07.04.2021
Справа № 431/916/21
Провадження №2-о/431/428/21
07 квітня 2021 року м. Старобільськ
Старобільський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Пелиха О.О.,
за участі секретаря с/з Чесалової О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Старобільська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного спільного проживання,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Старобільського районного суду з заявою, заінтересована особа Старобільська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання однією родиною разом з бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була другою дружиною рідного дідуся.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що заявник мешкала разом із бабусею за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Довжанськ Луганської області
Після смерті бабусі заявника відкрилась спадщина, тому заявник на підконтрольній Україні території звернулась до суду для встановлення факту смерті своєї бабусі ОСОБА_2 та отримала свідоцтво про її смерть. Також звернулась до Старобільської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті бабусі. Заявникові було роз'яснено, що вона не входить до 2-ї черги спадкоємців як онука, бо померла ОСОБА_2 не є її рідною бабусею. Заявник не може довести у нотаріальній конторі, що спільно проживала разом з померлою ОСОБА_2 , оскільки домову книгу було втрачено. Встановлення факту спільного проживання однією родиною разом із матір'ю необхідне заявнику для оформлення різних правовідносин цивільно-правового характеру.
Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись своєчасно та належним чином, у заяві просили суд розглядати справу без їх участі.
Представник заінтересованої особи державний нотаріус Старобільської державної нотаріальної контори А.В. Ковальов, у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, проти задоволення заяви не заперечує.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що дана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Як вбачається з роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановлювати й факти, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Згідно копії паспорта заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 15.03.2012 року.
Згідно копії паспорта громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 11.11.1989 року.
Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Довжанськ Луганської області.
Згідно вимог ст. ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, заявником до заяви про встановлення факту спільного проживання додано акт про фактичне проживання з померлою особою, так званої "ЛНР", про те, що ОСОБА_1 проживали разом з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Наданий заявником акт виданий на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Довжанськ (м. Свердловськ) Луганської області).
За загальним правилом документи, видані органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, їх акти (рішення, документи) є недійсними і не створюють правових наслідків.
Вказана обставина позбавляє заявника можливості оформити спадщину після смерті бабусі у встановлений чинним законодавством спосіб та порядок.
В практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
За цих обставин суд вважає наданий заявником акт, як доказ проживання спільно з бабусею за однією адресою, не дивлячись на те, що установа, яка видала ці документи, знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади України належними та допустимими.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, дослідивши усі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява заявою ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, так як обставини, на які посилається заявник, знайшли підтвердження в ході судового розгляду та судом встановлено, що заявник заявою ОСОБА_1 спільно проживала однією родиною разом із бабусею ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 76-81, 258, 259, 263-265, 315-319, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Старобільська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного спільного проживання - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, уродженка м. Свердловськ Луганської області, постійно, спільно проживала однією родиною разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкою України, уродженкою м. Ровеньки, Луганська область за адресою: АДРЕСА_1 , з 2012 року до моменту її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Пелих