Справа № 346/4791/19
Провадження № 1-кп/346/250/20
09 квітня 2021 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі : судді ОСОБА_1 ,
секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї кримінальне провадження № 12019090000000455 від 17 липня 2019 року про обвинувачення :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні троє малолітніх дітей, працюючого інспектором військово-облікового столу Отинійської селищної ради ОТГ Коломийського району Івано-Франківської області, інваліда третьої групи, раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 185 КК України,
Обвинувачений вчинив готування до таємного викрадення чужого майна (крадіжки) за попередньою змовою групою осіб, поєднану із проникненням у житло повторно, за наступних обставин.
Так в липні 2019 року обвинувачений, маючи намір вчинити крадіжку з житлового будинку колишньої співмешканки ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Отинія Коломийського району зустрівся із ОСОБА_8 , запропонувавши останньому вчинити крадіжку, на що той погодився.
31 липня 2019 року у обідній час обвинувачений разом із ОСОБА_9 , власним автомобілем марки "Daewoo Matiz" прибули у смт. Отинія Коломийського району та рухаючись по вул. Українській, обвинувачений жестом руки вказав ОСОБА_10 місцезнаходження будинку ОСОБА_11 та шлях слідування до нього і в зворотному напрямку, при якому він буде непомітним. Також повідомив порядок розташування кімнат у будинку та місця знаходження в ньому ювелірних виробів, грошей і про дні тижня, коли ОСОБА_11 і члени її сім"ї відсутні за місцем проживання.
Того ж дня обвинувачений, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізовуючи злочинний умисел спрямований на готування до вчинення крадіжки чужого майна, поєднаної із проникненням у житло, вступивши у змову із ОСОБА_9 , рухаючись на тому ж автомобілі по цій же вулиці, вказав ОСОБА_10 місцезнаходження будинку ОСОБА_12 , що по АДРЕСА_3 , як місце готування до подальшого таємного викрадення чужого майна із даного будинку, поєднаного з проникненням у житло.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав в повному обсязі, за обставин викладених у обвинувальному акті.
Пояснив, що вказані дії мав намір вчинити з метою помсти колишній співжительці, з якою на той час існували неприязні відносини. На даний час стосунки у них налагодилися.
У вчиненому щиро розкаюється. Просить врахувати наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, третьої групи інвалідності та постійного місця роботи і не карати суворо.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувались інші зібрані у кримінальному провадженні докази, оскільки, за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз"яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 185 КК України, як готування до таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у житло та за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 185 КК України, як готування до таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у житло.
Відповідно до ч. 2 ст. 50, ст. 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочин, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов"язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом"якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчиненню нових злочинів.
У п. 3 постанови зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та дані про його особу.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України суд не знаходить.
До обставин, що пом"якшують покарання обвинуваченому та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину суд відносить - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, що має постійне місце праці та є інвалідом третьої групи, по місцю роботи характеризується позитивно, що шкоду злочином не заподіяно, а тому вважає доцільним застосувати до нього ст. 69 КК України та призначити йому більш м"яке покарання ніж передбачено законом за цей злочин.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 392-395 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 185 КК України та застосувавши ст. 69 КК України призначити покарання - штраф у розмірі п"ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісім тисяч п"ятсот гривень.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_14