Справа № 369/2904/20
Провадження № 2/369/252/21
09.04.2021 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Новіцькій М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.07.2019 року сталася ДТП, при якій відповідач, керуючи автомобілем «Renault Magnum», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Білогородській, 51 в м. Боярка Києво-Святошинського району, Київської області, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з припаркованим водієм ОСОБА_2 автомобілем марки «Renault Koleos», д/н НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.07.2019, відповідача визнано винним за ст. 124 КУпАП по факту ДТП, що сталося 02.07.2019 року. На момент ДТП автомобіль «Renault Koleos», д/н НОМЕР_2 був застрахований у позивача за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ № 12212 від 19.07.2018 року. Згідно рахунку від 26.07.2019 року, страхового акту від 09.09.219 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 267 619,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 35140 від 13.09.2019 року.
За таких обставин на підставі ст. ст. 993, 1166, 1191, 1192 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про страхування» позивач Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача суми страхової виплати в розмірі 267 619,33 грн. та судовий збір в розмірі 4 014,28 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.07.2019 року о 20:40 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Magnum», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Білогородській, 51 в м. Боярка Києво-Святошинського району, Київської області, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з припаркованим водієм ОСОБА_2 автомобілем марки «Renault Koleos», д/н НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Згідно Постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.07.2019 року у справі № 369/9144/19 ОСОБА_1 визнано винним за ст. 124 КУпАП по факту ДТП, що сталося 02.07.2019 року.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На момент ДТП автомобіль Renault Koleos, д/н НОМЕР_2 , був застрахований у позивача за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ № 12212 від 19.07.2018 року, строк дії по 18.07.2019 року.
29.07.2019 року страхувальник ТОВ Агроскоп Інтернешнл звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку по вказаному договору.
Згідно Звіту № 216015 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ від 24.07.2019 року вказано, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Koleos, д/н НОМЕР_2 , складає 259 063,71 грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Koleos, д/н НОМЕР_2 , з урахуванням зносу, складає 175 089,90 грн.
Згідно Рахунку № БУ-0000290 від 26.07.2019 року вказано, що вартість ремонту автомобіля Renault Koleos, д/н НОМЕР_2 , складає 267 619,33 грн.
09.09.2019 року Позивачем складено страховий акт № UA2019070200045/L38/03 та розрахунок страхового відшкодування до страхового акту № UA2019070200045/L38/03.
13.09.2019 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 267 619,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 35140 від 13.09.2019 року.
Відповідач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 від 15.03.2017 року.
16.07.2019 року Відповідач звернувся до МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 02.07.2019 року.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Змістом ст. 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цей закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно ст. 3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 13 Закону учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Згідно ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.
Згідно Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 3470 від 29.12.2015 року «Про внесення змін до розпорядження Держфінпослуг від 09 липня 2010 року № 566 «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що: розмір страхової суми за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100000 гривень на одного потерпілого.
Згідно Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 538 від 09.04.2019 року «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів з питань обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що в абзацах другому, третьому пункту 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 року № 566 «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2010 року за № 689/17984, цифри «100000», «200000» замінити відповідно цифрами «130000», « НОМЕР_4 ».
Судом встановлено, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 267 619,33 грн., що є розміром виплаченого страхового відшкодування та фактичними витратами позивача.
З урахуванням того, що відповідач є учасником бойових дій та підпадає під дію ст. 13 Закону, то суд зазначає, що відшкодування шкоди в розмірі 130 000,00 грн. не може бути покладено на відповідача в силу закону, натоміть решта суми в розмірі 137 619,33 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на вищевказане, суд задовольняє позовні вимоги частково, та слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму страхового відшкодування у розмірі 137 619,33 грн. та судовий збір у розмірі 2 064,28 грн.. У решті позову суд відмовляє позивачу у зв'язку з необгрунтованістю заявлених вимог.
З відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 064,28 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 993, 1166, 1191, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 13, 22, 28, 29, 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму страхового відшкодування у розмірі 137 619,33 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 064,28 грн..
В іншій частині позову відмовити.
Інформація про позивача: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна», Код ЄДРПОУ 20782312, місце знаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40.
Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М. Ковальчук