Справа № 215/361/21
2-а/215/68/21
05 квітня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Науменко Я.О.,
за участю секретаря: Головко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч.4 ст. 229 КАС України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора рядового поліції 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції м. Київ Попрієнка Руслана Олексійовича; Головного управління національної поліції в Київській області; Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №3640595 від 07.01.2021,
26.01.2021 позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказує, що постановою від 07.01.2021 його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: порушення вимог знаку 5.16 «рух тільки прямо» за місцем скоєння - м. Київ, проспект Степана Бандери, 16. З постановою він не згоден, оскільки вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанова винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
16.02.2021 до суду надійшло клопотання від ГУНП у Київській області про заміну неналежного відповідача на належного - Департамент патрульної поліції (вх.№3129 від 16.02.2021).
17.02.2021 від Департаменту патрульної поліції надійшла заява про залучення його до справи як третьої особи (вх.№3267 від 17.02.2021).
Департамент патрульної поліції направив суду письмові пояснення, в яких вважає твердження позивача, викладені в його позові, хибними, а позовні вимоги безпідставними. При цьому, як на правомірність винесення оскаржуваної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, посилається на наявність порушення позивачем дорожніх знаків, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Крім того, порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором не впливає на суть вчиненого правопорушення та не є підставою для задоволення позовних вимог. При патрулюванні екіпаж помітив автомобіль, який порушив знак 5.16 «Напрямки руху по смугах», в зв'язку з чим прийнято було рішення про зупинку автомобіля. В подальшому інспектор, підійшов до водія, назвав своє прізвище ім'я та по батькові, посаду і спеціальне звання та проінформував водія про причину зупинки транспортного засобу. Потім інспектор роз'яснив позивачу його права і обов'язки, зазначив порушення, яке вчинив позивач, після чого інспектором було досліджено та оцінено докази - усне пояснення водія, до прийнято рішення про накладення штрафу у розмірі 255 грн., про що винесено постанову. Процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності зафіксована на відеозаписі, доданими до пояснень. Таким чином, оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення позову (вх.№3490 від 19.02.2021).
Ухвалою від 08.02.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.02.2021.
Ухвалою від 15.02.2021 судове засідання було відкладено на 16.03.2021 в зв'язку з відсутністю у суду відомостей про належне повідомлення учасників справи про її розгляд.
Ухвалою від 16.03.2021 відкладено розгляд справи на 05.04.2021 та залучено до участі у справі Департамент патрульної поліції як співвідповідача.
У судове засідання 15.04.2021 сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.01.2021 інспектором рядовим поліцейським батальйону №3 роти №2 Попрієнком Р.О. (далі - інспектор) винесено постанову серії ЕАМ №3030287 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 (далі - позивач) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн. (а.с.8).
Відповідно до змісту постанови, позивач, 07.01.2021 о 14:52:51 в м. Київ, проспект Степана Бандери, 16 керуючи транспортним засобом не виконав вимог дорожнього знаку 5.16 рух тільки прямо та здійснив поворот ліворуч, чим порушив п. 8.4 ґ ПДР - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків. Правопорушення кваліфіковано за ч.1 статті 122 КУпАП та накладено на позивача штраф у розмірі 255 грн..
Однак, із оскаржуваної постанови вбачається, що у розділі 7 «до постанови додаються» нічого не зазначено, що вказує на відсутність жодних доказів, на підставі яких посадовою особою винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Судом досліджені DVD-диски, надані як позивачем до позовної заяви, так і відповідачем до відзиву на позов.
Проте на наданих сторонами записах не зафіксовано факту порушення позивачем ПДР України.
Натомість інспектор на питання позивача про надання доказів відеофіксації правопорушення, відповів, що дане правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі, а його бачили інспектор зі своїм напарником, що є достатнім для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Потім позивач пред'явив інспектору посвідчення водія та полісу, після чого інспектор вручив позивачу постанову, роз'яснивши зміст правопорушення та повідомивши про суму штрафу, порядок та строки його сплати, а також наслідки несвоєчасної сплати штрафу і можливість оскарження постанови.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як свідчать матеріали справи, при винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення інспектором не були з'ясовані вказані обставини.
Заперечуючи проти позову, відповідачем надано суду відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які були дослідженні в судовому засіданні, але як вказано вище, спірна постанова не містить в собі посилань на технічний засіб, за допомогою якого був здійснений відеозапис, а в розділі 7 постанови відсутні відомості про додатки до постанови.
Отже, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення.
З цього приводу суд зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Аналогічна позиція викладена в постанові ВС КАС від 24.01.2019 у справі №428/2769/17.
Також відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Отже, відповідач мав можливість зібрати інші докази вчинення правопорушення (відібрати пояснення у правопорушника, свідків, скласти рапорти або інші документи).
Усне твердження працівника поліції про виявлення правопорушення, озвучене правопорушнику, не може бути належним доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, спостереження працівником поліції правопорушення може мати місце, однак воно має бути зафіксоване на матеріальному носії.
Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, у разі наявності заперечень щодо адміністративного позову, суб'єкт владних повноважень повинен шляхом надання належних та допустимих доказів довести правомірність своїх дій чи рішень.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Однак, жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що позивач порушив вимоги інформаційно-вказівних знаків п. 8.4 ґ ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач допустив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3640595 від 07.01.2021 підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, враховуючи результат розгляду справи, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 грн. 00 коп..
На підставі ст.ст. 245, 251, 252, 256, 280 КУпАП та керуючись п.1 ч.1 ст.20, ст.ст.44, 77, 242, 246, 257-262, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до інспектора рядового поліції 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції м. Київ Попрієнка Руслана Олексійовича; Головного управління національної поліції в Київській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №3640595 від 07.01.2021 - задовольнити.
Скасувати Постанову серії ЕАН №3640595 від 07.01.2021, винесену рядовим поліцейським 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції м. Київ Попрієнком Русланом Олексійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень.
Справу відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП закрити.
Відшкодувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , сплачену суму судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646).
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до або через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцевих положень» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст рішення складено 12.04.2021.
Суддя