Єдиний унікальний номер: 378/203/21
Провадження № 3/378/105/21
09.04.2021 року смт. Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 5 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше притягувався 31.03.2020 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , якого постановою судді Ставищенського районного суду Київської області від 31 березня 2020 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, та до якого застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, 14.03.2021 о 04 годині 30 хвилин в смт. Ставище, по вул. Цимбала Сергія, 52 керував автомобілем ВАЗ 2110, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
На виклик суду ОСОБА_1 не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином за вказаною ним під час складання протоколу адресою. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило. Поштове відправлення із судовою повісткою повернулось до суду із зазначенням «не проживає». В протоколі про адміністративне правопорушення від 14 березня 2021 року в графі „місце проживання (перебування)» зазначено місцем проживання останнього вищевказану адресу, іншої адреси ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не повідомив.
У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 рок зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, що підтверджується записом, здійсненим інспектором поліції в протоколі про відмову від його підписання ОСОБА_1 в присутності свідків.
Тому вважаю, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи, матеріалів, що характеризують його як особу та підтверджують матеріальний стан до суду від останнього не надходило.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Пункт 2.5. ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкції).
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме,
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 14.03.2021 року серії ДПР18 № 507151, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від написання пояснень в графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» та від підпису про отримання вказаного протоколу в присутності свідків (а.с. 1),
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 14.03.2021 року, згідно яких 14.03.2021 близько 04.год 30 хв. в смт. Ставище по вул. Цимбала Сергія 52, їх було запрошено в якості свідків, і в їх присутності водію ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного спяніння в Ставищенській ЦРЛ, на що останній відмовився, також в їх присутності відмовився підписувати адміністративні матеріали (а. с. 2, 3),
- постановою інспектора відділення поліції № 5 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Дмитренка М. С. від 14.03.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто за ч. 4 ст. 126 КУПаП за керування 14 березня 2021 року, близько 04 годин 30 хвилин, по вул. Цимбала Сергія в смт. Ставище Київської області автомобілем ВАЗ 2110, державний номерний знак НОМЕР_1 , без права керування транспортними засобами (позбавлений права керування).
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним порушення, передбаченого п. 2.5 ПДР України, доведена «поза розумним сумнівом».
У відповідності з положеннями ч. ч.3, 6 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Така ж процедура передбачена п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2015 року № 1103, п.7 розділу І вищевказаної Інструкції.
Факт керування транспортним засобом доведено вищевказаною постановою від 14.03.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУПаП (а. с. 7), вказаний факт не оспорювався останнім під час складання щодо нього протоколу та після такого складання.
Суд звертає увагу на те, що сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою. ОСОБА_1 під час складання протоколу не зробив жодних зауважень до протоколу, проведених процесуальних дій чи поведінки поліцейських. Останній не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями. Однак, зауважень чи заперечень ніяких не зазначив, відмовився від надання пояснень
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 порушення п. 2.5 ПДР України, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів, відповідно до яких 14.03.2021 о 04 годині 30 хвилин в смт. Ставище, по вул. Цимбала Сергія, 52, керував автомобілем ВАЗ 2110, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку відмовився.
Разом з тим щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 , відносно якого протокол складено за ч. 2 ст. 130 КУпАП, слід зазначити наступне.
Станом на час вчинення правопорушення частиною другою ст. 130 КУпАП було передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого порушення, передбаченого частиною 1 цієї статті.
Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 31.03.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 27 січня 2020 року правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП. Згідно даної постанови останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП 26.12.2019 року, тобто обидва попередні правопорушення скоєні більш як за один рік до скоєння правопорушення 14.03.2021. Фактично протягом року ОСОБА_1 (станом на 14.03.2021) не вчиняв будь-якого порушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного вважаю, що у протоколі відносно ОСОБА_1 відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941, в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, тому з урахуванням вищевикладеного в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частинами 1, 2 ст. 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Станом на час вчинення правопорушення частиною першою ст. 130 КУпАП було передбачено відповідальність у виді шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з побавленням права керування транспортним засобами на один рік.
Оскільки вищевказаною постановою Ставищенського районного суду від 31.03.2020 року ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 10 років, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави для позбавлення права керування останнього транспортними засобами строком на один рік. Застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу (в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, в редакції на час вчинення адміністративного правопорушення) буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, 283-285, 287 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. М. Марущак