662/2530/20
2-з/662/2/2021
09 квітня 2021 року Новотроїцький районний суд
Херсонської області
у складі: головуючого судді - Решетова В.В.
секретар судового засідання - Сушко Н.І.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Новотроїцьке Херсонської області заяву адвоката Матвєєва Вадима Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову
Адвокат Матвєєв В.В. звернувся до Новотроїцького районного суду Херсонської області із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити захід забезпечення позову ОСОБА_1 до ПП «Приватне орендне підприємство «Чонгар», Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області, шляхом:
- накладення арешту на рухоме майно, а саме: 985 штук залізобетонних аеродромних плит, частина з яких в кількості 207 шт. залізобетонних аеродромних плит марки ПАТ-14 та залізобетонних аеродромних плит марки ПАГ-18 в кількості 261 шт. знаходяться поруч з КПВВ «Чонгар» по вул. Набережній, 6 поза меж населеного пункту с. Чонгар; 5 шт. залізобетонних аеродромних плит марки ПАГ-18 знаходяться на території стаціонарного посту Національної поліції «АЗОВ» траса Харків-Сімферополь; в кількості 371 шт. залізобетонних аеродромних плит марки ПАГ-18 знаходяться на території зернотоку по вул.. Садовій, 5-а с. Чонгар; в кількості 146 шт. залізобетонних аеродромних плит марки ПАГ-18 на території колишньої бригади №4 в с. Атамань Генічеського району Херсонської області, що були отримані позивачем у власність на підставі договору купівлі-продажу рухомого майна від 29.10.2019 року та акту прийняття- передачі 29.10.2019 року укладеного з ТОВ «ВІП Компані ЛТД»;
- заборони Чонгарській сільській раді, її посадовим особам та в осоіб голови комісії з припинення ОСОБА_2 , третім юридичним та фізичним особам, а також державним реєстраторам, в тому числі і тим, які мають повноваження щодо вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
- вчиняти будь-які дії щодо обліку майна, що має ознаки безхазяйного, визнання його безхазяйним, зберігання, використання та прийняття до комунальної власності, обтяження, відчуження тощо відносно рухомого майна, саме: 985 штук залізобетонних аеродромних плит, частина з яких в кількості 207 шт. залізобетонних аеродромних плит марки ПАТ-14 та залізобетонних аеродромних плит марки ПАГ-18 в кількості 261 шт. знаходяться поруч з КПВВ «Чонгар» по вул. Набережній, 6 поза меж населеного пункту с. Чонгар; 5 шт. залізобетонних аеродромних плит марки ПАГ-18 знаходяться на території стаціонарного посту Національної поліції «АЗОВ» траса Харків-Сімферополь; в кількості 371 шт. залізобетонних аеродромних плит марки ПАГ-18 знаходяться на території зернотоку по вул.. Садовій, 5-а с. Чонгар; в кількості 146 шт. залізобетонних аеродромних плит марки ПАГ-18 на території колишньої бригади №4 в с. Атамань Генічеського району Херсонської області, що були отримані позивачем у власність на підставі договору купівлі-продажу рухомого майна від 29.10.2019 року та акту прийняття - передачі 29.10.2019 року укладеного з ТОВ «ВІП Компані ЛТД».
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернувся до Новотроїцького районного суду із позовом про визнання права власності на рухоме майно (залізобетонні аеродромні плити).
Заявником зазначено, що Чонгарська сільська рада вчиняє дії спрямовані на розпорядження чужим рухомим майном, що вже призвело до викрадення з вивезенням в невідомому напрямку частини плит, які знаходяться на території колишньої бригади №4 в с. Атамань Генічеського району Херсонської області, але жодного доказу в підтвердження своїх доводів заявником не надано до заяви про забезпечення позову.
На думку позивача відповідачі по справі можуть в подальшому продовжувати вчиняти дії щодо спірного майна шляхом вчинення подальших спроб викрадення та відчуження на користь третіх осіб, фактичного укладення нових договорів з іншими правокористувачами, що призведе до неможливості ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача в межах предмета та підстав пред'явленого ним до суду позову, а також істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, постановленого за результатами його розгляду у разі задоволення.
Так, дослідивши та проаналізувавши заяву про забезпечення позову суддя прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як вбачається зі змісту заяви, заявник звернувся до суду з позовом про визнання права власності на рухоме майна (залізобетонні аеродромні плити) та просить його забезпечити шляхом накладення арешту на залізобетонні аеродромні плити, заброни відповідачам вчиняти певні дії щодо відчуження та реєстрації цього майна.
Суд звертає увагу на те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову може вважатись підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
У поданій заяві про забезпечення позову представник позивач обмежився лише зазначенням, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не подавши суду доказів цього, лише зазначивши, що між сторонами виник спір щодо заявленого майна.
Однак існування між сторонами спору не є беззаперечною підставою для забезпечення позову та умовою для вжиття заходів забезпечення позову, так як позивачем не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову по даній цивільній справі про визнання недійсним договору.
Зазначені представником позивача обставини крадіжки, вказаного майна не підтверджено жодним доказом. Зазначене в заяві про забезпечення позову посилання на ч.1 ст. 364 КК України жодним чином не підтверджує заявлених ризиків.
Отже, позивачем не надано доказів в обґрунтування заяви та наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, окрім описування можливих дій чи наслідків тих чи інших правовідносин між сторонами.
Виходячи з вище викладеного, а також з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку що заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою, тому у її задоволені слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України
В задоволенні заяви адвоката Матвєєва Вадима Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення ухвали безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Суддя В.В. Решетов