Єдиний унікальний номер 448/416/21
Провадження № 2/448/374/21
09.04.2021 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Білоус Ю.Б., розглянувши заяву головуючого судді Білоуса Ю.Б., про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа ВієннаІншуранс Груп», ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,
На адресу суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа ВієннаІншуранс Груп», ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана справа була розподілена для розгляду судді Білоусу Ю.Б.
09.04.2021р., до відкриття провадження у справі, головуючий по справі - суддя Білоус Ю.Б., заявив самовідвід в порядку п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, мотивуючи тим, що немає особистої зацікавленості в розгляді даної справи, однак такий заявлено з метою недопущення сумнівів у сторін щодо об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду вказаного цивільного позову (про відшкодування шкоди), який випливає та пов'язаний зі справою про адміністративне правопорушення ЄУН448/1284/20 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, за результатами розгляду якої суддею Білоус Ю.Б., ухвалено постанову, в якій суддею зроблено висновок про порушення водієм ОСОБА_2 вимог правил дорожнього руху та про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень.
Підстави для відводу судді визначені статтею 36 ЦПК України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.1ст.39 ЦПК Україниз підстав, зазначених у статтях 36,37і38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За правилами ч.ч. 1, 2, 7 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно.
Суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним" за ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ч.1 ст.6) кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Існує дві вимоги щодо безсторонності суду, а саме: 1) суд повинен бути суб'єктивно вільний від упередження чи зацікавленості в результаті справи; 2) суд також має бути безсторонній з об'єктивної точки зору, тобто має запропонувати досить гарантій для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності (справа Фіндлей, ор. Сіt).
Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об'єктивному тесту: "Існування безсторонності для цілей статті 6 параграф 1 повинно визначатись згідно суб'єктивного тесту, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і також згідно об'єктивного тесту, тобто встановлення, чи суддя має гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно безсторонності" (справа П'єрсак, А 53 параграф 30).
В пп. 66, 67 рішення ЄС "Мироненко і Мартенко проти України" від 10.03.2010 року зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
З огляду на об'єктивний критерій безсторонності суду, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу, в рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р. Європейський суд з прав людини зазначив, що «навіть видимість може бути важливою», «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться», тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.
Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності судів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому, і суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що наведені в заяві інші підстави заявленого самовідводу судді не викликають сумнівів у неупередженості такого в результатах розгляду даної цивільної справи, однак, з метою уникнення чи запобігання у подальшому негативного ставлення до судді, виключення будь-якого сумніву в учасників судового провадження стосовно безсторонності судді та недопущення наявності сумнівів з приводу його об'єктивності і неупередженості при вирішенні вказаного цивільного спору, в тому числі недопустимості думки про заінтересованість судді (складу суду) в досягненні певного результату при розгляді даної справи, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд даної справи незалежним і безстороннім судом та для гарантії винесення об'єктивного рішення у справі, виходячи із положень п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, заяву про самовідвід судді слід задовольнити, а справу передати в канцелярію Мостиського районного суду Львівської області для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.
Керуючись п. 5 ч.1 ст.36, ст.ст. 39, 40,41, 258-260 ЦПК України, суддя, -
Заяву судді Білоуса Юрія Богдановича про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа ВієннаІншуранс Груп», ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Справу передати в канцелярію Мостиського районного суду Львівської області для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.
Ухвала суду окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ю.Б.Білоус