Справа № 755/4664/21
Провадження №: 3/755/3136/21
м. Київ
"02" квітня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, установила:
ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 15.02.2021 о 08:30 год. керуючи транспортним засобом «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Регенераторна в м. Києві, перед початком руху та зміною напрямку руху водій не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та не дотримавшись безпечного бокового інтервалу здійснив зіткнення з транспортним засобом "MITSUBISHI " д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого спричинив пошкодження транспортного засобу "MITSUBISHI" і завдав матеріальних збитків та порушення вимог п.п. 2.3б), 10.1, 13.1 ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пошкодженні транспортних засобів та залишенні місця пригоди не визнав, зазначив, що після того як виїхав з парковки, зупинив свій автомобіль та повернувся переконатися чи не пошкоди автомобіль який був припаркований поруч. Оскільки пошкоджень не виявив, поіхав у власних справах.
Суд, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наданих в суді пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо часу, місця, способу настання обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених Правил не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення, які складено у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 наведеного Кодексу та котрі містять необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самих адміністративних правопорушень, які призвели до порушення ПДР України (1); схемою місця ДТП, що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження (2); відомостями, що містяться у письмових поясненнях іншого учасника ДТП, які кореспондуються з даними, що містяться у схемі ДТП та протоколі про адміністративне правопорушення (3).
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, Суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та не убачає, в розумінні ст. ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього, з огляду на положення абз. 2 ст. 33 наведеного Кодексу, яка регламентує, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статтей 122-4, 124 КУпАП, із визначенням остаточного стягнення у порядку ст. 36 даного Кодексу, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 124, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя постановила :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення:
· за ст. 122-4 КУпАП - у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 255 (двісті п'ятдесят пять) гривень.
· за ст. 124 КУпАП - у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340 (триста сорок) гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривні 00 копійок.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені КодексомУкраїни про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-294 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
С у д д я Оксана БІРСА