Справа № 161/10816/20 Провадження № 22-ц/802/633/21 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В.
Категорія: 47 Доповідач: Киця С. I.
про залишення апеляційної скарги без руху
12 квітня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Киці С. І., вивчивши апеляційну скаргу відповідача Державної казначейської служби України на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Державної казначейської служби України, Прокуратури Волинської області, Прокуратури Рівненської області, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2021 року позов в цій справі задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 451 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу на вказане рішення. В апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення Державної казначейської служби України від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що оскільки позивачем згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» при подачі позову не сплачувався судовий збір, то не може пілягати сплаті судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у ч. 1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменишити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту даних норм слідує, що підставою для звільнення від сплати судового збору може бути майновий стан сторони.
Крім того, дані дії є правом, а не обов'язком суду і застосовуються у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.
Посилання відповідача, як на підставу звільнення казначейської служби від сплати судового збору на п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», є безпідставним, оскільки відповідно до зазначеної норми судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
З аналізу зазначеної статті Закону України «Про судовий збір» можна прийти до висновку, що вказана стаття стосується позивачів, тобто судовий збір не справляється з позивачів за подання позовної заяви у зазначеній категорії справ. Державна казначейська служба України у цій справі є відповідачем.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю встановлених законом підстав, підтверджених належними і допустимими доказами, для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідачем, в задоволенні клопотання Державної казначейської служби України необхідновідмовити.
Судовий збір сплачується за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір» на день його сплати.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що пілягала сплаті при поданні позовної заяви.
За ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Позивач звернувся з позовом у цій справі в липні 2020 року.
Відповідно до ЗУ «Про державний бюджет на 2020 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102 грн.
Відповідач Державна казначейська служба України оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 451 000,00 грн.
Отже, за подану у даній справі апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції судовий збір, згідно вимог Закону України «Про судовий збір», становить - 6 765 грн 00 коп. /(451 000,00 грн х 1%) х 150%/, який необхідно сплатитиза такими реквізитами:
отримувач коштів - ГУК у Волин.обл/м.Луцьк /22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009371;
банк отримувача : Казначейство України (ел. адм. подат.);
рахунок отримуваача : UA938999980313121206080003550;
призначення платежу: 101; _____/;реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний податковий орган і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір; за позовом ОСОБА_1 ; на рішення суду від 23.02.2021; справа № 161/10816/20; Волинський апеляційний суд.
Документ про сплату судового збору (оригінал) має бути поданий до Волинського апеляційного суду.
Ураховуючи зазначені обставини, до апеляційної скарги необхідно застосувати вимоги ст. 357 ЦПК України і залишити її без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127, 136, ч.ч. 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд
У задоволенні клопотання відповідача Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2021 року в цій справі відмовити.
Апеляційну скаргу відповідача Державної казначейської служби України на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Державної казначейської служби України, Прокуратури Волинської області, Прокуратури Рівненської області, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду, залишити без руху, надавши відповідачу строк - 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У випадку невиконання вказаної ухвали апеляційна скарга буде вважатися неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя