12 квітня 2021 року Справа №160/5580/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі № 160/5580/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протипранвими дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.03.2021 року Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою у порядку статті 378 КАС України про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року у справі №160/5580/20 до вирішення справи у суді касаційної інстанції, але не більше одного року з дня ухвалення рішення.
В обґрунтування зазначено, що відповідно до статті 90 Закону України «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період. Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, визначено, що Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Статтею 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. На виконання зазначених положень Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників». Відповідно до підпунктів 35-40 Порядку № 845 у разі безспірного списання коштів державного бюджету, стягувачі подають виконавчі документи за місцем знаходження органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Після встановлення органом казначейства відсутності підстав для зупинення безспірного списання, виконавчі документи надсилаються для виконання до Державної казначейської служби України. Виконання оскаржуваних судових рішень відбувається органами казначейства шляхом безспірного списання коштів юридичної особи - боржника, які виділені з державного бюджету України на підставі затверджених кошторисів для відповідних цілей, зокрема, для здійснення прокуратурою конституційних функцій, визначених статтею 131-1 Конституції України. Зазначене може поставити під загрозу функціонування системи прокуратури та належного здійснення конституційних функцій. Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 7 Закону України «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється виключно з Державного бюджету України. Окрім того, згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у справах № 153/1591/17-ц постанова від 15.04.2020, № 263/2983/16-ц постанова від 26.02.2020, № 757/4906/15-ц постанова від 27.02.2019, № 1570/771/2012 постанова від 26.09.2018, №754/8605/16-ц від 01.08.2018. Дніпропетровською обласною прокуратурою було подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі № 160/5580/20, в якій, зокрема, поставлено питання щодо зупинення виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі. Таким чином, наразі питання зупинення дії вказаного рішення перебуває на розгляді Верховного Суду.
З урахуванням викладеного, з метою недопущення використання бюджетних коштів до постановлення остаточного рішення у справі, є доцільним відстрочити виконання рішення суду від 07.12.2020 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі. Виплата ОСОБА_1 коштів на виконання судового рішення у справі № 160/5580/20 унеможливить їх повернення у разі задоволення касаційної скарги обласної прокуратури.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року заяву призначено до розгляду в порядку письмово провадження.
26 березня 2021 року до суду від позивачки надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення, посилаючись на відсутність законних підстав на відстрочення.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні цієї заяви, виходячи з такого.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі № 160/5580/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними та скасовано рішення №278 від 10.04.2020 кадрової комісії №1 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 , наказ прокурора Дніпропетровської області №417к від 30.04.2020 про звільнення позивача з посади прокурора відділу забезпечення обвинувачення в регіоні управління підтримання обвинуваченням в суді прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури з 14.05.2020. Поновлено ОСОБА_1 в Дніпропетровській обласній прокуратурі на посаді прокурора першого відділу забезпечення обвинувачення в регіоні управління підтримання публічного обвинувачення в суді з 15.05.2020. Стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.05.2020 по 07.12.2020 в розмірі 149007,43 грн.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із того, що відповідно до частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, згідно із частиною четвертою вказаної норми, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, єдиною правовою підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання.
Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, відповідно до положень статей 72-77 КАС України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Дніпропетровська обласна прокуратура, як на підставі для відстрочення виконання судового рішення посилалась на те, що виплата на підставі рішення суду середнього заробітку за час вимушеного прогулу призведе до непередбачених кошторисом витрат, що може мати наслідком недостатність коштів для виплати заробітної плати працівникам органів прокуратури. А також на неможливість повороту виконання судового рішення у разі задоволення касаційної скарги.
Таким чином, виняткові обставини, які ускладнюють його виконання, які підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не заявлені. Клопотання заявника по суті зводиться до непогодження із судовими рішеннями. Доказів неможливості виконання судового рішення заявником не надано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявником не надано доказів на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у зв'язку із чим процесуальна можливість відстрочення виконання рішення суду відсутня.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про відстрочення виконання рішення суду.
У зв'язку з перебуванням судді Коренева А.О. у відрядженні повний текст ухвали складений -12.04.2021 року
Керуючись статтями 243, 248, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про відстрочення виконання рішення суду у справі № 160/5580/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя (підпис) А.О. Коренев
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді А.Ю. Сичевська
12.04.2021