Справа № 642/362/21 (1-кс/642/316/21) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/383/21 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: арешт майна
05 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
власника майна - ОСОБА_7
представника власника майна -адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харковіапеляційну скаргу прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2021 року, якою частково задоволено клопотання слідчого Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020221090000118 від 14.04.2020, за ознакамизлочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України,-
Ухвалою слідчого суддіЛенінського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2021 року частково задоволено клопотання слідчого Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020221090000118 від 14.04.2020, за ознакамизлочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України.
Згідно оскаржуваної ухвали накладено арешт на речі, вилучені під час проведення обшуку 27.01.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: посвідчення № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 , шість капсул червоного кольору в упаковці без пояснювальних надписів, банківські картки «Приватбанку» № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , дві ксерокопії паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер НОМЕР_6 , пакет документів ГО «Республіка 12», роздруківка з реквізитами рахунків на аркуші формату А4, ксерокопія паспорту громадянина України НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ксерокопія картки фізичної особи-платника податків на ім'я ОСОБА_11 , ксерокопія свідоцтва про народження ОСОБА_12 , ксерокопія паспорта громадянина України НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_7 , картки ФО-ПП на його ім'я, реєстраційні картки на його ім'я, зошит з записами даних особи, номера телефонів, дати, суми оплати, щоденник з нотатками, папка з документами ГО «Ісход-Харків», а саме звіт, звіт за 2013 рік, довідка за 2014 рік, податковий звіт.
В іншій частині вимог - відмовлено.
На зазначену ухвалу слідчого судді прокурор Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт майна в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначив, що вилучені під час проведення обшуку 27.01.2021 за адресою: АДРЕСА_1 речі мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки можуть бути використані у якості речових доказів вчинення злочину, передбаченого с. 146 КК України, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та інформацію про осіб, які причетні до його вчинення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, а також власника майна ОСОБА_7 та його представника - адвоката ОСОБА_8 , які заперечували щодо її задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020221090000118 від 14.04.2020 року, порушене за ознаками злочину, передбаченого за ч.2 ст.146 КК України.
Згідно протоколу обшуку від 27 січня 2021 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено вищезазначене в клопотанні майно (а.с.7-12).
Постановою слідчого від 28.01.2021 вилучене майно визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.с. 16).
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 04.02.2021 надано дозвіл на проведення вже проведеного обшуку 27.01.2021 року за адресою: АДРЕСА_1
28.01.2021 року слідчий ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Ленінськогорайонного суду м. Харкова з клопотанням про накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку від 27.01.2021 року, на підставі ч.3 ст.233 КПК України, за адресою АДРЕСА_1 , речі, а саме: паспорт громадянина України НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчення № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 , шість капсул червоного кольору в упаковці без пояснювальних надписів, банківські картки «Приватбанку» № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , мобільний телефон «Lenovo K10a40», imei: 1) НОМЕР_10 , 2) НОМЕР_11 , мобільний телефон «IRBIS SF02», imei: 1) НОМЕР_12 , 2) НОМЕР_13 , мобільний телефон «Bravis F181Bell», imei: 1) НОМЕР_14 , 2) НОМЕР_11 , мобільний телефон «Xiaomi M1803E7SA», дві ксерокопії паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер НОМЕР_6 , пакет документів ГО «Республіка 12», роздруківка з реквізитами рахунків на аркуші формату А4, ксерокопія паспорту громадянина України НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ксерокопія картки фізичної особи-платника податків на ім'я ОСОБА_11 , ксерокопія свідоцтва про народження ОСОБА_12 , ксерокопія паспорта громадянина України НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_7 , картки ФО-ПП на його ім'я, реєстраційні картки на його ім'я, зошит з записами даних особи, номера телефонів, дати, суми оплати, щоденник з нотатками, папка з документами ГО «Ісход-Харків», а саме звіт, звіт за 2013 рік, довідка за 2014 рік, податковий звіт.
На думку слідчого, вилучене майно має істотне значення для кримінального провадження, оскільки може бути використане в якості речових доказів вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та інформацію про осіб, які причетні до його вчинення.
Постановляючи рішення про часткове задоволення клопотання слідчого, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що в судовому засіданні сторона обвинувачення не довела слідчому судді необхідність накладення арешту на оригінал паспорту громадянина України НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також мобільний телефон «Lenovo K10a40», imei: 1) НОМЕР_10 , 2) НОМЕР_11 , мобільний телефон «IRBIS SF02», imei: 1) НОМЕР_12 , 2) НОМЕР_13 , мобільний телефон «Bravis F181Bell», imei: 1) НОМЕР_14 , 2) НОМЕР_11 , мобільний телефон «Xiaomi M1803E7SA», враховуючи можливість органу досудового розслідування вилучення з них інформації без вилучення самих пристроїв, тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.
В решті, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на решту майна, з метою збереження речових доказів, оскільки слідчим доведено, що повернення майна може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна від 28.01.2021 року, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо арешту тимчасово вилучених під час обшуку 27.01.2021 року документів та речей, зазначених в ухвалі слідчого судді, враховуючи, що воно відповідає критеріям визначеним ст. 98 України, могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та інформацію про осіб, які причетні до його вчинення, а також містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі, внаслідок того, що вилучене майно може бути відчужене, спотворене, чи взагалі знищене його володільцем. Прокурором доведена необхідність у накладенні арешту на вказане майно в цій частині, з метою її збереження та недопущення відчуження його на час досудового розслідування та з'ясування обставин вчинення злочину. Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді щодо відмови у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на вилучені під час обшуку 27.01.2021 року: мобільний телефон «LenovoK10a40», imei: 1) НОМЕР_10 , 2) НОМЕР_11 , мобільний телефон «IRBISSF02», imei: 1) НОМЕР_12 , 2) НОМЕР_13 , мобільний телефон «BravisF181Bell», imei: 1) НОМЕР_14 , 2) НОМЕР_11 , мобільний телефон «XiaomiM1803E7SA». Враховуючи кваліфікацію злочину за ч. 2 ст. 146 КПК України, телефони можуть містити відомості, які охоплюються предметом доказування по цій справі.
Зокрема, вищевказані мобільні телефони можуть містити інформацію щодо вчинення злочину, що обумовлює визнання їх речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 98 КПК України, а тому з метою забезпечення кримінального провадження, колегія суддів вбачає необхідність в їх арешті, саме з метою забезпечення копіювання відомостей, які в них містяться та які можуть бути використані експертами та спеціалістами при їх огляді.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як зазначено в ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, як матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вказане майно відповідає критеріям, зазначеним в ч. 3 ст. 170 КПК України та підлягає арешту для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані, лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором доведено існування таких обставин, а тому, в цій частині клопотання прокурора відповідає вищезазначеним нормам закону і підлягає задоволенню. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. Існують ризики того, що у разі не накладення арешту можливо відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Клопотання прокурора щодо накладення арешту на паспорт громадянина України НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки відповідно до п. 23 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України, зокрема забороняється взяття паспорта у заставу.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора в частині накладення арешту на паспорт громадянина України НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 задоволенню не підлягає.
За наведених вище обставин, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора, а тому, його клопотання в частині задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на мобільний телефон «LenovoK10a40», imei: 1) НОМЕР_10 , 2) НОМЕР_11 , мобільний телефон «IRBISSF02», imei: 1) НОМЕР_12 , 2) НОМЕР_13 , мобільний телефон «BravisF181Bell», imei: 1) НОМЕР_14 , 2) НОМЕР_11 , мобільний телефон «XiaomiM1803E7SA»підлягає задоволенню.
Майно підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не буде досягнута мета застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Колегія суддів також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою огляду мобільних телефонів спеціалістами, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст. 174 КПК України.
Отже, з урахуванням положень п.2 ч.3ст.407 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині відмови в накладенні арешту на мобільні телефони з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання прокурора про арешт майна.
Керуючись ст.ст. 98, ч. 5 ст. 100, 171, 173, 404, 405, п.2 ч.3. ст. 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2021 року в частині відмови в накладенні арешту на мобільний телефон «LenovoK10a40», imei: 1) НОМЕР_10 , 2) НОМЕР_11 , мобільний телефон «IRBISSF02», imei: 1) НОМЕР_12 , 2) НОМЕР_13 , мобільний телефон «BravisF181Bell», imei: 1) НОМЕР_14 , 2) НОМЕР_11 , мобільний телефон «XiaomiM1803E7SA» скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу.
Накласти арешт на мобільний телефон «LenovoK10a40», imei: 1) НОМЕР_10 , 2) НОМЕР_11 , мобільний телефон «IRBISSF02», imei: 1) НОМЕР_12 , 2) НОМЕР_13 , мобільний телефон «BravisF181Bell», imei: 1) НОМЕР_14 , 2) НОМЕР_11 , мобільний телефон «XiaomiM1803E7SA», вилучені під час проведення обшуку 27.01.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , з метою огляду спеціалістами.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді