ун. № 759/2696/21
пр. № 2/759/3299/21
23 березня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Магелан Транс», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай», ОСОБА_2 про відшкодування збитків на наслідками дорожньо-транспортної пригоди,
у лютому 2021 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків у розмірі 252230 грн 46 коп. та судові витрати.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 22.02.2018 на 16-му км Брест-Литовського шосе у м. Києві відбулась ДТП за участю ТЗ «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та ТЗ «ДАФ» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 під керуванням ОСОБА_2 та на момент ДТП перебував у господарському володінні ТОВ «Магелан Транс», при цьому у вказаному ДТП ОСОБА_1 є постраждалою особою, оскільки йому було завдано матеріальні збитки пов'язані з ушкодженням транспортного засобу та його конструктивним знищенням, тому з метою встановлення вартості відновлювального ремонту позивачем було замовлено незалежну експертну оцінку,згідно з якою сума завданого збитку становить 401230 грн 46 коп., з яких страхова компанія в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , виплатила позивачу ліміт страхового відшкодування у розмірі 100000 грн 00 коп., а також пошкоджений транспортний засіб позивач продав за ринкою вартістю залишків транспортних засобів у розмірі 49000 грн 00 коп., внаслідок чого різниця матеріальних збитків невідшкодована потерпілою особою становить 252230 грн 46 коп., яку повинен виплатити відповідач по справі так як відповідальність за спричинені матеріальні збитки завдані позивачу покладена на юридичну особу в інтересах якої діяв водій транспортного засобу відповідно до приписів Закону діяв.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.02.2021 відкрито по справі спрощене позовне провадження (а.с. 41).
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Заявлена позивачем до стягнення сума складає 252230 грн 46 коп., що за своїм розміром не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених граничним за вимогами ч. 5 ст. 274 ЦПК України.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 22.02.2018 близько 18 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем «ДАФ» д.н.з. НОМЕР_2 , і рухаючись в м. Києві на 16 км Брест-Литовського шосе, в порушення вимог п.п. 1.5, 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, не впевнився в безпечності маневру під час розвороту, не надав переваги автомобілю «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 (водій ОСОБА_4 ), що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, в результаті чого спричинив із ним зіткнення, внаслідок якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.05.2018 ОСОБА_2 визнано винним у вчинення адміністративних правопорушень за ст. 124 КУпАП на накладено адміністративне стягнення (а.с. 12).
Відповідно до п. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди діяв поліс АК/8621275 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20.02.2018, яким застраховано транспортний «DAF» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» (а.с. 32).
Згідно звіту №57/04/18 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого КТЗ вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ 20% та інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) транспортного засобу «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 становить 401230 грн 46 коп. (а.с. 16-31).
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» згідно платіжного доручення №5397 від 14.06.2018 виплатила позивачу страхове відшкодування в межах страхового ліміту у розмірі 100000 грн 00 коп. (а.с. 33).
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, що визначено п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 4 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Згідно договору купівлі-продажу 8046/2018/1031191 транспортного засобу ОСОБА_1 продав ОСОБА_5 транспортний засіб «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 та за домовленістю сторін ціна ТЗ складає 49000 грн 00 коп. (а.с. 15).
З метою досудового врегулювання спору, позивач надсилав на адресу ТОВ «Магелан Транс» претензію в якій запропонував про добровільне відшкодування різниці матеріальних збитків ОСОБА_1 у розмірі 253730 грн 46 коп. (а.с. 34, 35).
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2004 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 3 ст. 77 ЦПК України сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено, що транспортний засіб на якому вчинено ДТП перебував у господарському володінні та користуванні ТОВ «Магелан Транс», а також, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із відповідачем на посаді водія, внаслідок чого позивачем не доведено, що саме ТОВ «Магелан Транс» повинен відшкодовувати різницю спричинених матеріальних збитків.
У зв'язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.
На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; Закону України «Про обов'язкове страхування»; ст.ст. 979, 988, 1187 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, -
у позовних вимогах ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Магелан Транс», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай», ОСОБА_2 про відшкодування збитків на наслідками дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 29.03.2021.