Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
12 квітня 2021 р. Справа №200/3869/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1
до відповідача: Управління соціального захисту населення Шевченківського району Харківської міської ради, місцезнаходження: пр. Науки, буд. 17-А, Шевченківський район, м. Харків, 61166
про: визнання протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району Харківської міської ради щодо відмови в перерахунку та здійсненні за 2020 рік разової грошової допомоги ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинні редакції статті 12 згідно із Законом № 367-ХIV від 25.12.1998 року) з урахуванням виплачених сум, стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 6800 грн. як недонараховану суму виплати за 2020 рік разової грошової допомоги, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинні редакції статті 12 згідно із Законом № 367-ХIV від 25.12.1998 року) з урахуванням виплачених сум.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Шевченківського району Харківської міської ради про визнання протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району Харківської міської ради щодо відмови в перерахунку та здійсненні за 2020 рік разової грошової допомоги ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинні редакції статті 12 згідно із Законом № 367-ХIV від 25.12.1998 року) з урахуванням виплачених сум, стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 6800 грн. як недонараховану суму виплати за 2020 рік разової грошової допомоги, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинні редакції статті 12 згідно із Законом № 367-ХIV від 25.12.1998 року) з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивач вказував на те, що ним не порушений строк звернення до суду та звертав увагу на те, що ч. 2 ст. 11 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають право на пенсію, та особам з інвалідністю» суми державної соціальної допомоги відповідним особам, які не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує відповідну допомогу, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Тобто, на думку позивача законодавець, усвідомлюючи значущість соціальних виплат для осіб, які їх отримують, закріпив нормою матеріального права положення, відповідно до якого виплати недоотриманої соціальної допомоги виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким строком.
Крім того, позивач зазначає, що порушення права на соціальний захист, що допущене відповідачем має характер триваючої дії та існує і на даний час, оскільки він не отримав грошову допомогу до 5 травня в передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV від 25.12.1998 року) розмірі. Тобто, порушення права за захистом якого позивач звернувся до суду має триваючу дію не припинене й досі, а тому може мати вихідної дати для обчислення строку звернення до суду.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом позивач просив суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 6800 грн. як недонараховану суму виплати за 2020 рік разової грошової допомоги, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинні редакції статті 12 згідно із Законом № 367-ХIV від 25.12.1998 року) з урахуванням виплачених сум.
Як вбачається з позову допомогу до 5 травня у розмірі 1390 грн позивач отримав у квітні 2020 року. Тобто, позивач міг бути обізнаним про порушення свого права саме з квітня 2020 року.
З даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 02 квітня 2021 року.
Таким чином, позивач звернувся до суду через більш ніж рік після того як дізнався (або повинен був дізнатись) про порушення його права на отримання допомоги до 5 травня у належному розмірі.
Згідно статей 22, 64 Конституції України право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Застосовуючи строки у зазначеній сфері потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист.
Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати.
У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду із позовом, що буде вже способом реалізації права на судовий захист.
Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи.
У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оспорює бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, передбаченому статями 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-ХІІ) в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV «Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно положень статті 17-1 Закону № 3551-ХІІ особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги у належному розмірі (або доплата до виплаченої раніше у меншому розмірі допомоги) у 2020 році і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому фактично нарахована та сплачена в якості цієї допомоги, - це 30 вересня 2020 року.
Відповідно, перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з даним позовом підлягає обрахуванню саме з 30 вересня 2020 року.
Аналогічна позиція щодо строку звернення до суду з адміністративними позовом у справах цієї категорії висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 6 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17 (К/9901/1172/17), від 7 березня 2018 року у справі № 664/51/17 (К/9901/30405/18), від 10 травня 2018 року у справі № 389/1042/17 (2-а/389/47/17).
З відповідним позовом, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду лише 02 квітня 2021 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого чинним законодавством України.
Також, суд зазначає, що виплата допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які, на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.
Суд не приймає посилання позивача на положення вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та осіб з інвалідністю», оскільки положення зазначеного закону розповсюджуються на осіб, які не мають права на пенсію, та осіб з інвалідністю.
Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що позивач відносить до категорії осіб на яких розповсюджуються положення вищезазначеного Закону.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що викладені позивачем позовній заяві обставини стосовно того, що ним не пропущений строк звернення до суду є не поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене позивачу необхідно надати суду вмотивоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та надати докази, які підтверджують обставини викладені у клопотанні.
В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шевченківського району Харківської міської ради про визнання протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району Харківської міської ради щодо відмови в перерахунку та здійсненні за 2020 рік разової грошової допомоги ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинні редакції статті 12 згідно із Законом № 367-ХIV від 25.12.1998 року) з урахуванням виплачених сум, стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 6800 грн. як недонараховану суму виплати за 2020 рік разової грошової допомоги, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинні редакції статті 12 згідно із Законом № 367-ХIV від 25.12.1998 року) з урахуванням виплачених сум - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду вмотивованого клопотання про поновлення строків звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду цього Кодексу.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Олішевська