79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"01" квітня 2021 р. м.Львів Справа №921/187/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Федорів Н.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від 22.01.2021 за № 066-03/44
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.12.2020 (повний текст рішення складено 30.12.2020, суддя Андрусик Н.О., м. Тернопіль)
у справі № 921/187/20
за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі
до відповідача Приватного підприємства «Тернопільзв'язокбуд-Свемон», м. Тернопіль
про стягнення 97396,80 грн. збитків
представники:
від позивача Савченко Д.О. - адвокат;
від відповідача Будз Т.В. - адвокат;
16.03.2020 на розгляд Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі до Приватного підприємства «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» про стягнення збитків в розмірі 97 396,80 грн. (Т-1, а.с.1-3).
Позовні вимоги мотивовано тим, що 11.07.2019 сторонами було укладено у спрощеній формі господарський договір про надання робіт та послуг з перевезення, демонтажу, погрузки, розгрузки банкомата, що підтверджується рахунком на суму 6042,00 грн. та платіжним документом про оплату рахунка. Згідно умов даного договору, відповідач мав здійснити демонтаж, погрузку та перевезення банкомата з смт. Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області на філію АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі. Однак, при вивантаженні банкомата, внаслідок його падіння, банкомату завдано фізичних пошкоджень, про що складено акт від 23.10.2020. При цьому, позивач вказує, що падіння банкомату відбулося з вини працівників ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон», відповідно, просить стягнути з відповідача збитки, що полягають у вартості ремонтних робіт, які підтверджені довідкою ТОВ «Реноме Смарт» №41 від 17.01.2020. Відповідач дані факти заперечує. Сплачені банком у липні 2019 року кошти в сумі 6042,00 грн. за послуги з перевезення, відповідачем повернуто у грудні 2019 року як помилково зараховані, що на думку, позивача, свідчить про невизнання відповідачем як факту укладення правочину, так і спричинення збитків, а тому просить захистити порушені матеріальні права та стягнути підприємству суму завданих збитків. Дані вимоги мотивовано положеннями ст. ст. 181, 222, 216, 224-226 ГК України, ст. ст. 11,22, 202, 207, 509, 611 ЦК України.
Відповідач - ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» у відзиві заперечує позовні вимоги, стверджує про відсутність з банком будь-яких договірних відносин, адже, всупереч ч.2 ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу між сторонами не укладався у письмовій формі; перевізні документи не оформлялися; у власності підприємства немає транспортних засобів для здійснення вантажних перевезень. Зазначає, що наданий рахунок від 11.07.2019 є лише оціночним розрахунком вартості робіт, і не може розцінюватися як доказ виникнення правовідносин між сторонами спору з надання послуг (виконання робіт). Кошти в сумі 6042,00 грн. по договору, який не був укладений між сторонами, в кінці календарного року підприємством повернуті як помилково (безпідставно) зараховані і заперечень з цього приводу Банком не було висловлено. Зокрема також наголошує на тому, що 23.10.2019 ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» не уповноважувало своїх працівників на виконання робіт з демонтажу, погрузки та перевезення банкомату в смт. Скала-Подільська Борщівського району. Дана подія відбулась в 21:00 год., після закінчення робочого часу, а тому підприємство не несе відповідальності за своїх працівників у позаробочий час.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.12.2020 у справі №921/187/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд послався на те, що позивачем не було доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданими збитками. Крім цього, судом зазначено про те, що наявні у справі документи та встановлені судом обставини свідчать, що товарно-транспортних документів на перевезення банкомату сторонами не оформлялось, підприємством-перевізником подорожні листи не виписувалися, а пошкодження вантажу оформлено 28.10.2019 за актом, котрий не підписаний обома сторонами без вказівки конкретного виду пошкоджень, а одноосібно, тобто з порушенням Правил перевезення вантажів, відповідно не мають сили доказу. Враховуючи наведені обставини, місцевим господарським судом зроблено висновок про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами наявності усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, розміру завданих збитків, прямого причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками кредитора, що унеможливлює притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому, судом враховано положення ст. ст. 11, 16, 22, 202, 203, 205, 207, 626, 628, 638-642, 901, 908, 909, 924 ЦК України, ст.ст. 181, 224, 225, 307, 314 ГК України, ч.1 ст. 48, ч.1 ст. 50 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 10.1, 11.1, 11.3, 14,3, 14.4, 15.3-15.6 Правила перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 та п.1, 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою КМ України від 25.02.2009 №207.
Позивач - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі, не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що останнє прийнято з порушенням норм матеріального права, невірним встановленням фактичних обставин справи, нез'ясуванням усіх обставин справи, що мають значення для справи та зроблено відповідно невірні висновки, що призвели до ухвалення неправомірного, незаконного та необґрунтованого рішення.
Скаржник вказує, що падіння банкомата відбулось не внаслідок його фактичного перевезення з смт. Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області, а саме під час виконання відповідачем робіт з розгрузки вже доставленого вантажу за адресою філії АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі, а тому застосування судом норм законодавства які регулюють правові відносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні вважає помилковим. Вказує, що в рахунку №3 від 11.07.2019 зазначено: «товари (роботи, послуги)», що підтверджує те, що на дані правовідносини розповсюджуються норми законодавства які регулюють правовідносини по наданню послуг/підряду.
Також скаржник вказує, що АТ «Укрексімбанк» не являється ні перевізником, ні особою, в розумінні ч.1 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про покладення виконання положень ч.1 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.п.1-2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою КМ України від 25.02.2009 №207, на позивача. Перелічені документи в даних положеннях, на підставі яких виконуються вантажні перевезення - покладаються саме на відповідача.
Скаржник також посилається на те, що згідно вимог ст. 50 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 909 ЦК України - законодавець не обмежує сторін даних правовідносин у виборі порядку та форми укладення договору перевезення. Підтвердженням його укладення можуть бути й інші документи, такі як накладна, квитанція тощо, в даному випадку рахунок відповідача №3 від 11.07.2019.
Судом на думку скаржника не взяті до уваги та не досліджені наступні докази, а саме заяви свідка ОСОБА_1 від 13.03.2020 та головного інженера ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» - ОСОБА_2 .
Також, скаржник керуючись п.6 ч.2 ст. 258 ГПК України вказує, що у провадженні сектору дізнання ТВП ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020215010000287 від 02.09.2020 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України , внесених на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/13593/20 від 19.08.2020 по заяві ОСОБА_2 , у якій згідно заяви зобов'язано АТ «Укрексімбанк» надати інформацію у формі відповідей на питання про подію що є підставою і предметом розгляду даної справи.
Відповідно до цього, просить: зобов'язати сектор дізнання Тернопільського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області надати належним чином засвідчену копію матеріалів кримінального провадження №12020215010000287; скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.12.2020 у справі №921/187/20 та прийняти нове, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі до ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» про стягнення збитків задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи такої, вказуючи на те, що жодного письмового договору перевезення вантажу між сторонами не укладалось, що не заперечує і сам позивач. Посилання скаржника на те, що документи, які визначені в ч.2 ст. 307 ГК України повинен був скласти відповідач вважає безпідставним, оскільки транспортна накладна чи акти про демонтаж, погрузку чи розгрузку банкомата повинні складатися за участі двох сторін. За їх відсутності позивач не вправі був передавати до перевезення банкомат і не вправі ставити питання про його пошкодження при розгрузці, так як не складався акт про передачу цього банкомата до перевезення за участі двох сторін з описом технічних та якісних характеристик цього банкомата. Не можуть бути взяті до уваги і дані акту від 28.10.2019, на підставі якого лише 17.01.2020 була проведена оцінка завданих збитків, оскільки у вказаному акті взагалі не було конкретизовано відповідних пошкоджень банкомата. Пред'явлений позивачем рахунок ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» від 11.07.2019 не є належним письмовим доказом, що підтверджує укладення між сторонами договору перевезення банкомата. При цьому, відповідач також вказує на те, що ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» не здійснює діяльність по перевезенню вантажу, не має на підприємстві власних транспортних засобів для перевезення, і станом на 23.10.2019 не відправляло своїх працівників у відрядження на виконання робіт в смт. Скалу Подільську Тернопільської області, та не укладало договорів (не подавало заявок) на перевезення вантажів. Відповідно до цього, просить відмовити в апеляційній скарзі позивача, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.12.2020 у справі №921/187/20 залишити без змін.
В судове засідання 01.04.2021 з'явились представники сторін, які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Представником скаржника в судовому засіданні 01.04.2021 підтримано клопотання про зобов'язання сектору дізнання Тернопільського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області надати належним чином засвідчену копію матеріалів кримінального провадження №12020215010000287, заявлене в апеляційній скарзі.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи, надав докази неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно вимог ч.6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду , лише в питанні , чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вивчивши заявлене клопотання представника скаржника в сукупності з матеріалам справи та враховуючи положення ч.6 ст. 75, ч.3 ст.269 ГПК України, судова колегія ухвалила відмовити в задоволенні такого, з огляду на те, що встановлені обставини в кримінальному провадженні №12020215010000287 повинні бути підтверджені вироком, якого на даний час немає, а лише йдуть процесуальні дії по такому.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.12.2020 у справі №921/187/20 нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
11.07.2019 Приватним підприємством «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» виставлено рахунок №3 суму 6042,00 грн., що становить вартість послуг з демонтажу, погрузки, розгрузки, перевезення банкомата. Покупцем даних послуг визначено АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (Т-1, а.с.4).
24.07.2019 згідно меморіального ордеру №862948 АТ «Державний експортно-імпортний банк України» перераховано на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» грошові кошти в сумі 6042,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за демонтаж, перевезення, погрузку та розгрузку банкомата (Тернопіль) згідно рахунка №3 від 11.07.2019» (Т-1, а.с.5).
27.12.2019 зазначені кошти, на підставі меморіального ордеру №178 ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» повернуті банку як помилково зараховані (Т-1, а.с.21).
Як вбачається з обставин справи та пояснень представників сторін, обставини щодо виставлення рахунка та перерахування коштів, їх повернення визнаються учасниками справи. Водночас, підстави вчинення цих дій кожною із сторін є відмінними, а саме:
- Банк стверджує, що 11.07.2019 між сторонами виникли договірні відносини з надання послуг з демонтажу, погрузки та розгрузки банкомата за серійним номером 5300629370 та його перевезенню з смт. Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області (вул.Кам'янець-Подільська, 1А) до м.Тернополя (вул.Шептицького, 21), адже дані послуги Банком оплачені.
- ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» вказує про відсутність між сторонами договірних правовідносин, оскільки сторонами не визначено істотних умов договору; щодо сплачених коштів зазначає, що такі були перераховані в якості оплати за правочином, який сторонами так і не був укладений, тому дані кошти повернуто банку.
23.10.2019 начальником загального відділу Філії АТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Тернополі ОСОБА_1 складено акт, з якого вбачається, що: 23.10.2019 близько 21:10 год. під час виконання робіт по вивантаженню банкомата за інвентарним №4401943 (серійний №5300629070, модель Pro Cash2050xeUSB) на вул. Шептицького, 21 у м. Тернополі, представником виконавця робіт головним інженером ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» Прокопом Володимиром Михайловичем допущено падіння банкомата з гідравлічної платформи автомобіля, внаслідок чого банкомат зазнав фізичних ушкоджень. На місці події були присутні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та водій, особу якого при складенні даного акту не було встановлено, як і номерний знак автомобіля, яким надавалися послуги з перевезення (Т-1, а.с.6).
В даному акті зазначено, що головний інженер ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» ОСОБА_2 , який спричинив падіння банкомата від підписання акту відмовився, а факт падіння банкомата зафіксовано на записах камер відеоспостереження філії Банку.
Даний акт від 23.10.2019 складено одноосібно начальником загального відділу філії АТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Тернополі ОСОБА_1 та ним підписаний, а затверджений керуючим філією банку Головатим І.Г. 28.10.2019 (Т-1, а.с.6).
Місцевим господарським судом при розгляді справи досліджено долучений позивачем до справи відеозапис події (CD-R диск за серійним №N120CK1101D324672A1), що зафіксована в акті від 23.10.2019, на яку посилається позивач та встановлено, що на відеозаписі в інтервалі запису 11:44-11:54 хв. відображено падіння банкомата у вечірню пору доби (Т-1, а.с.61).
28.10.2019 начальником загального відділу Філії АТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Тернополі повторно складено акт про те, що 23 жовтня 2019 року представниками виконавця робіт під час вивантаження банкомата (інвентарний номер 4401943, серійний номер 5300629370, модель ProCash 2050хе USB) з гідравлічної платформи автомобіля за адресою філії AT Укрексімбанк в м. Тернополі, на вул. Шептицького, 21, відбулося падіння банкомату, внаслідок чого даний банкомат було пошкоджено (Т-1, а.с.9).
Місцевим господарським судом встановлено з пояснень представника банку, що даний акт надіслано 10.12.2019 (згідно опису вкладення до цінного листа та накладної на поштове відправлення №4600806573720 (Т-1, а.с.8)) відповідачу для підписання супровідним листом 066-03/2580 від 10.12.2020), однак Приватним підприємством «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» акт не підписаний та відповіді на звернення не надано.
У поданій заяві свідка від 13.03.2020 начальник загального відділу Філії AT Укрексімбанк в м. Тернополі ОСОБА_1 описав подію, що сталася 23.10.2019, а саме, що 23.10.2019 представниками ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» надавалися послуги з демонтажу, погрузки та перевезення банкомата, належного AT «Укрексімбанк» (інвентарний номер 4401943, серійний номер 5300629370, модель ProCash 2050хе USB) з місця його встановлення на вул. Кам'янець-Подільська, 1А у смт.Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області (торговий центр) на адресу місцезнаходження філії AT «Укрексімбанк» в м. Тернополі (вул. Шептицького, 21); близько 21 години 10 хвилин; під час виконання робіт по вивантаженню банкомата представником виконавця робіт - головним інженером ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» ОСОБА_2 було допущено падіння банкомата з гідравлічної платформи автомобіля, яким банкомат перевозився, внаслідок чого банкомат отримав фізичні пошкодження; вказує, що падіння банкомата відбулося в його присутності, представника виконавця ОСОБА_2 та водія автомобіля, особа якого йому невідома. Про дану подію ОСОБА_1 власноручно складено та підписано відповідний акт. Представник виконавця робіт Прокоп В.М. від підписання акту відмовився (Т-1, а.с.12,13-14).
Надалі, після повернення відділенням поштового зв'язку відправлення, яким на адресу відповідача направлявся акт від 28.10.2019, по причині «за закінченням встановленого строку зберігання», AT «Укрексімбанк» звернувся до авторизованого для роботи на ринку України партнера Wincor Nixdorf Intemation GmbH в галузі поставок і обслуговування банківського обладнання та програмного забезпечення - ТОВ «РЕНОМЕ СМАРТ» (Т-1, а.с.20), яке здійснює згідно укладеного договору №26-сс/483 від 01.12.2004 післягарантійне технічне обслуговування банкоматів, належних позивачу, з проханням встановити характер пошкоджень та визначити вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого банкомата за серійним номером 5300629370 Wincor Nixdorf ProCash 2050хе USB (Т-1, а.с.15-17).
Згідно довідки ТОВ «РЕНОМЕ СМАРТ» №41 від 17.01.2020 в банкоматі за серійним номером 5300629370 Wincor Nixdorf ProCash 2050хе USB, який було встановлено в смт.Скала- Подільська, в результаті фізичного пошкодження виведено з ладу запчастини банкомата. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт визначено в розмірі 97396,80 грн (з ПДВ) (Т-1, а.с.19).
04 лютого 2020 року (згідно опису вкладення поштового відправлення та накладної №4600806624987) позивачем надіслано ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» претензію №066-03/94 від 04.02.2020 щодо відшкодування завданих банку збитків в сумі 97396,80 грн.(Т-1, а.с.10,11).
Однак, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення
Відтак, банк звернувся з даним позовом, в якому вказує, що у відповідача виник обов'язок відшкодувати реальні збитки, що складають вартість ремонтних робіт відновлення банкомата в сумі 97 396,80 грн. .
При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
Згідно вимог ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 ЦК України).
У відповідності до вимог ч.1-2 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 642 ЦК України регламентовано, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послугу, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Пунктом 1 ст. 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду.
Позивач як в суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі вказує, що 11.07.2019 сторонами було укладено змішаний договір у спрощеній формі про виконання робіт з демонтажу, погрузки та розгрузки, надання послуг перевезення банкомата Wincor Nixdorf ProCash 2050xe USB за серійним №5300629370. Підтвердженням факту укладення даного господарського договору у спрощеній формі позивач вказує рахунок №3 від 11.07.2019 на суму 6042,00 грн. виписаний підприємством відповідача, а також факт його оплати, що підтверджується копією меморіального ордеру №862948 від 24.07.2019 (Т-1, а.с.4, 5).
З рахунку №3 від 11.07.2019 вбачається, що такий виписаний ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» на послуги з «перевезення банкомату в сумі 3818,00 грн. без ПДВ та на оплату робіт з демонтажу банкомату, погрузки та розгрузки» на суму 2224,00 грн. без ПДВ. всього 6042,00 грн» (Т-1, а.с.4).
Згідно з положеннями ч.1 ст. 908 ЦК України встановлено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносаментом або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.ч. 1-3 ст. 909 ЦК України, що кореспондується положенням ст. 307 ГК України).
У відповідності до вимог ч.1 ст. 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є : найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
Згідно п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму, якої наведено в додатку №7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами (Розділ 1 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом (п. 11.3 Правил).
При цьому, слід зазначити, що згідно з п.п.14.3., 14.4. Правил перевезень вантажів, якщо перевізник не виконав перевезення відповідно до заявки (замовлення), то одержана передоплата має бути повернена замовнику не пізніше триденного терміну у робочі дні кредитної установи. Остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних. У разі зіпсування або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом. Акт встановленої форми підписується замовником та перевізником.
Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.
Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом.
При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони.
Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної зазначається дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.) (п.п. 15.3-15.6 Правил).
Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Матеріалами та обставинами справи встановлено, що товарно-транспортна документація на перевезення вантажу - банкомата сторонами не складалася, дорожній лист з відмітками про проведення перед рейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу не оформлявся та не виписувався водію підприємством - перевізником, актів приймання-передачі робіт з демонтажу, погрузки чи розгрузки банкомата сторони не складали; пошкодження вантажу оформлено 28.10.2019 за актом, котрий не підписаний обома сторонами, а складений одноосібно без дотримання вимог п. п. 15.4. - 15.5 Правил перевезення вантажів.
При цьому, слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували здійснення демонтажу банкомату 23.10.2019 в місці його первинного знаходження - смт. Скала-Подільська та розірвання банком договору оренди місця розташування банкомата.
Згідно вимог ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено, договором.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст. 638 ЦК України).
При цьому, ч.8 ст. 181 ГК України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору , такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся); якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Отже, з врахуванням наведеного вище судова колегія апеляційного суду приходить до висновку про те, що договір перевезення та надання послуг щодо перевезення банкомата Wincor Nixdorf ProCash 2050xe USB за серійним №5300629370 між сторонами не укладався, що підтверджується вищенаведеними обставинами. Крім цього слід зазначити, що 27.12.2019 кошти сплачені позивачем згідно меморіального ордера №862948 від 24.07.2019, повернуті банку на підставі меморіального ордера №178 ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» як помилково зараховані (Т-1, а.с.21), що є свідченням того, що сторони не досягли згоди оформлення договірних відноси. З даного вбачається, що між сторонами виникли позадоговірні відносини.
Отже, з врахуванням наведеного, помилковим є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість доводів позивача про укладення між сторонами договору в спрощений спосіб.
Як вбачається з обставин справи предметом спору є стягнення збитків, які спричинені пошкодженням вантажу - банкомату Wincor Nixdorf ProCash 2050xe USB за серійним №5300629370 внаслідок його розгрузки з платформи автомобіля.
У відповідності до вимог ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Положеннями ст. 225 ГК України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною , яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
При цьому, слід зазначити, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
З врахуванням наведеного, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків, причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Позивачу слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки які завдано банку, - наслідком такої протиправної поведінки.
Обставинами справи встановлено, що філією АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі складено акти від 23.10.2019 та від 28.10.2019 про подію, яка мала місце 23.10.2019 (Т-1, а.с.6, 9), в яких зокрема вказано про те, що близько 21:10 год. під час виконання робіт з вивантаження банкомата за інвентарним №4401943 (серійний №5300629070, модель Pro Cash2050xeUSB) на вул. Шептицького, 21 в м. Тернополі представником ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» головним інженером ОСОБА_2 було допущено падіння банкомата з гідравлічної платформи автомобіля, внаслідок чого банкомат було пошкоджено. На місці події були присутні начальник загального відділу Тернопільської філії Банку ОСОБА_1, працівник ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» ОСОБА_2 та водій автомобіля, особу якого не було встановлено. Вартість відновлювального ремонту банкомату, згідно довідки ТОВ «РЕНОМЕ СМАРТ» №41 від 17.01.2020, визначено в сумі 97396,80 грн.(з ПДВ) (Т-1, а.с.19).
Однак, як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, акти про пошкодження банкомата від 23.10.2019 та від 28.10.2019 складено працівниками банку одноособово, без участі особи, яку банк як потерпіла особа, вважає винною у заподіянні збитків (Т-1, а.с.6,9). Дані акти складено без участі відповідної незацікавленої особи та без відмітки про засвідчення складання акта, котра проставляється на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної у вигляді дати складання і про що складений акт.
Як вбачається з обставин та матеріалів справи по даній господарській операції з перевезення вантажу не оформлялася товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не видавалися накази про відрядження працівників, що підтверджується книгою наказів по підприємству (Т-1, а.с.144-145). Отже, відповідно до цього, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що дані акти не можуть підтверджувати участь працівника юридичної особи відповідача у вчиненні відповідного цивільного правопорушення.
Акти складено 23.10.2019 та 28.10.2019 і представник сервісного центру ТОВ «Реноме-Смарт», яке здійснює технічне обслуговування банкомата за інвентарним №4401943 (серійний №5300629070, модель Pro Cash2050xeUSB) згідно договору №26сс/483 від 01.12.2004, позивачем не викликався. Позивач, як вказує в позовній заяві, звернувся до ТОВ «Реноме-Смарт» після повернення від відповідача на адресу позивача актів від 28.10.2019 (надісланих згідно супровідного листа №066-03/2580 від 10.12.2019) «за закінченням встановленого строку зберігання». Доказів того де знаходився банкомат з 23.10.2019 (настання події) по час коли такий було передано ТОВ «Реноме-Смарт» для оцінки, матеріали справи не містять.
Слід зазначити, також, що із поданого позивачем відеозапису події, неможливо встановити факт причетності саме ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» до пошкодження банкомата, крім цього, жодним доказом не підтверджено, що послуги з перевезення банкомата за участю ОСОБА_2 були пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків, а не з власних інтересів, з огляду на те, що подія сталася у вечірню пору доби. А, отже, встановити що збитки на 97396,80 грн. завдані позивачу, власне подією падіння банкомата 23.10.2019 неможливо. Даного висновку, скаржником не спростовано в апеляційній скарзі належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76,77 ГПК України.
Згідно вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, як мають значення для справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. (ч.1 ст. 76 ГПК України).
Частина 1 ст.77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відтак, з врахуванням матеріалів та обставин справи, місцевим господарським судом зроблено обґрунтований висновок про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, розміру завданих збитків, прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками кредитора, що відповідно унеможливлює притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, а відтак правомірно відмовлено в позові за необґрунтованістю.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що падіння банкомату відбулось не внаслідок його фактичного перевезення з смт. Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області, а саме під час виконання відповідачем робіт з розгрузки вже доставленого вантажу за адресою філії АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі, а тому застосування судом норм законодавства які регулюють правові відносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні вважає помилковим. Вказує, що в рахунку №3 від 11.07.2019 зазначено: «товари (роботи, послуги)», що підтверджує те, що на дані правовідносини розповсюджуються норми законодавства які регулюють правовідносини по наданню послуг/підряду.
Дані доводи скаржника судова колегія вважає необґрунтованими з огляду на те, що останнім не подано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76,77 ГПК України, які б свідчили про те, що падіння банкомату відбулось під час виконання відповідачем робіт з розгрузки вже доставленого вантажу за адресою філії АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі, а відтак вважає, що норми законодавства місцевим господарським судом застосовано вірно.
Щодо не взяття до уваги місцевим господарським судом заяви свідка ОСОБА_1 від 13.03.2020, то судова колегія вказує, що така описана місцевим господарським судом в рішенні на стор. 4 такого, а заява головного інженера ПП «Тернопільзв'язокбуд-Свемон» ОСОБА_2 оцінена місцевим господарським судом в сукупності з матеріалами справи.
Аналізуючи питання дослідження обсягу доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі прийнято, з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, отже, не можуть слугувати підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду.
Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст. ст.129, 282 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.12.2020 у справі №921/187/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Судові витрати покласти на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною і не підлягає оскарженню.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено та підписано 12.04.2021.
Головуюча суддя Г.В.Орищин
Судді Н.А.Галушко
М.Б.Желік