діючого законодавства.
Крім того, право позивача на пільгову пенсію за Списком № 2 підтверджено вищенаведеним наказом по підприємству «Про результати атестації робочих місць за умовами праці».
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Таким чином, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. До 01.01.92 були чинними Список №1 та Список №2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, а після - списки, затверджені: постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
Так, професія «слюсаря-ремонтника» віднесена до Списку №2 відповідно до пункту 10 розділу XIX Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 "Скляне та фарфоро-фаянсове виробництво» та пункту 1а розділу XVIII Постанови КМУ №162 від 11.03.1994, код професії 2190100а- 18559. Також після 1992 року ця професія атестована на підприємстві ОП «Завод Скловиробів» за Списком №2 відповідно до Наказу про атестацію робочого місця №304-к від 08.06.1994, код 2190100а-18559.
Професія «оператора склоформувальної машини» віднесена до Списку №2 відповідно до пункту 10 розділу XIX Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 "Скляне та фарфоро-фаянсове виробництво» та пункту 1а розділу XVIII Постанови КМУ №162 від 11.03.1994, код 2190100а-16049. Також після 1992 року ця професія атестована на підприємстві ОП «Завод Скловиробів» за Списком №2 відповідно до Наказу про атестацію робочого місця №304-к від 08.06.1994, код 2190100а-16049.
Професія «вивантажувача вогнетривких виробів» віднесена до Списку №2 відповідно до пункту 1а розділу VI "Виробництво шамоту, магнезитового порошку, шамотних, динасових, хромомагнезитових, магнезито-хромових, магнезитових та карборундових виробів» Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 та Постанови КМУ №162 від 11.03.1994.
Професія «садчика в печі та на тунельні вагони» віднесена до Списку №2 відповідно до пункту 1а розділу VI "Виробництво шамоту, магнезитового порошку, шамотних, динасових, хромомагнезитових, магнезито-хромових, магнезитових та карборундових виробів» Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, розділу V "Виробництво вогнетривів» Постанови КМУ №162 від 11.03.1994, код 2060000а-18107. Також після 1992 року ця посада атестована на підприємстві ВАТ КВЗ «Красний Октябрь» за Списком №2 відповідно до Наказу про атестацію робочого місця №112 від 27.05.1994, код 2060000а-18107.
Отже, враховуючи наведене, вказані професії, за якими працював позивач у спірні періоди часу, віднесені до Списку №2 та встановлені у цій справі обставини свідчать, що спеціальний трудовий стаж позивача у спірні періоди підтверджується записами в його трудовій книжці.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Отже, як зазначено вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Суд наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 «Кодексу законів про працю України» (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Отже, суд приходить висновку, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 24 вересня 2020 року.
Отже, суд вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року № 520/15025/16.
Таким чином, враховуючи відомості, які містяться у трудовій книжці позивача та наданих довідках, незарахування періоду роботи з 01 вересня 1989 року по 30 вересня 1989 року та з 27 травня 1999 року по 14 вересня 2001 року за професією "садчик в печі та тунельні вагони" в ВАТ "КВЗ "Червоний Жовтень", з 05 лютого 1986 року по 17 серпня 1988 року за професіями "слюсарь-ремонтник" та "оператор склоформуючої машини" в Костянтинівському заводі скловиробів", з 06 жовтня 1983 року по 10 листопада 1983 року за професією "оператор склоформуючої машини" в Київському склотарному заводі" є протиправним.
Що стосується позовних вимог про зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду служби в Радянській армії з 16 листопада 1983 року по 08 грудня 1985 року, суд зазначає таке.
Частиною 4 статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше.
На період проходження позивачем військової служби діяло "Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій", затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590.
Пунктом "к" частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.
При призначені на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти "а" та "б" пункту 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" та "л", дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
Зі змісту трудової книжки позивача вбачається, що до періоду військової служби позивач працював за професією, що передбачена Списком №2, - "оператор склоформуючої машини" в Київському склотарному заводі", у зв'язку з чим період служби в Радянській армії з 12 травня 1984 року по 16 червня 1986 року має бути зарахований відповідачем до Списку №2.
Як вбачається з рішень відповідача період служби позивача в Радянській армії не зазначений. Проте, оскільки суд дійшов висновку, що період з 16 листопада 1983 року по 08 грудня 1985 року служби в Радянській армії є обґрунтованим, то при повторному розгляді заяви позивача відповідач має зарахувати до пільгового стажу позивача вказаний період.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження задля повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Доказів здійснення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на встановлення права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за спірний період, зокрема, направлення запитів щодо отримання таких документів до юридичних осіб, суду не надано.
Таким чином, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно ненадання позивачем документів щодо його пільгового стажу роботи, оскільки органи ПФУ мають широкий спектр повноважень щодо встановлення фактів, які мають значення при вирішенні питання щодо призначення пенсії на пільгових умовах.
У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно із статтею 21 Конституції України усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувані рішення відповідачів є протиправними та підлягають скасуванню.
Пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним і належним способом правового захисту у даній справі буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 24 вересня 2020 року із зарахуванням до пільгового стажу позивача за Списком №2 періодів роботи з 01 вересня 1989 року по 30 вересня 1989 року та з 27 травня 1999 року по 14 вересня 2001 року за професією "садчик в печі та тунельні вагони" в ВАТ "КВЗ "Червоний Жовтень", з 05 лютого 1986 року по 17 серпня 1988 року за професіями "слюсарь-ремонтник" та "оператор склоформуючої машини" в Костянтинівському заводі скловиробів", з 06 жовтня 1983 року по 10 листопада 1983 року за професією "оператор склоформуючої машини" в Київському склотарному заводі" та періоду служби в армії з 16 листопада 1983 року по 08 грудня 1985 року.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн. відповідно до квитанції № 0.0.2029317914.1 від 24.02.2021.
Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, 8) про визнання незаконними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, 8) від 23 грудня 2020 року №24/190 в частині відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у підтверджені пільгового стажу роботи за Списком №2 за періоди роботи з 01 вересня 1989 року по 30 вересня 1989 та з 27 травня 1999 року по 14 вересня 2001 року за професією "садчик в печі та тунельні вагони" в ВАТ "КВЗ "Червоний Жовтень".
Визнати протиправними та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) №158 від 28 вересня 2020 року і №257 від 20 січня 2021 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за Списком №2.
Зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; 85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 24 вересня 2020 року із зарахуванням до його пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 01 вересня 1989 року по 30 вересня 1989 року та з 27 травня 1999 року по 14 вересня 2001 року за професією "садчик в печі та тунельні вагони" в ВАТ "КВЗ "Червоний Жовтень", з 05 лютого 1986 року по 17 серпня 1988 року за професіями "слюсарь-ремонтник" та "оператор склоформуючої машини" в Костянтинівському заводі скловиробів", з 06 жовтня 1983 року по 10 листопада 1983 року за професією "оператор склоформуючої машини" в Київському склотарному заводі" та періоду служби в армії з 16 листопада 1983 року по 08 грудня 1985 року.
Стягнути з Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; 85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09 квітня 2021 року.
Суддя С.В. Ушенко