Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 квітня 2021 р. Справа№200/2363/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Позов вмотивовано тим, що позивач звернувся до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявами, в яких просивповідомити щодо причин не зарахування до його страхового та пільгового стажу певних періодів роботи.Відповідями від 09.02.2021 № 81-69/К-02/8-0572/21 та №83-71/К-02/8-0572/21 позивачу було повідомлено, що період з 01.08.2017 по 01.02.2021 не було зараховано до страхового стажу через несплату підприємством єдиного соціального внеску та не зараховано до пільгового стажу період роботи з 16.04.1985 по 09.04.1990, оскільки не надано довідку, що підтверджує пільговий характер роботи. Вважаючи такувідмову відповідача протиправною щодо обчислення пенсії позивача, він звернувся до суду з даним позовом.
Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, щонеможливість здійснення призначення пенсії позивачу викликана неправомірними діями роботодавця, а не порушенням вимог чинного законодавства з боку відповідача, тому управління не повинно нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків страхувальниками.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними повідомленнями.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача через веб-портал із заявами,в яких просив повідомити щодо причин не зарахування до його страхового та пільгового стажу певних періодів роботи.
Листом Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.02.2021 № 81-69/К-02/8-0572/21, позивача було повідомлено, що йому проведено індивідуальний перерахунок пенсії з 01.04.2018 та з 01.04.2020.Період з 01.08.2017 по 01.02.2021 не було зараховано до страхового стажу через несплату ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» єдиного соціального внеску.
Листом Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.02.2021 №83-71/К-02/8-0572/21, позивача було повідомлено, що йому не було зараховано період роботи за Списком №2 з 16.04.1985 по 09.04.1990, оскільки не надано довідку, що підтверджує пільговий характер роботи.
Позивач оскаржує вищевказані відмови відповідача як такі, що порушують норми чинного законодавства та його конституційні права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV, визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до приписів ст. 26 Закону № 1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
На підставі частини 1 статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Закон № 1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. (далі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637, визначено, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду з 16.04.1985 по 09.04.1990, суд зазначає наступне.
Відповідачем не було зараховано позивачу період роботи за Списком №2 з 16.04.1985 по 09.04.1990, оскільки не надано довідку, що підтверджує пільговий характер роботи.
В матеріалах справи міститься трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 , яка містить відображені записи про те, що ОСОБА_1 в період з 16.04.1985 по 09.04.1990 працював матросом.
У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що постановою ради міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, посада матроса була віднесена до пільгових робіт за Списком №2.
Так, з постанови ради міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, вбачається, що до пільгових робіт які передбачені Списком №2, відноситься посада - Матроси та берегові робітники на драгах; матроси, зайняті ловом и обробкою риби, морзвіра, крабів і морепродуктів.
Суд зауважує, що трудова книжка позивача не засвідчує трудову діяльність позивача в спірний період в якості ані матроса на драгу ані матроса зайнятого ловом риби.
Відповідач у своєму листі від 09.02.2021 №83-71/К-02/8-0572/21 зазначив позивачу,що йому необхіднонадати довідку, що підтверджує пільговий характер роботи.
Так, в матеріалах справи міститься довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії або відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана Севастопольським Державним підприємством «Атланта» від 28.10.2010, в якій зазначено, що ОСОБА_1 в спірний період працював на посадах плав составу рибної промисловості.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надання вищевказаної довідки до Пенсійного органу, що в свою чергу нівелює твердження позивача, про те що відповідачем безпідставно не були прийняті належні документи в підтвердження пільгового стажу в період з 16.04.1985 по 09.04.1990.
Таким чином, враховуючи зазначене, в судовому порядку позивачем не було доведено, що його робота в період з 16.04.1985 по 09.04.1990 відносилась до Списку №2 та він надав до відповідача належні документи в підтвердження пільгового стажу роботи, як це передбачено пенсійним законодавством.
Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо зарахування до страхового та пільгового стажу періоду з 01.08.2017 по 01.02.2021 на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», суд зазначає наступне.
Період з 01.08.2017 по 01.02.2021 відповідачем не було зараховано через несплату ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» єдиного соціального внеску.
З трудової книжки серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 з 08.08.2005 був прийнятий в ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» на посаду гірника з повним робочим днем під землею. На момент розгляду даної справи, позивач продовжує працювати на згаданому підприємстві.
У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
За приписами ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Суд зазначає, що відповідальність за несплату страхових внесків несе роботодавець та особа не може бути позбавлена свого права на пенсіонне забезпечення, у зв'язку із не належним виконанням роботодавцем своїх прямих обов'язків.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Разом з тим, записи у трудовій книжці про періоди роботи на відповідних посадах і у наведений період часу є належним доказом пільгової роботи позивача, а відповідальність за належне і правильне оформлення документів, сплату страхових внесків, тощо покладається на керівника підприємства, організації.
За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне виконання роботодавцем своїх обов'язків щодо сплати єдиного соціального внеску на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Наведена бездіяльність відповідача свідчить про недбале ставлення пенсійного органу при вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
Як вже зазначалось, позивачу було проведено індивідуальний перерахунок пенсії з 01.04.2018 та з 01.04.2020, без зарахування до пільгового та страхового стажу періоду з 01.08.2017 по 01.02.2021 на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля».
Статтею 58 Закону 1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
З урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення про призначення/перерахунок пенсії, відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та визначення підстав, за яких призначається/перераховується даний вид пенсії, суд вважає за належне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до пільгового та страхового стажу позивача періоду з 01.08.2017 по 01.02.2021 на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» та зобов'язати відповідача зробити повторний індивідуальний перерахунок пенсії позивача з 01.04.2018 та з 01.04.2020 з врахуванням до пільгового та страхового стажу періодів з 01.08.2017 по 01.02.2021 на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля».
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 15.02.2021, позивач за подання адміністративного позову сплатив 908,00 грн. судового збору.
Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6, ЄДРПОУ: 41247274) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 41247274) щодо не зарахування до пільгового та страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) періоду з 01.08.2017 по 01.02.2021 на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля».
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 41247274) зробити повторний індивідуальний перерахунок пенсі їОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.04.2018 та з 01.04.2020 з врахуванням до пільгового та страхового стажу періоду з 01.08.2017 по 01.02.2021 на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля».
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6, ЄДРПОУ: 41247274) судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 квітня 2021 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець