ун. № 759/2411/21
пр. № 2-а/759/106/21
23 березня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві без участі сторін у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Чорноморська митниця Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови,
у лютому 2021 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Чорноморської митниці Держмитслужби від 17.12.2020 у справі про порушення митних правил №0105/508000/20, а справу порушення митних правил №0105/50800/20 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.06.2020 Чорноморською митницею Держмитслужби у відношенні директора ТОВ «Юкрайніан Кастом Сервіс» ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0105/508000/20, проте вказану справу було розглянуто посадовою особою митниці без належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а також позивач вважає зазначену постанову незаконною, оскільки у її діях відсутня вина з підстав того, що 18.06.2020 директором ТОВ «Юкрайніан Кастом Сервіс» , що діє на підставі «Договору про надання послуг митного брокера» №ЮКС-51 від 12.10.2018 ОСОБА_1 на вказані товари було подано електронну митну декларацію, якій присвоєно №UA508290/2020/002626, при цьому всі відомості до зазначеної ЕМД вносилася виключно на підставі інформації, наявної в товаросупровідних документах та було складено акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 19.06.2020 в ході огляду було встановлено, що на товарі №19 наявні торгівельні марки, відповідачем було винесено рішення про визначення коду товару №КТ-UA508000-0018-2020 від 23.06.2020 та загальна сума митних платежів, що підлягає до сплати по товару №19 становить 252545 грн 24 коп., а тому посадовою особою Чорноморською митницею Держмитслужби було зроблено хибний висновок про наявність в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 485 МК України, крім цього ТОВ «Юкрайніан Кастом Сервіс» виконує функції особи, що здійснює декларування товарів на підставі договору, не є власником товару, декларацію готує виключно на підставі товаросупровідних документів і всі інші документи на товар, а саме: CMR, CARNET TIR, пакувальний аркуш також не готувався ТОВ «Юкрайніан Кастом Сервіс», а готувався або перевізником або відправником вантажу, при цьому в протоколі про порушення митних правил зазначено, що саме в митній декларації були заявлені неправдиві відомості щодо виробника та країни походження, відомості про які необхідні для визначення митної вартості товарів, враховуючи наявні обставини позивач зазначає, що у її діях відсутній умисел на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що також підтверджується вимогами митного законодавства.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
01.03.2021 представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 227-229).
Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням ( викликом) сторін.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У встановлений строк відповідачем не було подано відзив на позовну заяву, який має відповідати положенням ст. 162 КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі, а тому не зважаючи на подане клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, суд вважає, що зазначену справу можна розглянути за наявними у справі доказами.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 18.06.2020 директором ТОВ «Юкрайніан Кастом Сервіс», що діє на підставі «Договору про надання послуг митного брокера» №ЮКС-51 від 12.10.2018 ОСОБА_1 на товари надано до митного оформлення електронну митну декларацію, якій в подальшому присвоєно порядковий номер UA508290/2020/002626 в гр. 5 якої задекларовано 102 товари, серед яких під №19 задекларовано товар: «Абразиви на паперовій основі, торгівельна марка «SIA» країна виробництва CN (Китай), код УКТЗЕД 6805200090, загальною вагою 9307,246 кг нетто, фактурою та митною вартістю 16799 доларів США 70 центів, що станом на 18.06.2020 становило 449828 грн 77 коп., при цьому відповідно до гр. 47 вказаної МД нараховано до сплати митні платежі у розмірі 143945 грн 21 коп. (ввізне мито за ставкою 10% 44982 грн 88 коп. та ПДВ 98962 грн 33 коп. (а.с.
23.06.2020 головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління запобігання та протидії контрабанді та порушення митних правил Чорноморської митниці Держслужби Корнєв Д.Г. складено протокол про порушення митних правил № 0105/50800/20 на підставі якого, першим заступником начальника Чорноморської митниці Держслужби 17.12.2020 винесено Постанову в справі про порушення митних правил № 0105/50800/20 якою директора ТОВ «Юкрейніан Кастом Сервіс» ОСОБА_2 , визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 325800 грн 00 коп. (а.с 21-321).
Постанова у справі про порушення митних правил № 0105/50800/20 від 17.12.2020 була оскаржена до Державної митної служби України, за результатами чого 25.01.2021 Державною митною службою України постанову від 17.12.2020 залишено без змін, а скаргу адвоката Конененко О.С. без задоволення (а.с. 33-52).
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.
Згідно положень Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про митний тариф» товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, що ведеться Всесвітньою митною організацією.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД на основі характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості про товари, у тому числі у вигляді кодів: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.
Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Відповідно до положень статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено наведеною правовою нормою, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.
Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).
Тобто, для притягнення до відповідальності у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 06.06.2018 по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно ст. 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.12.2018 по справі №759/360/17 зазначив, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.
За приписами ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
У силу вимог ч. 3 ст. 335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до ст. 53 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Отже, здійснення такого контролю є прямим обов'язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій за порушення, пов'язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.
Частиною 6 вказаної правової норми встановлено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
З матеріалів справи вбачається, що разом з митними деклараціями, були подані інші документи, у тому числі технічна документація виробника. Митна декларація була перевірена в установленому порядку.
Відтак, з огляду на вищезазначене, судом не встановлено, що позивач з метою ухилення від сплати митних платежів у митній декларації UA508290/2020/002626 вказувала неправдиві відомості щодо коду товару, необхідного для визначенні його митної вартості.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, та не спростовано відповідачем, що позивач у митній декларації вказував відомості, які не можна вважати неправдивими та на підставі яких вірно вказаний код товару для визначення митної вартості товару.
При цьому, позивачем митному органу для здійснення митного оформлення було надано достовірні документи, інформація повна за змістом та вся наявна, а відомості щодо відповідності коду товару, як підтверджується з товаросупровідних документів та поясненнями до товарної номенклатури у вигляді направлення запиту до спеціалізованого підрозділу є неоднозначним випадком трактування пояснення до товарної номенклатури, Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, не охоплюється диспозицією ст. 485 Митного кодексу України, що в свою чергу свідчить про відсутність в діях позивача ознак складу такого адміністративного правопорушення.
Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04 грудня 2018 року у справі №461/3158/18 та у справі №640/3257/17, від 14 березня 2019 року у справі №569/16121/15-а, від 14 травня 2019 року у справі №334/1738/16-а (2-а/334/124/16).
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 531 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Таким чином, суд вважає, що відсутність у діях позивача ознак порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем доведено факт неправомірності дій щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, а відповідачем не доведено правомірність складання оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому адміністративний позов слід задовольнити.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 241-244, 246, 262, 268 КАС України, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до Чорноморська митниця Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Чорноморської митниці Держмитслужби від 17.12.2020 у справі про порушення митних правил №0105/508000/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 325800 (триста двадцять п'ять тисяч вісімсот) грн 09 коп.
Провадження у справі про порушення митних правил №0105/50800/20 передбачене ст. 485 Митного кодексу України відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Чорноморської митниця Держмитслужби (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3258 (три тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 25.03.2021.