"09" квітня 2021 р.
м. Київ
справа № 755/6183/21
провадження № 6/755/577/21
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиці Артема Володимировича, заінтересовані особи: Головне управління ДФС у Київській області, ОСОБА_1 , про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшло подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиці Артема Володимировича, заінтересовані особи: Головне управління ДФС у Київській області, ОСОБА_1 , про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.
Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Відповідно до 4 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.
Із матеріалів справи убачається, що відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, яким подано до суду досліджуване подання, знаходиться на території Дніпровського району м. Києва (Київ, вул. Є. Сверстюка, 15).
Однак, місцезнаходження відділу примусового виконання рішень/державного та/або приватного виконавця на території Дніпровського району м. Києва, не вказує на підсудність справи Дніпровському районному суду м. Києва, з огляду на наступне.
Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
За змістом ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 зауважив, що «Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», що місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Із матеріалів подання убачається, що 30.05.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), та копію постанови надіслано для виконання боржнику та стягувачу ГУ ДФС у Київській області (м. Київ, вул. Н. Ополчення, 5-А.
20.12.2018 року державним виконавцем на адресу Вишгородського БТІ направлено вимогу щодо надання технічної документації на належне боржнику нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді ДФС України від 30.05.2018 року боржник отримує дохід в ТОВ «Профрент», юридична адреса: АДРЕСА_1.
Отже, в даному випадку основні виконавчі дії з виконання виконавчого листа, вчиняються за адресою місця проживання боржника: АДРЕСА_1 ; за адресою отримання боржником доходів: в ТОВ «Профрент», юридична адреса: АДРЕСА_1; за адресою місцезнаходження належного боржнику нерухомого майна: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 .
При цьому, в матеріалах подання відсутні будь-які інші постанови державного виконавця щодо нерухомого майна, належного боржнику, або постанови із зазначенням органів і установ, за адресою яких у Дніпровському районі м. Києва розташоване належне боржнику майно, що унеможливлює належне визначення судом питання про те, чи вчиняються відповідні виконавчі дії на території саме Дніпровського району м. Києва, тобто чи знаходяться на території Дніпровського району м. Києва відповідні органи або установи, та чи наявне на території Дніпровського району м. Києва майно (грошові кошти) боржника, на яке постановою виконавця накладено арешт.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що на території Дніпровського району м. Києва здійснюються будь-які виконавчі дії, в той час як основні виконавчі дії проводяться на території Вишгородського району Київської області, тому подання підлягає направленню на розгляд Вишгородського районного суду Київської області (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 7), за правилами підсудності згідно вимог ст. 441 ЦПК України, за місцем за місцем виконання рішення суду, що відповідає роз'ясненням, наведеним Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19.
З огляду на викладене, дане подання не підсудне Дніпровському районному суду міста Києва, а тому підлягає передачі до Вишгородського районного суду Київської області (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 7), до територіальної юрисдикції якого у порядку ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 441 ЦПК України належить розгляд вищезазначеного подання.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 31, 32, 187, 258-261, 353, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиці Артема Володимировича, заінтересовані особи: Головне управління ДФС у Київській області, ОСОБА_1 , про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, - передати до Вишгородського районного суду Київської області, за територіальною підсудністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Передачу справи на розгляд до Вишгородського районного суду Київської області здійснити протягом п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя: В.І. Галаган