Справа № 726/223/21
Провадження №2/726/126/21
Категорія 71
(заочне)
07.04.2021 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за позовом виконавчого комітету Чернівецької міської ради, як орган опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав,-суд
Представник позивача звернувся до суду із позовом про позбавлення батьківських прав де зазначає, що малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на підставі рішення Садгірського районного суду м. Чернівців від 30.09.2019 року про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 18.12.2019 року, встановлено опіку над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_5 , та призначено її опікунами громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Зазначають, що родина ОСОБА_2 перебувала під соціальним супроводом. Власного житла не мають, проживали на орендованих квартирах, де відсутні належні умови для малолітньої дитини.
Малолітня ОСОБА_6 була відібрана від матері у зв'язку із тим, що ОСОБА_2 та її співмешканець ОСОБА_7 перебували у стані алкогольного сп'яніння та не були спроможні належним чином виконувати батьківські обов'язки.
Після ухвалення рішення Садгірського районного суду м. Чернівців від 30.09.2019 р. про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, ОСОБА_2 відмовлялась повідомляти адресу фактичного проживання, на телефонні дзвінки не відповідала, в результаті чого соціальний супровід було припинено.
Згідно інформації Третього відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці від 23.12.2020 року, заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.12.2020 р. становить 14 982,98 грн.
Згідно із письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 04.12.2020 р., опікунів дитини, за весь період перебування дитини у сім'ї мати жодного разу не виявила бажання прийняти участь у вихованні дитини, не телефонувала, не цікавилась станом здоров'я, розвитком дитини, не вітала дитину з днем народження та іншими святами, не сплачує аліменти на її утримання.
Таким чином ОСОБА_2 не виявила бажання звернутись із заявою щодо повернення дитини на виховання, не усунула причини, які перешкоджали належному вихованню дитини, не створила належних умов для її нормального розвитку та проживання, не працевлаштована, матеріально не забезпечує, аліменти не сплачує, фактично самоусунулася від виховання та утримання доньки.
Дане питання розглянуте на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 23.12.2020 р. на якому прийнято рішення щодо надання до суду висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її малолітньої доньки.
Доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_1 , підтверджується також витягом із рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від та відповідним висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету міської ради, які додаються до позовної заяви.
Враховуючи викладене, просять суд ухвалити рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її неповнолітньої доньки ОСОБА_1 .
В судовому засіданні представник позивача дав пояснення аналогічні викладеним у позові, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи третіми особами на стороні позивача пояснили суду, що у грудні 2019 року вони стали опікунами для малолітньої ОСОБА_1 . За період перебування дитини у них, їхня мати жодного разу не поцікавилась здоровям дитини, не виявила бажання її побачити, не телефонувала, не вітала із святами, не відвідувала. Натомість дитина росте у них у любові та гармонії, будучи забезпеченою всім необхідним. Вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_6 .
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі ст. ст.280-283 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін та третіх осіб, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів, приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.08.2018 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_1 . Матір'ю дитини є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівців від 30.09.2019 року було відібрано ОСОБА_1 від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Причиною відібрання стало те, що ОСОБА_1 та її співмешканець зловживали алкогольними напоями та належним чином не могли виконувати батьківські обов'язки. Сім'я не мала власного житла, останні не працювали, внаслідок чого не могли бути забезпечені належні умови життя для дитини.
Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.11.2019 року № 661/26, ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 18.12.2019 р., встановлено опіку над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_5 , та призначено її опікунами громадян ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителів АДРЕСА_1 . З цього часу дитина проживала разом із опікунами.
Відповідно до листа служби у справах дітей Сторожинецької районної державної адміністрації від 07.12.2020 року № 1016/11.02-10, мати, ОСОБА_2 , одразу після відібрання дітей, зверталась до служби після влаштування доньки в сім'ю опікунів з метою вирішення питання повернення дитини, побачення з дитиною, тощо.
Працівниками Служби була проведена бесіда з матір'ю з метою підвищення виховного потенціалу, усунення причин, які перешкоджали належному вихованню дитини, участі її у вихованні, роз'яснено процедуру повернення дитини у родину та надано інформацію щодо пакету документів, які необхідно зібрати для вирішення даного питання. Однак, матір ОСОБА_2 , більше до Служби не з'являлась.
Згідно із письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 04.12.2020 року, опікунів дитини, за весь період перебування дитини у сім'ї мати жодного разу не виявила бажання прийняти участь у вихованні дитини, жодного разу не телефонувала, не цікавилась станом здоров'я, розвитком дитини, не вітала дитину з днем народження та іншими святами, не сплачує аліменти на її утримання.
В даний час, дитина росте в любові, опікуни піклуються про її здоров'я, гармонійний та психологічний розвиток. ОСОБА_9 забезпечена усім необхідним для всебічного розвитку. Вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_6 .
Як встановлено із листа Чернівецького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді № 01-17/1162 від 04.12.2020 року, після ухвалення рішення Садгірського районного суду м. Чернівців від 30.09.2019 року про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ОСОБА_2 відмовлялась повідомляти адресу фактичного проживання, на телефонні дзвінки не відповідала, в результаті чого соціальний супровід було припинено
Згідно інформації Третього відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці від 23.12.2020 року № 35256, заборгованість ОСОБА_10 зі сплати аліментів на користь доньки, станом на 01.12.2020 р. становить 14982,98 гривень.
Встановлено також, що ОСОБА_1 неодноразово була запрошена до служби у справаж дітей на співбесіду у зв'язку із розглядом питання про доцільність позбавлення її батьківських прав, однак остання тричі не з'являлась.
Станом на момент розгляду справи ОСОБА_2 до суду та (або) служби у справах дітей із документами щодо повернення дитини на виховання не зверталась, на телефонні дзвінки не відповідає, місце перебування останньої невідоме.
Вказана ситуація була розглянута на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 23.12.2020 року, на якому прийнято рішення щодо надання до суду висновку про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку із тим, що вона ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується також і витягом із рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.01.2021 року №8/1.
Таким чином ОСОБА_2 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню доньки ОСОБА_1 .
Відповідно до п.2 ч. 1 ст 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до п. 16 постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН згіднорезолюції 1386 (XIV) від 20.11.1959 року встановлено, що дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини (Принцип 2). Дитині, яка є неповно справною фізично, психічно або соціально, мають бути забезпечені спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її особливий стан (Принцип 5).
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991року, проголошено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Таким чином, беручи до уваги викладене у своїй сукупності, встановлено, що ОСОБА_2 , не проявляє інтересу до виховання своєї неповнолітньої доньки, її життям не цікавиться, не водить до лікарні, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного огляду, лікування, умов проживання, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, матеріально не допомагає. Все це свідчить про те, що ОСОБА_2 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків за власним бажанням за відсутності перешкод у реалізації такого права. Встановити причини такої поведінки, її поважність чи необґрунтованість, в судовому засіданні не виявилось можливим, оскільки відповідач до суду не з'явилась, однак факт неналежного виховання відповідачем своїх дітей та свідомого нехтування своїми обов'язками доведено належними, допустимими та достовірними доказами, які суд оцінив кожен окремо та дав їм належну оцінку в сукупності. Суд підкреслює, що матеріалами справи та поясненнями сторін по справі підтверджується, що відповідач свідомо ухиляється від виховання дитини.
Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить приписам національного та міжнародногозаконодавства, а також практиці Європейського суду з прав людини, а тому викладені у прохальній частині позовної заяви вимоги є доведеними та обґрунтованими і підлягають задоволенню. За таких обставин, виходячи, серед іншого, з найкращих інтересів малолітньої дитини, суд приходить до висновку про необхідність застосувати до відповідача крайній захід впливу у вигляді позбавлення батьківських прав щодо її доньки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 19, 164-165, 180, 182, 184, Сімейного кодексу України, ст.ст. 76, 80, 89, 141, 263 - 265, 280-283 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги виконавчого виконавчого комітету Чернівецької міської ради, як орган опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо її малолітньої дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя С. В. Мілінчук