Єдиний унікальний номер: 378/174/21
Провадження № 3/378/88/21
09.04.2021 року смт. Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №5 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше за ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 507163 від 07 березня 2021 року ОСОБА_1 07.03.2021 року, близько 01 години 25 хвилин, по вул. Набережній в смт. Ставище, керував автомобілем марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу „DRAGER”, чим порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України.
В суді ОСОБА_1 вину свою не визнав, пояснив, що він 07.03.2021 року, близько 15 год., разом із другом ОСОБА_2 приїхав до ОСОБА_3 , який проживає в смт Ставище по вул. Набережній, на автомобілі ВАЗ 2108, дн НОМЕР_1 , який припаркував біля подвір'я. Ввечері, близько 01 години він з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли покурити, і оскільки на вулиці було дуже холодно, сіли покурити в автомобіль. Через декілька хвилин до них під'їхали працівники поліції, один з яких запитав, чому на автомобілі не увімкнене світло. Він відповів, що автомобілем не керує, автомобіль на вказаному місці з дотриманням вимог ПДР стоїть вже більше як пів дня, а тому не має необхідності в увімкненні світлових приладів. Після цього, інспектор попросив надати йому посвідчення водія та звинуватив його в тому, що він керує автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. На його прохання надати будь-які докази, що він керував автомобілем, інспектор відповів, що їх в нього не має. Він ще близько 15 хвилин сперечався з поліцейським та пояснював, що він з друзями в даний час відпочиває в лазні, перебувають легко одягнені (в куртках на оголене тіло) та взуті в літнє взуття, що явно свідчить про те, що в такому вигляді ніхто нікуди не їздить. Згодом, поліцейський погодився, що він не бачив, що даним автомобілем хтось їхав, та запропонував ради цікавості продути «драгер». Заради цікавості він погодився, поліцейський дав драгер і сказав дути, після чого роздрукував якийсь чек і сказав, що все нормально (прим цьому йому нічого не показував), а оскільки йому потрібно відзвітувати за використання приладу, то попросив зазначити у відомості, що він випив безалкогольне пиво. Для того, щоб вичерпати конфлікт, він погодився. Він не знав, що ставить підпис та пояснення саме в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки на вулиці було темно, і лише екраном мобільного телефону підсвічував поліцейський. При застосуванні драгеру ніяких свідків не було взагалі, були тільки присутні його вищевказані друзі. Будь-яких доказів (відеозапису), що він керував автомобілем у інспектора не має (а.с. 26).
01.04.2021 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на викладене, та на ті обставини, що поліцейські його не зупиняли (його автомобіль стояв припаркований), інспектор не ознайомив його з результатами огляду, тим самим позбавив можливості пройти огляд у закладі охорони здоров'я; всупереч вимогам п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при походженні вищевказаного огляду два свідки, зазначені в протоколі, фактично не були (а.с. 29-33).
Інспектор ВП №5 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Романенко О.С. на виклик суду 01.04.2021 та 09.04.2021 року двічі не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а. с. 20, 36, 40).
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 07.03.2021 року близько 15 год. 00 хв. разом із ОСОБА_1 на автомобілі останнього приїхав до ОСОБА_7 , який проживає в смт Ставище по вул. Набережній допомогти по господарству та ввечері піти до нього в лазню. Ввечері, близько 01 години 00 хвилин вони вийшли з лазні покурити, оскільки було дуже холодно, сіли покурити в автомобіль, ОСОБА_8 сів на місце водія. Після цього до них під'їхали працівники поліції, почали звинувачувати ОСОБА_9 , що він керує автомобілем без увімкненого світла, потім вимагали пред'явити посвідчення водія, на що той відповів, що він автомобілем не керує, а посвідчення водія знаходиться в лазні в його одежі. Вони пояснювали поліцейському, що відпочивають в лазні, що видно було навіть із їх зовнішнього вигляду та одягу. Згодом, градус напруги в дискусії спав, і поліцейський погодився, що не бачив, як ОСОБА_9 їхав автомобілем, та запропонував продути драгер і дізнатись, чи буде відповідальність, якщо він буде керувати автомобілем. ОСОБА_9 погодився, продув драгер, десь розписався, оскільки його просив про це поліцейський. На запитання ОСОБА_9 , що показав Драгер, поліцейський відповів, що «все нормально». Протягом всього часу, зокрема і під час застосування драгеру, інших свідків не було, були тільки він, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до суду не з'явились, двічі викликані до суду належним чином (а. с. 16), однак в судове засідання не з'явились, і забезпечити їх явку з урахуванням особливостей провадження по справі про адміністративне правопорушення іншим чином, ніж шляхом направлення судових повісток, суд був позбавлений можливості.
Відповідно до письмової заяви ОСОБА_12 , поданої суду 06.04.2021, він не може прибути на виклик суду 09.04.2021 за сімейними обставинами, зазначивши, що 07.03.2021 року, пізно вночі, коли повертався з роботи, був зупинений працівниками поліції. Після перевірки документів, інспектор попросив розписатись в протоколі та в поясненнях щодо огляду на стан сп'яніння на «Драгері» ОСОБА_13 (ім'я та по батькові якого не пам'ятає) та якого він раніше не знав, на що він погодився. Проте, фактично при ньому огляд на стан сп'яніння вказаного громадянина не проводився (а. с. 41).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_7 , які останній подав до суду 01.04.2021, близько 15 год. 00 хв., 07.03.2021 до нього додому в АДРЕСА_2 приїхали ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .. Близько 01 години 00 хвилин вони відпочивали в лазні. Вийшовши покурити, сіли в автомобіль. До них під'їхали працівники поліції та почали звинувачувати ОСОБА_9 , що він керує автомобілем без увімкненого світла, потім вимагали пред'явити посвідчення водія. ОСОБА_8 відповів, що він автомобілем не керує, а посвідчення водія знаходиться в лазні в його одежі. Переконавши працівника поліції, що вони не їхали автомобілем, поліцейський запропонував ОСОБА_9 продути драгер і дізнатись чи буде відповідальность, якщо він буде керувати після цього автомобілем. ОСОБА_9 погодився, продув драгер та розписався у відомості, оскільки його просив про це поліцейський. На запитання ОСОБА_14 , що показав «Драгер», поліцейський відповів, що «все нормально». Протягом всього часу, зокрема і під час застосування «Драгеру», крім них, інших свідків не було.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_6 письмові пояснення свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , наданих суду, прихожу до наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 265-2 та 266 КУпАП за наявності підстав вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов'язаний тимчасово затримати транспортний засіб та відсторонити водія від керуванням транспортним засобом.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
Вимогами п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За протоколом ОСОБА_15 обвинувачується в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з п. п. 4, 5, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду
з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначається Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція).
Відповідно до п. 6 розділу ІІ вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
За положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Дослідивши матеріали справи встановлено, що поліцейським не було дотримано зазначених вимог закону та підзаконних нормативних актів під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Виписані в протоколі про адміністративне правопорушення обставиниз приводу дотримання процедури проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до вищевказаних вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції не знайшли підтвердження в суді.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.9 «а» ПДР України за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив викладені в протоколі обставини та надав пояснення, що відповідають його письмовим поясненням (а. с. 26, 29-33), зазначивши, що він фактично на момент, коли до нього підійшли працівники поліції в той час, коли він перебував із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в автомобілі, ним не керував, автомобіль тривалий час був припаркований біля домогосподарства ОСОБА_6 , тому підстав для проведення огляду на стан сп'яніння не було. Разом з цим зазначив, що при проведенні такого огляду свідки, зазначені в протоколі, не були присутні. Він підписував надані йому поліцейським документи в темну пору в неосвітленому місці, тому про постанову інспектора поліції про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП за керування без посвідчення водія йому стало відомо під час ознайомлення з матеріалами справи 01.04.2021, вказану постанову поштовим зв'язком він отримав лише 05.04.2021 року, і в даний час він вказану постанову оскаржує в судовому порядку.
Свідки ОСОБА_6 у судовому засіданні та ОСОБА_7 , який надав суду письмові пояснення (а. с. 28), підтвердили пояснення ОСОБА_1 в частині, що останній на момент, коли до нього підійшли працівники поліції перебував із ними в автомобілі, що був припаркований тривалий час, та не керував ним.
Свідок ОСОБА_12 , вказаний в протоколі (а. с. 1) та в акті огляду на стан сп'яніння (а. с. 3) підтвердив пояснення ОСОБА_1 в частині, що його (свідка) під проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння не було.
До пояснень свідка ОСОБА_11 , відібраних та заповнених поліцейським на заготовленому бланку (а. с. 4), суд відноситься критично, оскільки вони спростовуються вищевказаними поясненнями інших свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_12 .
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
Вищевказані пояснення ОСОБА_1 повністю узгоджуються з поясненнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відповідно до яких ОСОБА_1 не керував автомобілем, та ОСОБА_12 , який заперечив факт проходження огляду ОСОБА_1 в його присутності.
Належних беззаперечних доказів, які б підтверджували дані протоколу про адміністративне правопорушення про порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» ПДР України за обставин, викладених в протоколі, у справі немає.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Проте, інспектором до матеріалів справи будь-яких фото чи відео доказів на підтвердження відомостей, викладених в протоколі, не додано.
Щодо наявної в матеріалах справи копії постанови інспектора поліції серії НОМЕР_2 від 07.03.2021 (а.с. 5), про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу (керування автомобілем без посвідчення водія), суд вважає за необхідне зазначити, що вказана постанова на час розгляду даної справи не може бути взята до уваги як безспірний доказ керування ОСОБА_1 автомобілем 07.03.2021 о 00 год. 50 хв., оскільки останньому вказана постанова відправлена відділенням поліції лише 02.04.2021, що підтверджується штампом поштового відділення зв'язку на конверті (а. с. 44), оскаржена ним в 10-денний строк з дня її отримання, та ухвалою судді Ставищенського районного суду наразі відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 про скасування вищевказаної постанови по справі ЄУН 378/226/21 (а. с. 43).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02 ,«Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1, 2 ст. 130 КУпАП, необхідно виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, зважаючи назазначені вище порушення, допущені уповноваженими особами поліції при оформленні матеріалів справи, та на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 247 п. 1 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. М. Марущак