Справа № 201/3118/21
Провадження № 1кп/201/625/2021
02 квітня 2021 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 42018042640000259 від 27.08.2018 по обвинуваченню:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
- 14.11.2019 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень;
- 21.05.2020 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на три роки;
- 24.06.2020 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до відбуття три роки позбавлення волі, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк три роки;
у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
22.08.2018 приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , знаходячись у приміщенні своєї квартири АДРЕСА_2 , маючи протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу заволодів грошовими коштами у розмірі 600 гривень, які знаходилися на тумбочці у кімнаті, які належать потерпілому ОСОБА_3 , чим завдав останньому майнову шкоду у розмірі 600 гривень.
Після чого ОСОБА_2 , з місця скоєння кримінального проступку зник. Викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок відповідальність за який передбачена ч.1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вищезазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, при цьому:
-обвинувачений ОСОБА_2 надав письмову заяву, складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;
-потерпілий ОСОБА_3 надав письмову заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні
А тому суд, за клопотанням прокурора, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в частині даних про особу обвинуваченого, оцінивши всі обставини у сукупності, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального проступку та особи обвинуваченого ОСОБА_2 , який судимий, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, повністю відшкодував завдану шкоду, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом'якшують його покарання.
Обтяжуючих покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді обмеження волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінального проступку, його конкретним обставинам і наслідкам, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який вину визнав у повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, судимий, отже призначення саме такого покарання у виді обмеження волі буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та принципам справедливості, достатності і співрозмірності.
Підстав для застосування до ОСОБА_2 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
Враховуючи, що ОСОБА_2 засуджений вироком від 24.06.2020 Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки на підставі ст. 75 КК України, суд вважає що після призначення покарання за цим вироком необхідно призначити покарання за ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком більш суворим, призначеним вироком від 24.06.2020 Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 381-382 КПК України, -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років обмеження волі.
На підстав ч. 4 ст. 70 призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком більш суворим, призначеним вироком від 24.06.2020 Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, визначивши остаточно до відбуття три роки позбавлення волі, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк три роки .
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1